Справа № 817/2225/14
24 вересня 2014 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
відповідача1: представник Панасюк О.М.
відповідача2: представник Кондратюк Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДержави Україна в особі Управління агропромислового розвитку Здолбунівської райдержадміністрації Рівненської області, до Держави України в особі начальника управління агропромислового розвитку Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, за посадою - Дмитрука Леоніда Петровича
про визнання дій протиправними, визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Управління агропромислового розвитку Здолбунівської райдержадміністрації Рівненської області, Держави Україна в особі начальника Управління агропромислового розвитку Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, за посадою - Дмитрука Леоніда Петровича про визнання дій протиправними, визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходила публічну державну службу в Здолбунівській районній державній адміністрації, де обіймала посаду головного спеціалісту відділу організації виробництва управління агропромислового розвитку Здолбунівської райдержадміністрації, мала статус державного службовця.
Наказом №8-к від 01 серпня 2014 року звільнена з посади у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці і скорочення штату працівників.
Звільнення вважає незаконним і необґрунтованим, оскільки порушені всі вимоги порядку вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією (реорганізацією міністерств та інших центральних органів виконавчої влади), а саме, відсутні підстави та обґрунтування доцільності скорочення з посади, відсутні гарантії щодо звільнення за ініціативою власника, не враховане переважне право залишення на посаді, порушена законна процедура звільнення при скороченні з посади.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, зазначених у запереченнях (а.с.33-36). Зазначили, що позивача звільнено з дотриманням встановленої КЗпП процедури. Так, скорочення було здійснено відповідно до розпорядження голови Здолбунівської районної державної адміністрації від 07.05.2014 року №41-к, яким затверджено граничну чисельність працівників структурних підрозділів Здолбунівської РДА та зменшено, зокрема, граничну чисельність працівників управління агропромислового розвитку з 9 до 8. Наказом по управлінню від 20.05.2014 року №6-а затверджено граничну чисельність працівників управління та внесено зміни до штатного розпису - скорочено посаду головного спеціаліста відділу організації виробництва - 1 штатну одиницю. Відповідач здійснив аналіз працівників відділу відповідно до частини 1 статті 42 КЗпП щодо наявності переважного права на залишення на роботі та прийняв рішення про необхідність звільнення позивача. Додатково зазначили, що вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими.
В задоволенні позову просили відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 проходила державну службу на посаді головного спеціаліста відділу організації виробництва Управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА. Присягу державного службовця прийняла 06.03.2000 року, 05.08.2008 року присвоєно 12 ранг державного службовця.
Наказом Управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА від 01.08.2014 року №8-к "Про звільнення з посади ОСОБА_1.", ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу організації виробництва Управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА 01.08.2014 року у зв'язку із скороченням штату працівників , на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.13).
Вважаючи звільнення незаконним, а наказ про звільнення протиправним, позивач звернулась до суду за захистом порушеного права.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
За матеріалами справи встановлено, що розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 17.01.2014 року №101-к "Про затвердження граничної чисельності працівників апарату облдержадміністрації, її структурних підрозділів та районних державних адміністрацій", що прийняте на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року №91 "Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій", затверджено граничну чисельність працівників районних державних адміністрацій. Пунктом 3 розпорядження зобов'язано голів районних державних адміністрацій у тижневий термін затвердити граничну чисельність працівників структурних підрозділів районних державних адміністрацій у межах чисельності, затвердженої цим розпорядженням. Згідно додатку №2 до розпорядження гранична чисельність працівників, одиниць Здолбунівської райдержадміністрації складає 113,5 (а.с.107).
Розпорядженням голови Здолбунівської РДА від 07.05.14 року №41-к "Про затвердження граничної чисельності працівників апарату райдержадміністрації, її структурних підрозділів та зміни у структурі райдержадміністрації" визначено граничну чисельність працівників Управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА у кількості 8 одиниць (а.с.40-44).
Наказом Управління агропромислового розвитку від 20.05.2014 року №6-к внесено зміни до штатного розпису управління - скорочено посаду головного спеціаліста відділу організації виробництва - 1 штатну одиницю (а.с.56-57).
Згідно пояснень відповідача необхідність скорочення штатної одиниці саме у відділі організації виробництва зумовлена наступним.
Відповідно до штатного розпису Управління на 2014 рік (а.с.38), в структурі управління налічується два відділи з чисельністю працівників 3 та 4 працівника.
Відповідно до пунктів 1, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" від 12.03.05 року № 179, до складу управління входять не менш як два відділи, у складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь… можуть утворюватися відділи з чисельністю працівників не менше як 3 одиниці.
Враховуючи вищевказані норми, відповідач міг скоротити чисельність лише у відділі, де налічувалось 4 працівники - відділ організації виробництва, до складу якого входили: начальник відділу та 3 головні спеціалісти.
Таким чином, внесення змін до структури управління та скорочення штатної одиниці, здійснено відповідачем на виконання розпорядження голови Здолбунівської районної державної адміністрації.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Наведеним спростовуються доводи позивача про відсутність підстав та обґрунтування доцільності скорочення штату працівників відділу організації виробництва Управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА.
Відповідно до частини 1 статті 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Судом встановлено, що відповідач здійснив аналіз працівників відділу за цими критеріями та встановив, що з урахуванням приписів названої вище статті скороченню підлягала посада головного спеціалісту відділу організації виробництва, яку обіймала позивач ОСОБА_1 Зведені дані відображені у таблиці (а.с.34).
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Наказом Управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА № 11 від 29.05.14 року "Про попередження про наступне вивільнення працівників управління агропромислового розвитку райдержадміністрації", прийнято рішення попередити працівника відділу організації виробництва про наступне вивільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників управління агропромислового розвитку згідно з додатком 1.
Судом встановлено, що позивач про наступне вивільнення з посади був належним чином попереджена, однак відмовилася поставити свій підпис на наказі та попередженні про ознайомлення, про що працівниками відповідача складено акт від 29.05.2014 року (а.с.62). Як пояснила представник відповідача в судовому засіданні, попередження про вивільнення позивачу також поштовим зв'язком 29.05.14, що підтверджується квитанцією РД УДППЗ "Укрпошта", ВПЗ Здолбунів 5 від 29.05.14 № 9597 (а.с.64).
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового органу допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі, організації. Позивач не є членом професійної спілки, що підтверджується довідкою від 09.09.2014 року №01/6-241 (а.с.133).
Наказом № 8-к від 01.08.14 "Про звільнення з посади ОСОБА_1." позивач була звільнена із займаної посади. Відповідач при звільненні позивача вимоги ст. 47 КЗпП України дотримав, що підтверджується копією із журналу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них працівників управління агропромислового розвитку та довідкою від 01.08.14 за вих. № 01/6-202 про проведення розрахунку, що є додатком до позовної заяви позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
На момент звільнення позивача посади, на які можна було б перевести позивача, були відсутні. Що стосується тверджень позивача про наявність вакантної посади заступника начальника управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА, то відповідно до посадової інструкції заступника начальника управління (а.с.68-71) обов'язковим для обіймання вказаної посади є наявність стажу роботи за фахом у державній службі на керівних посадах не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах економіки не менше 4 років. Такий стаж у позивача відсутній, що підтверджено дослідженою судом трудовою книжкою позивача (а.с.101-104).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про правомірність звільнення позивача з займаної посади. Відповідачі при попередженні позивача про наступне звільнення та прийнятті спірного наказу діяли відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог про визнання дій та наказу протиправними, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачу слід відмовити.
Щодо вимог про зобов'язання відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. суд зазначає наступне.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Також, суд при вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім цього, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Проте, позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не доведено передбачених ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої її здоров'ю.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що судом не встановлено порушень з боку відповідачів при звільненні позивача з займаної посади, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.
За наведених обставин, в задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову, -відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гломб Ю.О.