м. Миколаїв.
25 вересня 2014 року Справа № 814/791/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4,Миколаїв,54037
доДержавної фінансової інспекції у Миколаївській області, вул. Спаська, 42-А,Миколаїв,54000
провизнання протиправною та скасування вимоги,
Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (далі також - ДП «НАРП», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (далі також - ДФІ, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправною та скасування п.2; п.3 (в частині визначення суми збитків в розмірі 475,92тис.грн.); п.4; п.5; п.6; п.7; п.9 (в частині невизнання суми порушення (наявність лишків) на 4,03тис.грн.); п.10; п.11. вимоги від 17.02.2014 №14-08-14-14/865 про усунення порушень, встановлених в ході планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НАРП» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року (далі також - Вимога). В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про незаконність Вимоги, сформованої на підставі невмотивованих припущень про порушення суб'єктом господарювання фінансової дисципліни.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржувана позивачем Вимога прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, зважаючи на таке.
При розгляді справи встановлено, що в період з 14.10.2013 року по 10.01.2014 року відповідачем проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «НАРП» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року.
За наслідками ревізії контролюючим органом складено акт планової ревізії фінансово-господарської діяльності від 16.01.2014 року №14-24/4 (далі акт ревізії).
17.02.2014 року Держфінінспекція в Миколаївській області направила ДП «НАРП» вимогу від 17.02.2014 року №14-08-14-14/865 про усунення порушень встановлених в ході планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НАРП» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області, в якій були викладені відповідні вимоги, що оскаржуються суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Згідно з положеннями ч.2 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Частиною 10 вказаного Закону передбачено право відповідача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, визначено, що виявлені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Крім того, пунктом 50 Порядку встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно із статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із змісту вказаних положень законодавства вбачається, що відповідач здійснює фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Відповідний контроль здійснюється шляхом проведення ревізії.
У випадку встановлення порушень законодавства, відповідач має право пред'являти письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.
При цьому, зміст вимоги відповідача повинен узгоджуватися з приписами чинного законодавства, що, зокрема, означає те, що вимога повинна містити вичерпну вказівку підконтрольному суб'єкту щодо вчинення дій (обгрнутованість та конкретність вимоги), які відповідно до норм законодавства будуть направлені на усунення порушених вимог закону.
Дослідивши оскаржувані пункти Вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про їх невмотивованість.
Щодо пункту 2 Вимоги.
В Вимозі ДФІ зазначено, що «в порушення ст.203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV в частині волевиявлення учасника правочину яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі встановлено, перерахування ДП «НАРП» грошових коштів в сумі 2386620,00грн. на закупівлю авіазапчастин, поставку яких не підтверджено стороною -ТОВ «Зероконсалтсервіс» та не визнано власного підпису на первинних документах (договорах, видаткових накладних) директором ТОВ, на підставі яких ДП «НАРП» здійснювалася оплата, що призвело до зайвих витрат Підприємства, є порушенням ч.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В зв'язку з чим Підприємство зобов'язано вжити заходи щодо визнання недійсними правочинів, укладених з ТОВ «Зероконсалтсервіс» відповідно до статей 215 і 216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435 -IV.
Із тексту Вимоги слідує, що Відповідач зобов'язує позивача вчинити певні дії для усунення виявлених порушень. Проте, не вказує якою нормою закону (підзаконного акта) передбачено відновлення порушених вимог законодавства саме в такий спосіб.
В акті ревізії зазначено, що з метою здійснення КВР на літаку ІЛ-76МД №029 ДП «НАРП» укладено з ТОВ «Зероконсалтсервіс» договори поставки авіаційних виробів №27/09/12 від 27.09.2012 року та №001-11/12 від 14.11.2012 року на постачання комплекту склоблоків на ПС ІЛ-76 в кількості 33 шт., комплекту рамок на склоблоки на ПС ІЛ-76 в кількості 33 шт. та авіаційних виробів (муфти, патрубки і т.д.) на загальну суму 2386620,00 грн.. Оплата за поставлені запчастини здійснена ДП «НАРП» в загальній сумі 2386620,00 грн., в т.ч. за платіжними дорученнями від 08.10.2012 року №2202 на суму 1103260,00 грн. та від 16.11.2012 року №2721 на суму 1283360,00 грн..
Відповідно до видаткової накладної №РН-024.10/12-1 від 24.10.2012 року ТОВ «Зероконсалтсервіс» відпущено ДП «НАРП» за довіреністю від 24.10.2012 року №1200 через інженера ВМТЗ ДП «НАРП» ОСОБА_2 комплект склоблоків на ПС ІЛ-76 - 33 од. вартістю 26727,52 грн. за одиницю на загальну суму 882008,00грн. та комплект рамок на склоблоки 33 од. вартістю 6704,61 грн. на суму 221252,00 грн.. Згідно з прибутковою накладною від 24.10.2012 року №ДП-3116 вказані матеріальні цінності на загальну суму 1103260,00 грн. передано матеріально-відповідальній особі ОСОБА_3 на склад №1 та оприбутковано по обліку на субрахунку 207 «Запасні частини» в жовтні 2012 року. В грудні 2012 року на підставі актів розукомплектації номенклатури від 28.12.2012 року №10 та №12 розукомплектовано комплект склоблоків ПС ІЛ-76 та комплект рамок на склоблоки та оприбутковано по обліку окремо склоблоки у кількості 33 одиниць на суму 882008,0 грн. та 33 рамки - 221252,00грн. На підставі лімітних відомостей та накладних-вимог від 29.12.2012 року №2081, №2077, №2080, №2083, №1992 ОСОБА_3 передано зі складу №1 в цех №1 у виробництво на КВР літака ІЛ-76 №029 (замовлення 1/11) рамки в кількості 20 одиниць на суму 133 280,00 грн. та склоблоки в кількості 6 одиниць на суму 184 708,00 грн.
В акті ревізії зазначено, що за даними бухгалтерського обліку позивача станом на 30.09.2013 року залишок склоблоків становив 27 одиниць на суму 697 300,00 грн. та рамок 13 одиниць на суму 87 972,00 грн., наявність яких підтверджена в ході проведеної інвентаризації на складі №1.
Відповідно до видаткової накладної №РН-030.11/12-1 від 30.11.2012 року через ОСОБА_2 за довіреністю від 30.11.2012 року №1550 отримано від ТОВ «Зероконсалтсервіс» муфти, патрубки на загальну суму 1 283 360,00 грн.
Згідно з прибутковою накладною від 30.11.2012 №ДП-0003764 вказані матеріальні цінності на загальну суму 1 283 360,00 грн. передано ОСОБА_3 та оприбутковані в оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 207 за листопад 2012 року. На підставі накладної-вимоги від 30.11.2012 року №ДП-0012555 запасні частини на суму 1 279 280,00 грн. відпущено в цех 1 для ремонту КВР на літаку ІЛ-76МД №029 (исх. №490). На підставі накладної-вимоги від 20.12.2012 року №1708 запасні частини на суму 4080,00 грн. відпущено в цех 1 для виконання КВР на літаку ІЛ-78 №359.
Із акта ревізії слідує, що позивач підтвердив витрати розрахунковими та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. Позивачем укладено договори поставки від 14.11.2012 року, від 27.09.2012 року з ТОВ "Зерноконсалтсервіс", згідно яких позивач зобов'язувався прийняти товар визначений у специфікаціїї, комплекти склоблоків, комплекти рамок на склоблоки.
Наявність у суб'єкта господарювання вказаних товарів контролюючим органом не оспорюється.
Твердження про неналежність підписів представника контрагента позивача на первинних документах особі, прізвище якої зазначено в документах (ОСОБА_4.), не свідчить про безтоварність господарських операцій. А інших доказів на підтвердження припущень про нереальність господарських операцій контролюючим органом не надано. До того ж, зазначена обставина не є безумовною та достатньою підставою для визнання угоди недійсною, а господарської операції безтоварною. Відповідач в судовому засідані не довів, що під час підписання договору з ТОВ «Зероконсалтсервіс» позивач був обізнаний з тим, що підпис в договорі не відповідає підпису ОСОБА_4 (вказана обставина також не доведена у встановлено закономо порядку).
Враховуючи викладене суд погоджується з твердженням позивача про те, що при укладені позивачем договорів поставки з ТОВ "Зерноконсалтсервіс" та при їх виконанні позивачем не порушено вимоги законодавства. Вимога про зобов'язання підконтрольну установу визнати недійсними правочини з ТОВ «Зероконсалтсервіс» у всякому випадку не є заходом для забезпечення збереження державних фінансових ресурсів. Зазначена вимога є неконкретною та незрозумілою для добровільного виконання, а тому не є правовою вимогою, виконання якої можливо вимагати шляхом пред'явлення про це позову.
Щодо пункту 3 Вимоги.
Пунктом 3 Вимоги зобов'язано позивача стягнути з ФОП ОСОБА_5 суму збитків в розмірі 580500,00грн. або забезпечити виконання ФОП ОСОБА_5 відповідного обсягу робіт на суму зайво сплачених коштів (580500,00грн.) згідно договору від 01.02.2010 № МБ-1038/79-10.
Підприємство визнало безпідставну переплату ФОП ОСОБА_6 в сумі 104580грн..
Позивачем надано до суду первинні документи, зокрема, договір від 01.10.2010 року №МБ-1038 та всі додаткові угоди на виконання робіт за темою «супроводження програмних продуктів 1С: Підприємство», укладеного між ДП «НАРП» та ФОП ОСОБА_7, відповідно до якого останнім проводяться роботи по сервісному обслуговуванню програмного продукту « 1С: Підприємство 7.7». Під сервісним обслуговуванням приймається: впровадження: установка Продукту на комп'ютерах Замовника, консультації Замовника по правильній технології роботи з Продуктом, обстеження інформаційно-технологічних потоків Замовника, вивчення облікових задач та розробка схеми системи автоматичного обліку і управління на підприємстві Замовника на базі типових конфігурацій, які входять в Продукт; розробка списку робіт по впровадженню системи автоматизації; адаптація існуючої конфігурації Продукту під умови підприємства; доробка структури облікової системи; створення нових довідників та документів; модифікація структури довідників аналітичного обліку; створення необхідних форм документів та алгоритмів розрахунків; навчання працівників замовника роботі з Продуктом; п 1.2.2 Супроводження: консультації Замовника по використанню Продукту; оперативне виявлення непорозумінь в методиці використання Продукту або його роботи в процесі експлуатації у Замовника; передача в офісі Виконавця Замовнику нових конфігурацій і звітності, розроблених фірмою "1С".
Відповідно до п.2.1 договору Виконавець зобов'язується проводити роботи по договору на території і комп'ютерах Замовника. За бажанням Замовника робота може виконуватись за межами території на техніці та силами Замовника.
На виконання п.26 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами від 20.04.2006 року №550 (надалі - Постанова №550) з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю Відповідачем проведено зустрічну звірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та підтверджено, що в 2012 році ФОП ОСОБА_5 надано позивачу послуги згідно актів виконаних робіт на загальну суму 233962,50 грн, а за січень-вересень 2013 року ФОП ОСОБА_5 пред'явлено акти здачі - приймання робіт на загальну суму 663824,00 грн..
ДФІ під час звірки встановлено, що вартість робіт виконаних ФОП ОСОБА_5 визначалась учасниками угоди з врахуванням трудомісткості, складу, складності, компетенцією виконавців, а також вартості подібних робіт на ринку послуг сервісу « 1С». Обсяг виконаних робіт по ДП "НАРП" зазначається в актах виконаних робіт на підставі щомісячних заявок на проведення робіт.
Довідкою від 09.12.2013 №14-23 за погодженням з ФОП ОСОБА_5 відповідачем вказано на необхідність проведення зменшення вартості виконаних робіт на суму 104580,00 грн., що позивачем не заперечується.
Відповідач інших фактів зменшення об'єму наданих послуг та їх вартості при проведені звірки ФОП ОСОБА_5 не надав.
В свою чергу позивач надав до суду докази виконання робіт ФОП ОСОБА_5, зокрема, результати робіт впровадження ПП « 1С:Підприємництво 8.Управління виробничим підприємством» на ДП «НАРП» в жовтні 2012р., в листропаді 2012, в грудні 2012р., в січні 2013р., в лютому 2013р., в березні 2013р., в квітні 2013р., в травні 2013р., в червні 2013р., в липні 2013р., в серпні 2013р. та в вересні 2013р.; та таблиці часу роботи по заявці УПП . Підсистема БУ за жовтнь 2012р., за листопад 2012р, за грудень 2012р. , за січень 2013р. , за лютий 2013р. , за березень 2013р., за квітень 2013р., за травень 2013р., за червень 2013р, за липень 2013р, за серпень 2013р. та за вересень 2013р. виконавців ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Крім того, на думку суду, вказана вимога є неконкретною та незрозумілою для добровільного виконання, оскільки в вимозі не зазначено які саме заходи необхідно вжити для стягнення з ФОП ОСОБА_5 визначеної контролюючим органом суми.
В судовому засіданні представник контролюючого органу також не зміг пояснити та навести перелік «всіх необхідних заходів», які може (повинен) вжити позивач в межах своє компетенції при виконанні вимоги позивача.
Щодо пункту 4 Вимоги.
Контролюючим органом зобов'язано позивача виконати роботи з відновлювання справності літака ІЛ-76ТД за договором від 21.02.2012 року №96-12/21.02 UСА-10-12 та забезпечити відповідне прийняття їх Замовником - ДП «УАТК» шляхом підписання акта виконаних робіт відповідно до п. 4.2. Договору; провести взаємозвірку розрахунків та відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість згідно акта виконаних робіт; вимагати від Замовника виконання зобов'язань на суму виконаних робіт у відповідності до умов Договору, у разі відмови Замовником провести розрахунки за виконані роботи, вжити заходи відповідно до умов п.п.8.4. та п.п.9.1. Договору - стягнення в судовому порядку суми зобов'язань.
Відповідно до договору від 21.02.2012 року № 96-12/21.02 ІІСА-10-12, укладеному між ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» (замовник) (далі - ДП «УАТК») та ДП «НАРП» (виконавець), останній виконує роботи з відновлення справності літака ІЛ-76ТД зав. НОМЕР_1, який знаходиться на виробничій базі замовника. Вартість робіт та послуг по договору складає 115481500,00грн.. На момент проведення ревізії на виконання вказаного договору від 21.02.2012 року № 96-12/21.02 ПСА-10-12 ДП «НАРП» понесені витрати на загальну суму 1 89608грн..
ДП «НАРП» надсилав ДП «УАТК» для узгодження та підписання акт виконаних робіт з відновлення справності літака ІЛ-76ТД за договором від 21.02.2012 року №96-12/21.0208А-10-12р.. Позивачем акт виконаних робіт направлено до ДП «УАТК» повторно 04.09.2013 року, однак відповідь на адресу ДП «НАРП» не надійшла.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року порушено провадження у справі №910/9741/13 про визнання банкрутом Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 11.06.2013 року і введено процедуру розпорядження майном боржника з 11.06.2013 року.
Відповідач вимагає від позивача виконати за власні кошти роботи з відновлювання справності літака ІЛ-76ТД за договором від 21.02.2012 року № 96-12/21.02 UСА-10-12 та забезпечити відповідне прийняття їх Замовником - ДП «УАТК», тоді як Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія» знаходиться в стадії банкрутства. Позивачем надано подану до Господарського суду м.Києва заяву про грошові вимоги ДП НАРП до ДП «УАТК».
Позивачем також на виконання частини вимог п.4 Вимоги ДП «НАРП» відповідачеві 20.08.2014 року надано копію ухвали попереднього засідання Господарського суду м.Києва від 17.04.2014 року в справі №910/9741/13. Ухвалою визнано кредиторські вимоги ДП «НАРП» на суму 2252,9 грн. з ПДВ., яку відображено в обліку ДП «НАРП» як дебіторську заборгованість з покупцями.
Суд погоджується з позицією позивача про те, що пункт 4 Вимоги не може бути виконанно в повній мірі з причини визнання банкротом ДП «Українська авіаційна транспортна компанія». До того ж вказана вимога не є заходом для забезпечення збереження державних фінансових ресурсів.
Щодо пункту 5 Вимоги.
В Вимозі ДФІ зазначено «в порушення ч.1, ч.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та умов п.1.6 додаткової угоди від 23.05.2011 № 1 до договору від 28.07.2010 №220-10, в березні 2012 року проведено списання з обліку дебіторської заборгованості ТОВ «Авіасистеми», яка рахувалась станом на 01.01.2012 в сумі 82500,00грн., при відсутності документів, підтверджуючих обґрунтованість проведеної господарської операції. …Разом з тим, в порушення умов договору, в березні 2012 року на підставі лише акта виконаних робіт б/н та без дати щодо надання послуг з тимчасового користування двигунів на суму 82500,00грн та за відсутності актів приймання-передачі двигунів, підтверджуючих період перебування двигунів в тимчасовому користуванні, проведено списання з обліку дебіторської заборгованості за ремонт двигунів, яка рахувалась станом на 01.01.2012 року за ТОВ «Авіасистеми» в сумі 82500,00грн.». В зв'язку з чим Підприємство зобов'язано: провести взаємозвірку розрахунків з ТОВ «Авіасистеми», скласти акт звірки па підставі якого поновити по обліку дебіторську заборгованість ТОВ «Авіасистеми» в сумі 82500,00грн.; забезпечити підписання документів, підтверджуючих приймання - передачу двигунів в тимчасове користування або стягнути заборгованість з ГОВ «Авіасистеми» в сумі 82500 грн..
Позивачем на виконання п.5 Вимоги щодо обліку дебіторської заборгованості ТОВ «Авіасистеми» по договору №220-10 від 28.07.2010 року у сумі 82500,00грн. проведено взаємозвірку розрахунків з ТОВ «Авіасистеми» та складено акт звірки, яким не підтверджується наявність дебіторської заборгованості.
Між ДП «НАРП» та ТОВ «Авіасистеми» укладено договір від 28.07.2010 року №220-10, предметом якого, зокрема, є надання у тимчасове користування авіаційної техніки, тощо. Додатковою угодою від 23.05.2011 року №1 до договору від 28.07.2010 року №220-10 внесено зміни в частині того, що ТОВ «Авіасистеми» надає послуги з передачі у тимчасове користування ДП «НАРП» 3-х двигунів: Д-ЗОКП-2 №03053038402021, №03053038602024, №03053048402014. Початком надання послуг вважається дата підписання Акта приймання-передачі двигунів (п. 1.2 додаткової угоди) - 30.05.2011 року, а після закінчення надання послуг сторонами підписується акт надання послуг та акт приймання - передачі (п. 1.6 додаткової угоди). Фактично двигуни були повернути в липні 2011 року.
На підставі додаткової угоди від 23.06.2011 року №2 двигун Д-ЗОКП-2 №03053038402021 замінено на двигун Д-ЗОКП-2 №03053028502069.
Позивачем доведено, що акт виконаних робіт б/н за 2011 рік отримано бухгалтерією в березні 2012 та по обліку ДП «НАРП» засвідчено надання послуг ТОВ «Авіасистеми» на загальну суму 82500,00грн., який підписано зі сторони ДП «НАРП» колишнім директором ОСОБА_10, а зі сторони ТОВ «Авіасистеми» директором ОСОБА_11.
Відображення даного акта за 2011 рік по обліку ДП «НАРП» в березні 2012 року призвело до списання дебіторської заборгованості ДП «НАРП» станом на 01.01.2012 року, що відповідає приписам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в якому визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, бо саме на підставі оформлених та отриманих первинних документів в березні 2012 року проведено відображення отриманих послуг та списання дебіторської заборгованості в сумі 82500,00 грн..
Суд погоджується з судженнями позивача про законне списання з обліку дебіторської заборгованості ТОВ «Авіасистеми» та невмотивованість п.5 Вимоги.
Щодо пункту 6 Вимоги.
В Вимозі ДФІ зазначено, що «в ході ревізії встановлено порушення ч.7 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року №1040 в частині покладених на юридичну службу Підприємства завдань пов'язаних з забезпеченням захисту майнових прав і законних інтересів Підприємства в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань та вимог п.4.1 Інструкції з організації претензійно-позовної роботи підприємства, затвердженої директором ДП «НАРП» 06.01.2010 року внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув в сумі 35,09 тис грн, в тому числі: ТОВ «Компанія Трител» - 20000,00грн. та ДП ДГЗ «Укрінмаш» - 15090,00грн., Підприємством втрачено доходи на відповідну суму. Зазначене порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП «НАРП» в сумі 35090,00грн.». В зв'язку з чим Підприємство зобов'язано стягнути з осіб, винних у неотриманні доходів, матеріальну шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130, 132 Кодексу законів про працю України.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Відповідно до частини 5 статті 2 Закону України Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550, визначено, що виявлені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб. Відповідно до п. 46 зазначеного Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. При цьому, згідно з вимогами п. 49 Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. Отже, встановивши, що позивачу протиправними діями інших осіб було завдано шкоду, орган фінансового контролю може висувати перед керівництвом такого об'єкту лише вимоги щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. Висування з цього приводу вимог іншого характеру законодавством не передбачено.
Пропонуючи позивачу відшкодувати шкоду за рахунок винних осіб, відповідач в акті ревізії зазначає про вину начальника юридичного відділу ОСОБА_12, яка була прийнята на посаду 18.04.2012 року. При цьому, дебіторська заборгованість по ДП ДГЗ «Укрінмаш» на суму 1509,00грн. виникла 02.06.2008 року, а термін позовної сплив в 2011 році та всі первинні документи знищені за відповідним Актом.
Щодо ТОВ «Компанія Трітел», то вказане підприємство ліквідовано згідно Ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.07.2010 року (спр.№ 26/183/10).
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. Запис про припинення державним реєстратором внесено 27.07.2010 року, що підтверджується витягом з ЄДР.
Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 №14 під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. Згідно зі ст.130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Відповідачем в суді не доведено, що виявлені відповідачем порушення фінансової дисципліни призвели до заподіяння позивачеві прямих збитків, відшкодування яких має здійснюватися за рахунок винних матеріально-відповідальних осіб. Зазначена вимога є неконкретною та незрозумілою для добровільного виконання, а тому не є правовою вимогою, виконання якої можливо вимагати шляхом пред'явлення про це позову.
Вищенаведене вказує на невмотивованість вказаної вимоги.
Щодо пункту 7 Вимоги.
В Вимозі ДФІ зазначено, що «ревізією витрат на оплату ремонтних робіт, виконаних ТОВ «Будівельна група - 2011» та ТОВ «Ріст» протягом 2012 року та 9 місяців 2013 року, встановлено порушення вимог п.3.1.10, п.3.3.10 ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 №174, що призвело до завищення підрядниками обсягів та вартості виконаних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на загальну суму 25290,00грн. (18340грн. та 6950грн. відповідно)». В зв'язку з чим Підприємство зобовязано: провести взаємозвірку розрахунків з ТОВ «Будівельна група - 2011» та ТОВ «Ріст», скласти акти звірки на підставі яких поновити по обліку кредиторську заборгованість по ТОВ «Будівельна група - 2011» в сумі 18340,00грн. та ТОВ «Ріст» в сумі 6950,00 грн;провести коригування виконаних робіт по діючим договорам шляхом виконання обсягу інших ремонтних робіт на відповідну суму 18340,00грн. ТОВ «Будівельна група - 2011» та 6950,00грн ТОВ «Ріст» або стягнути матеріальну шкоду в розмірі 18340,00грн з ТОВ «Будівельна група - 2011» та 6950,00грн з ТОВ «Ріст» в порядку встановленому діючим законодавством».
Позивачем проведено взаємозвірку розрахунків з ТОВ «Будівельна група - 2011», складено акти звірки, на підставі яких ТОВ «Будівельна група - 2011» підтвердило виконані роботи по діючим договорам та спростувало заборгованість в сумі 1834грн..
За результатами зустрічної звірки відповідачем встановлено, що між ДП «НАРП» та ТОВ «Будівельна група - 2011» протягом ревізійного періоду укладено 5 договорів з додатковими угодами на поточний ремонт приміщень, фасаду, прохідної ДП «НАРП» на загальну суму 247803,74 грн..
Протягом 2012 року та 9 місяців 2013 року від ДП «НАРП» перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельна група - 2011» згідно умов договорів кошти в сумі 247803,74 грн. Згідно актів виконаних робіт ТОВ «Будівельна група - 2011» виконано робіт на загальну суму 205304,06грн. Кошти в сумі 42499,68грн. по обліку ТОВ «Будівельна група - 2011» станом на 30.09.2013 року рахуються як кредиторська заборгованість по розрахункам з ДП «НАРП».
В ході зустрічної звірки відповідачем встановлено включення матеріальних цінностей, які вказані в акті виконаних робіт на загальну суму 18335,13грн. та не підтверджені бухгалтерським обліком виконавця, що на думку відповідача є порушенням п.3.1.10 ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 №174, і призвело до завищення вартості виконаних робіт на відповідну суму.
Однак, вказане твердження не є підставою для відповідальністі позивача за ведення бухгалтерського обліку його контрагентами.
Крім того, віповідачем не доведено, що весь комплекс робіт, виконаних ТОВ «Будівельна група - 2011», не враховує використання матеріалів при виконанні ремонтних робіті. Відповідачем під час ревізії також не встановлено факту відсутності даних матеріалів на об'єкті ремонту на території ДП «НАРП».
Щодо пункту 9 Вимоги.
В Вимозі зазначено, що «в ході ревізії, в порушення ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлено нестачу матеріальних цінностей (запасних частин) на суму 6350,00грн. та лишків (запасних частин та металобрухту) на суму 13580,00 грн.». В зв'язку з чим Підприємство зобовязано: стягнути з винних осіб матеріальну шкоду (збитки), що виникла в результаті нестачі, в порядку та розмірах встановлених ст. 134 КзПП України, в тому числі у судовому порядку; поновити по бухгалтерському обліку вартість матеріальних цінностей - лишків, вартістю 7170,00грн. (з урахуванням вжитих в ході ревізії заходів, якими забезпечено усунення порушення - оприбутковано лишки на суму 6410,00 грн.), встановлених в ході інвентаризації у матеріально-відповідальних осіб ОСОБА_13 та ОСОБА_14.
Нестача матеріальних цінностей виявлена за результатами проведеної на вимогу ревізії інвентаризації на складах №1 (болти 4979А-5-24 в кількості 5 шт.) та №2 (ролики 9*9 в кількості 972, підшипники 9800706 в кількості 4 шт.) ВМТЗ підприємства. Для виявлення причин та відповідальних за нестачу осіб на виконання наказів директора ДП «НАРП» №207-ОД та 206-ОД від 13.12.2013 р. було проведено службові розслідування.
Згідно акта службового розслідування №117 від 25.12.2013 року при проведенні повторного перерахунку болтів 4979А-5-24 на складі №1 ВМТЗ було встановлено, що кількість болтів зазначених в інвентаризаційній відомості та кількість, що є в наявності, співпадають. Неточність полягала в тому, що під час інвентаризації перерахунок проводився без розпечатування запаяних пакетів, виходячи з кількості вказаної на них.
Відповідно до акта службового розслідування №8 від 27.01.2014 року при проведенні повторного перерахунку роликів було встановлено їх фактичну наявність в кількості 972 шт. на тому ж складі в іншій стопці роликів, а підшипники 900706 при попередній інвентаризації були неправильно зазначені у відомості під маркуванням 9800706 та обліковані в бухгалтерії. Тобто недостача по даному виду підшипників відсутня.
Оскільки нестачі матеріальних цінностей на підприємстві не має, вимога про стягнення матеріальної шкоди є безпідставною.
Щодо виявлення в ході ревізії лишків (запасних частин на складі №1, № 2 ВМТЗ, складі ПРОСК та металобрухту в цеху №1 та ЕМВ) на суму 13580,00грн. та зобов'язання згідно вимоги поновити по бухгалтерському обліку вартість матеріальних цінностей, лишків, вартістю 7170,00грн., Позивачем доведено, що для забезпечення усунення порушень із 13580,00грн.. в ході ревізії було оприбутковано лишки металобрухту на суму 6 417,27 грн.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що вартість лишків запасних частин в ході ревізії встановлена згідно даних, які раніше зазначено в бухгалтерському обліку та склала 7170,00грн. Під час проведення службових розслідувань за даними фактами (№8 від 27.01.2014 року, №117 від 25.12.2013 року) складено Акти оцінки із визначенням реальної вартості лишків запасних частин по складу №2 та складу ПРОСК і визначено їх сукупну вартість у розмірі 3 119,21грн..
Щодо пункту 10 Вимоги.
Пунктом 10 Вимоги суб'єкт господарювання зобов'язано списати запасні частини з простроченим терміном придатності, які не мають потенціалу корисності на суму 93590,00грн..
Згідно п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. N 246, визначено, що запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Позивач в суді довів, що Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" не передбачає списання запасів за умови наявності «простроченого терміну придатності» або запаси «не мають потенціалу корисності» - визначені відповідачем характеристики запасів, зокрема гумових виробів.
Відповідач не довів, що тільки він має визначати доцільність обліку придбаних запасів, тому п.10 Вимоги не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Щодо пункту 11 Вимоги.
В Вимозі зазначено, що «в порушення п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000 №92 в ході ревізії встановлено збільшення первісної вартості основних засобів па суму витрат, пов'язаних з їх ремонтом та поліпшенням, понад обсяги, визначені п. 146.11 ст.146 Податкового кодексу України, що призвело до завищення вартості активів на суму 305500,00 грн.». В зв'язку з чим Підприємство зобов'язано привести вартість необоротних активів у відповідність до норм діючого законодавства шляхом зменшення первісної вартості основних засобів на суму 305500,00грн., зазначену операцію відобразити по обліку бухгалтерською довідкою.
Відповідно до п.п.14, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000 №92, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод.
Міністерство фінансів України в листі від 26.11.2009 року N 31-34000-20-9/32227 на запит щодо бухгалтерського обліку ремонту об'єктів основних засобів повідомляє, що для відображення витрат, пов'язаних з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів підприємства мають застосовувати пункти 14, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, та пункт 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561. Міністерство фінансів України в листі зауважує, що питання визначення технічних характеристик ознак ремонту основних засобів не відносяться до повноважень Міністерства фінансів України.
Одночасно, згідно з пунктом 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561, визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.
Позивач довів, що на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000 року №92, правомірно збільшив вартість необоротних активів щодо зазначених в акті ревізії об'єктів.
В даному випадку дії позивача не є порушенням діючого законодавства, а вказана вимога є невмотивованою.
Судом встановлено, що наведені вище обставини свідчать, що в діях позивача відсутні інкриміновані порушення законодавства України, а тому відсутні і підстави для пред'явлення відповідних вимог про їх усунення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», службові особи органів державного фінансового контролю зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд встановив, що Вимога Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень № 14-08-14-14/865 від 17.02.2014 року в частині, що оскаржує позивач, виставлена необґрунтовано, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в ході розгляду справи правомірність Вимоги, в частині що оскаржується, не доведено.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати п.2, п.4, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11 Вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень № 14-08-14-14/865 від 17.02.2014 року
Визнати протиправним та скасувати п.3 Вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень № 14-08-14-14/865 від 17.02.2014 року в частині визначення суми збитків в розмірі 475920 гривень
Визнати протиправним та скасувати п.9 Вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень № 14-08-14-14/865 від 17.02.2014 року в частині визначення лишків на суму 4030 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (ідентифікаційний код 09794400) 73 гривні 08 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний