24 січня 2013 року справа № 2а/2370/4827/2012
12 год. 21 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,
за участю представників:
позивача - Савчука Р.А.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції про визнання протиправними дій (бездіяльності) та скасування постанови,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області подало позов, в якому просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Нескромного С. І. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 31841716 від 19.11.2012 року;
- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 31841716 від 19.11.2012 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" не в повній мірі було вжито заходів щодо встановлення майнового стану боржника, у зв'язку з чим було безпідставно прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 31841716 від 19.11.2012 року.
На думку позивача, недобросовісне виконання своїх обов'язків та незастосування в повній мірі наданих законодавством прав, фактично не маючи намір для досягнення мети, а саме: виконання рішення, безпідставна бездіяльність, невчасне направлення відповідних запитів, неповна перевірка майнового стану боржника призвело до затягування виконавчого провадження та, як результат, негативних наслідків для стягувача та порушення його прав.
Крім того, позивач вважає протиправним застосування відповідачем при винесенні постанови одночасно статей 47 та 50 Закону України "Про виконавче провадження".
В доповненнях до адміністративного позову позивач зазначив, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що складається відповідний акт. Такий акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у тому числі чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильність оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронність на день складання акта.
Державним виконавцем не надано жодних доказів того, що даний акт належним чином перевірений начальником ДВС, а тому можна поставити під сумнів достовірність фактів наведених в ньому та повноту вжитих заходів.
Крім того, виявлення майна може бути здійснене шляхом направлення запитів до різноманітних обліковуючих установ, зокрема до органів реєстрації актів цивільного стану громадян для визначення шлюбних зв'язків з метою виявлення і звернення в подальшому стягнення на спільне майно подружжя, чого не було зроблено державним виконавцем, що свідчить про вчинення ним виконавчих дій не в повному обсязі.
Також позивач зазначає, що державним виконавцем 23.05.2012 року направлено подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи до Тальнівського районного суду, однак, докази стосовно результатів його розгляду як і в матеріалах виконавчого провадження, так і в матеріалах справи відсутні, що свідчить про формальне ставлення державного виконавця до такого примусового заходу.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив залишити його без задоволення, зазначивши при цьому, що після відкриття виконавчого провадження, з метою виявлення зареєстрованого за боржником майна, коштів на рахунках в банківських установах, державним виконавцем надсилалися запити до відповідних установ та отримані відповіді, що за боржником зареєстрований житловий будинок по АДРЕСА_1, однак в разі коли сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло не здійснюється. Сума боргу по зведеному виконавчому провадженні становить 2 690 грн. 39 коп., що є меншим 10 розмірів мінімальних заробітних плат.
Крім того, державним виконавцем здійснено вихід по місцю проживання боржника. Боржником надано пояснення про відсутність у неї коштів в зв'язку з її лікуванням та лікуванням сина в м. Києві. Будинок знаходиться в банківській заставі. Майна на яке можливо звернути стягнення не виявлено, про що складений акт державного виконавця.
21 січня 2013 року відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
За вимогою № 17 - У від 23.02.2012 року, пред'явленою управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Нескромним С.І. було відкрито виконавче провадження ВП № 31841716 від 21.03.2012 року. За вказаним виконавчим документом з ОСОБА_3 зобов'язано стягнути на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування боргу у розмірі 979 грн. 59 коп.
11.12.2012 року УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області отримано постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 31841716 від 19 листопада 2012 року, винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тальнівського управління юстиції Нескромним С.І., мотивовану відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення, керуючись при цьому п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
Частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Абзацом першим статті 11 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 32 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішення є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права), боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Як свідчать матеріали справи, при виконанні виконавчого провадження ВП № 31841716 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції були направлені запити до Тальнівського відділу ЧОБТІ, Звенигородського МРЕВ ДАІ, інспекції Держтехнагляду, відділу Держкомзему у Тальнівському районі з проханням надати інформацію про наявність зареєстрованого за боржником майна. Крім того, державним виконавцем направлені запити до ДПІ про розрахункові рахунки боржника та до УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області про місце роботи боржника. Також державним виконавцем направлено до Тальнівського районного суду подання про тимчасове обмеження фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до повного виконання нею своїх зобов'язань.
7 червня 2012 року надійшла відмова з Тальнівської МДПІ про надання інформації на підставі п. 70.15 ст. 70 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України. 13 червня 2012 року надійшла відповідь з ЧООБТІ, про те, що за боржником зареєстровано житловий будинок по АДРЕСА_1. 19 липня 2012 року надійшла відповідь з ДАІ про відсутність зареєстрованого за боржником рухомого майна. 25 липня 2012 року надійшла відповідь з інспекції Держтехнагляду про відсутність зареєстрованого за боржником рухомого майна.
Згідно частини 1 статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Частина 7 вказаної статті передбачає, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
15 листопада 2012 року здійснено вихід по місцю проживання боржника. Боржником надано пояснення про відсутність у неї коштів в зв'язку з її лікуванням та лікуванням сина в м. Києві. Будинок знаходиться в банківській заставі. Майна на яке можливо звернути стягнення не виявлено, про що складений акт державного виконавця.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Частиною 2 цієї статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем ВДВС Тальнівського РУЮ були проведені всі можливі заходи, які були спрямовані на виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, а з огляду на те, що такого майна встановлено не було, державний виконавець правомірно прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Твердження позивача щодо протиправності застосування відповідачем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві одночасно статей 47 та 50 Закону № 606-XIV суд вважає хибними та зазначає, що управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області невірно трактує ст. 50 цього Закону, яка в цілому регламентує наслідки завершення виконавчого провадження, а не тільки наслідки закінчення виконавчого провадження.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 29.01.2013р.