Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"03" вересня 2014 р. Справа № 911/2960/14
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Гетіков В. М. (довіреність № б/н від 08.01.2014 р.);
від відповідача: Цибульський В. В. (довіреність № 04-09/695 від 20.08.2014 р.), Сімон Т. А. (довіреність № 0409/693 від 20.08.2014 р.).
розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи", м. Київ
до Бучанської міської ради, м. Буча, Київська область
про стягнення 54 375, 79 грн
ДП "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Бучанської міської ради про стягнення 44 847, 73 грн основної заборгованості, 3 260, 98 грн. пені, 829, 38 грн 3 % річних, 5 437, 70 грн інфляційних збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за виконані роботи згідно договору № 00-0793-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва від 01.07.2013 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2960/14 за позовом ДП "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" до Бучанської міської ради про стягнення 54 375, 79 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 20.08.2014 р.
20.08.2014 р. до загальної канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог № б/н від 19.08.2014 р., в якій він повідомив про сплату відповідачем основної заборгованості у розмірі 44 847, 73 грн, та просив суд стягнути з відповідача 3 260, 98 грн пені, 829, 38 грн 3 % річних, 5 437, 70 грн інфляційних збитків.
20.08.2014 р. у судовому засіданні заява про зменшення позовних вимог № б/н від 19.08.2014 р. не приймається судом до розгляду, оскільки за своєю природою не є відмовою від позову в частині таких позовних вимог. За наслідками судового засідання судом оголошено перерву на 03.09.2014 р.
03.09.2014 р. до загальної канцелярії суду від відповідача надійшла заява № 404 від 03.09.2014 р. про приєднання документів на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
03.09.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
01.07.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 00-0793-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва, згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, а також кошторисної частини (далі-експертиза).
Згідно п. 2.2. договору вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає: 44 847, 73 грн.
Відповідно до п. 2.4. договору замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100 % вартості виконаних робіт за договором.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків- до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.
01.07.2013 р. між сторонами було підписано Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо експертизи проекту будівництва.
На виконання умов договору позивачем у листопаді 2013 р. було виконано експертизу проекту будівництва на загальну суму 44 847, 73 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт за договором № 00-0793-13/ЦБ від 01.07.2013 р. від 26.11.2013 р., наявним у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання відповідачем було виконано свій обов'язок по оплаті виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 44 847, 73 грн (після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області), що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 18.08.2014 р. на суму 44 847, 73 грн, наявним у матеріалах справи.
Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача є його вимога до відповідача про стягнення з відповідача на свою користь 44 847, 73 грн основної заборгованості згідно договору № 00-0793-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва від 01.07.2013 р.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Із наданих позивачем документів вбачається, що після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 18.08.2014 р. відповідач виконав свій обов'язок по оплаті виконаних робіт та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 44 847, 73 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 18.08.2014 р. на суму 44 847, 73 грн, наявним в матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем була погашена основна заборгованість перед позивачем по оплаті виконаних робіт, що є предметом спору.
Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Бучанської міської ради на користь ДП "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" 44 847, 73 грн основної заборгованості по оплаті виконаних робіт за договором на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 00-0793-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва від 01.07.2013 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 02.12.2013 р. по 01.06.2014 р. на загальну суму 3 260, 98 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 цього ж кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Пунктом 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Водночас необхідно мати на увазі, що за приписом частини третьої статті 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню та штраф) у разі, якщо боржник згідно із статтею 617 цього Кодексу не відповідає за порушення зобов'язання.
Заперечення відповідача щодо того, що відсутня у спірних відносинах його вина за неналежне виконання свого обов'язку по оплаті виконаних робіт за договором, оскільки саме Управлінням Державної казначейської служби України у м. Ірпені Київської області було затримано проведення відповідних платежів за договором, що є, на думку відповідача, підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, є необґрунтованими, так як такі обставини не підставою у розумінні ст. ст. 614, 617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, та оскільки відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів вжиття реальних заходів, спрямованих на проведення розрахунків за договором № 00-0793-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва від 01.07.2013 р.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 3 260, 98 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт за договором № 00-0793-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва від 01.07.2013 р. з 02.12.2013 р. по 14.07.2014 р. всього на загальну суму 5 437, 70 грн та 829, 38 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
02.12.2013 - 14.07.201444847.731.1215426.5850274.31
44 847, 73 грн. х 1, 121 = 50 274, 31 грн; 50 274, 31 грн - 44 847, 73 грн = 5 426, 58 грн.
Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період становить 5 426, 58 грн.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 5 426, 58 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 829, 38 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 44 847, 73 грн за виконані роботи за договором підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3 % відсотків річних від суми основної заборгованості за договором підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням того, що добровільне погашення відповідачем суми основної заборгованості, що є предметом спору, у розмірі 44 847, 73 грн, відбулось після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в суд і після порушення судом провадження у справі за таким позовом.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Бучанської міської ради на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" 44 847, 73 грн основної заборгованості.
2. Позов в частині інших позовних вимог задовольнити частково.
3. Стягнути з Бучанської міської ради (ідентифікаційний код 04360586) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" (ідентифікаційний код 35691621) 3 260 (три тисячі двісті шістдесят) грн 98 (дев'яносто вісім) коп. пені, 829 (вісімсот двадцять дев'ять) грн. 38 (тридцять вісім) коп. 3 % річних, 5 426 (п'ять тисяч чотириста двадцять шість) грн 58 ( п'ятдесят вісім) коп. інфляційних збитків та судові витрати 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 63 (шістдесят три) коп. судового збору.
4. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
26 вересня 2014 р.