Справа № 815/4452/14
25 вересня 2014 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., при секретарі Свириді Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС-ПЛЮС» до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення від 28.07.2014 року №500060001/2014/610162/2,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС-ПЛЮС» до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення від 28.07.2014 року №500060001/2014/610162/2.
В судовому засіданні 25.09.2014 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що відповідач Південні митниця Міндоходів безпідставно застосував визначений ним метод визначення митної вартості товарів, що призвело до прийняття незаконного рішення та переплати позивачем до Державного бюджету України податків та ввізного мита. Представник Південної митниці заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки обрання методу визначення митною вартості ввезених позивачем товарів відбувалось у відповідності до положень законодавства та визначена позивачу митна вартість ґрунтувалась на конкретних даних ввізних митних декларацій інших суб'єктів ЗЕД.
Дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач Південна митниця на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз'яснення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.
28.07.2014 року Південною митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2014/610162/2 та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00480 від 28.07.2014.
29.07.2014 року товари були випущені за МД №500060001/2014/025529 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного Кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, передбачено, що заявленої митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI.
Відповідно до ч.4, 8 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявленої митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Також частинами першою, четвертою статті 337 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, з застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Митна декларація декларанта ФОП ОСОБА_2 з внутрішнім номером 2026 на товар (1. Тканина текстильна синтетична 100% поліестер, не просочена, з суцільним покриттям ПВХ з одного боку, в рулонах шириною 150см: JY 20142522- 9083м (принт ПВХ, 13624,5м2, поверхнева щільність 343г/м2, 182рулона); JY20142548-5536m (однотонний ПВХ, 8304м2, поверхнева щільність 343г/м2,111рулонів); JY 20140513-3887м (однотонний ПВХ, 5830,5м2, поверхнева щільність 409г/м2, 78рулонів); JY 20140824-4880м (однотонний ПВХ, 7320м2, поверхнева щільність 403г/м2, 98рулонів); JY 201410698-800м (однотонний ПВХ, 1200м2, поверхнева щільність 343г/м2, 16рулонів). Торгівельна марка-INTEX-TEXTILE. Виробник-HANGZHOU JINYI SILK CO., LTD. Країна виробництва - CN, Китай.) що переміщувався на адресу підприємства TOB «Інтекс - плюс», була прийнята до митного оформлення та присвоєно № 500060001/2014/025265 від 25.07.2014 року (електронне декларування).
До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 12.11.2012 року № JY121120, комерційний документ (інвойс) від 22.04.2014 року №JY220420, копія декларації країни відправлення від 09.06.2014 року № 310120140518755752 та інші товаросупровідні документи.
У зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, та за результатами перевірки паперових примірників документів встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення платіжному доручені від 14.07.2014 року №19809 є посилання тільки на зовнішньоекономічний договір, а посилання на інвойс відсутнє; в зовнішньоекономічному інвойсі від 22.04.2014 року № JY220420, в прайс-листі від 20.04.2014 року №б/н та зовнішньоекономічному контракті від 12.11.2012 року № JY121120 різні печатки іноземного контрактотримача;. в прайс-листі від 20.04.2014 року № б/н відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт; в сканованому примірнику митної декларації країни відправлення різний колір та тип шрифту заповнення митної декларації, що вказує на ознаки підробки. 5) калькуляція виробника від 22.04.2014 року № ІУ220420 не містить всі складові витрати, що формують собівартість товару.
Відповідно до п 3.1 контракту від 12.11.2012 року № ТУ121120 ціна за одиницю товару вказується в інвойсах Постачальника, що надаються на кожну партію Товару. Відповідно до п 4.1 контракту від 12.11.2012 року № ХУ121120 оплата товару здійснюється шляхом повної або часткової передоплати не менше 10 % від вартості продукції, що поставляється партії та оплатою залишкової суми платежів, протягом 120 календарних днів, починаючи з дати митного оформлення поставленої партії Товару, відповідно до виставлених продавцем інвойсу. У зв'язку з чим саме відомості стосовно дати та номеру інвойсу дають змогу ідентифікувати сплачені платежі конкретній партії товару за спірною вантажною митною декларацією.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Виходячи з норм цивільного законодавства та законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ціна зовнішньоекономічного договору є обов'язковою умовою договору, та за умови відсутності ціни товару в договорі, документ в якому вона зазначена фактично, в цьому випадку - інвойс є невід'ємною частиною договору.
Інвойс - це основний документ згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов. В комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.
За таких обставин суд погоджується з позицією представника відповідача про те, що не можливо було ігнорувати факт існування розбіжностей у наданих документів декларантом, за таких умов відповідач мав право витребувати додаткові документи.
Крім того, частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495ЛЧ, встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно п.3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги специфікації прейскуранти (прас-листі) виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
28.07.2014 року декларантом був наданий каталог виробника в якому відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, дата каталогу є датою подання декларації,що свідчить про створення каталогу лише для митних органів. Також надано висновок експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару не містить посилання на джерела інформації що стали підставою для створення такої експертної оцінки. Також декларант повідомив про неможливість надання ще будь-яких додаткових документів, про що свідчить лист декларанта від 28.07.2014 року.
Відповідно до п. 6 частини 2 статті 255 Кодексу перебіг строку подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу припиняється з моменту отримана митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні.
У відповідності до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 року за №984/21296) запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявления неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі "Для відміток митного органу" ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
У зв'язку з вищевикладеним встановлені передбачені ч. 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ декларант може провести консультації з митним органом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Також відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195) у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.
Частиною 6 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ встановлено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.07.2014 року № 500060001/2014/610162/2.
28.07.2014 року Південною митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610162/2 та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00480 від 28.07.2014 року.
Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарі: не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 ст.58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів, про що свідчить його запис на зворотному боці декларації митної вартості. В наданих документах містяться розбіжності. А отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Відповідно до ч.1. ст.59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частина 2. ст.59 Митного кодексу України передбачає, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами - даних стосовно схожих складових компонентів товару.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційну взаємозамінними (ст.60 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI).
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю в митного органу інформації щодо обчисленої вартості наданої виробником.
Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю в митного органу інформації щодо обчисленої вартості наданої виробником товарів.
Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися сла раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
На підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДМСУ встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено по товару №1 є більшим (митна декларація №807100000/2014/030413 від 22.07.2014 року), тому митну вартість визнано на рівні - 5 доларів США за кг нетто, по товару №2 є більшим (митна декларація №807100000/2014/29762 від 17.07.2014 року) митну вартість визнано на рівні - 5 доларів США за кг нетто.
Декларанту роз'яснено права викладені ст.55 Митного кодексу України щодо випуску товарів у вільний обіг у разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу та на оскарження рішення про корегування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Митного кодексу України або суду.
29.07.2014 року товари були випущені за МД №500060001/2014/025529 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного Кодексу України.
Частиною 9 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частиною 8 статті 313 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.
Відповідно до статті 55 Кодексу протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Південна митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважаємо, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, а тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити повністю на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС-ПЛЮС» до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення від 28.07.2014 року №500060001/2014/610162/2 - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 вересня 2014 року.
Суддя Єфіменко К.С.