01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
26.09.14 № 910/20302/14.
Суддя Господарського суду міста Києва Полякова К.В., розглянувши матеріали
за позовом ФОП ОСОБА_1
до СПД ОСОБА_2
про стягнення заборгованості і завданих збитків по договору перевезення
ФОП ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до СПД ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і завданих збитків по договору перевезення.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 1 від 14.09.2014 (вх.№ суду 20302/14 від 24.09.2014) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
У відповідності до вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до пункту 2-1 частини 2 статті 54 ГПК України, позовна заява повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з позовної заяви, останню підписано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1
Проте, у порушення вимог статті 54 ГПК України до позовної заяви не додано доказу що підтверджує за громадянином ОСОБА_1 статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України, зокрема положення п.1. ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Пунктом 2 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб"єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).
Із преамбули позовної заяви вбачається, що в якості позивача вказано ФОП ОСОБА_1 та в якості відповідача СПД ОСОБА_2
За приписами частини 1 статті 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторони - позивача та відповідача.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації"(затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізит "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
За таких обставин, додані позивачем до позовної заяви документи, належним чином не засвідчені, оскільки на останніх відсутні відмітки, у відповідності до вищевказаних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної і доданих до неї документів.
Відтак, належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви є розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку - касовий чек, розрахункова квитанція тощо. Доданий до позовної заяви реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або належним чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.
Фактично до позовної заяви додано лише опис вкладення у цінний лист, проте відсутній розрахунковий документ у підтвердження надання послуг відділення поштового звязку, що зобов"язує суд застосувати норми п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України
Проаналізувавши всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п.п. 1, 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63, ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні матеріали ФОП ОСОБА_1 до СПД ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і завданих збитків по договору перевезення - повернути позивачеві без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя К.В. Полякова