ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 вересня 2014 року м. Львів № 813/5475/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., позивача ОСОБА_1, представників відповідача Курило С.В., Стецьків Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області з вимогами визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка виразилась у відмові включити до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи в органах державної податкової служби з 28.11.1994 року по 10.02.2000 року, а також, зобов'язати Головне управління Міндоходів у Львівській області зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1994 року по 10.02.2000 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що Головним управління протиправно вчинено бездіяльність, яка проявилась у відмові зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах державної податкової служби з 28.11.1994 року по 10.02.2000 року, що в свою чергу, обмежує позивача у реалізації його законного права виходу на пенсію за вислугою років. Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, наданих поясненнях, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача щодо заявленого позову заперечив, з підстав викладених у письмових заперечення від 18.08.2014 року №209/10-1006 та додаткових запереченнях по суті позовних вимог від 23.09.2014 року вх. №32231, обґрунтувавши їх тим, що посилання позивача на неправомірність відмови включити до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи позивача, викладеної в листі від 25.06.2014 року №15367/10/13-01-04-20/1155 є безпідставним, оскільки на момент звернення позивача до суду його права та інтереси надані законом нічим не порушені. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі наявних матеріалів справи та додаткових пояснень сторін, судом встановлено, що 23.05.2004 року, позивачем на ім'я начальника Головного управління Міндоходів у Львівській області була подана заява з проханням зарахувати йому до вислуги років для призначення пільгової пенсії час роботи на посадах державного службовця в органах державної податкової служби.
У відповідь на вказану заяву, 25.06.2004 року виконуючим обов'язки начальника Головного управління Міндоходів у Львівській області на адресу позивача надіслано лист №15367/10/13-01-04-20/1155, в якому йдеться мова про те, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики. Однак, станом на момент звернення позивача із заявою, перелік посад в органах державної податкової служби України не затверджений, відповідно до вислуги років для призначення пенсії Вам не зараховано час роботи в органах державної податкової служби.
Приймаючи рішення суд керувався наступними нормами законодавства:
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає згідно преамбули Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992р. N 2262-XII у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон N 2262-XII).
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з п. "и"ст. 17 Закону N 2262-XII, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державною податковою адміністрацією України та Державним департаментом України з питань виконання покарань.
Статтею 1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (частина 2 статті 2 Закону України «Про державну службу»).
Зі змісту частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII вбачається, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачено, що органи державної податкової служби є органами державної виконавчої влади, вони виконують державні функції і посадові особи цих органів мають повноваження встановлені цим законом, до функції цих органів належить практичне виконання завдань і функцій держави, на посадових осіб цих органів покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень і на них покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Згідно абзаців 1-3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів. На підставі поданих матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 23.05.2014 року було подано на ім'я в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Львівській області заяву, в якій позивач просив зарахувати йому до вислуги років для призначення пенсії за час роботи на посадах державного службовця в органах державної податкової служби. У відповідь на вказану заяву, листом від 25.06.2014 року №15367/10/13-01-04-20/1155, йому надано інформацію про те, що перелік посад в органах державної податкової служби України не затверджений, відповідно до вислуги років для призначення пенсії позивачу не зараховано час роботи в органах державної податкової служби.
На підставі долучених до матеріалів справи копій трудової книжки судом встановлений факт перебування позивача в органах державної податкової служби з 28.11.1994 року по 29.11.1995 року на посаді старшого державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень з фізичних осіб ДПІ у Мостиському районі Львівської області; з 30.11.1995 року по 02.01.1997 року на посаді головного державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень з фізичних осіб ДПІ у Мостиському районі Львівської області; з 03.01.1997 року по 13.08.1997 року на посаді державного податкового інспектора відділу справляння податків та документальних перевірок з фізичних осіб ДПА у Мостиському районі Львівської області; з 14.08.1997 року по 17.05.1998 року - на посаді державного податкового інспектора відділу податкових розслідувань ДПА у Мостиському районі Львівської області (з 23.03.1998 р. - ДПІ у Мостиському районі Львівської області); з 18.05.1998 року по 05.10.1998 року - на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових-розслідувань ДПІ у Мостиському районі Львівської області; з 06.10.1998 року по 30.11.1998 року - на посаді державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових розслідувань Городоцької МДПІ Львівської області; з 01.12.1998 року по 10.02.2000 року - на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових розслідувань Мостиського територіального відділення податкової міліції Городоцької МЛПІ Львівської області. З 21.02.2000 року позивач проходить службу в органах податкової міліції, остання займана ним посада є старший слідчий СУ ФР ГУ Міндоходів у Львівській області, звання - підполковник податкової міліції.
Законом N 2262-XII передбачено для осіб начальницького складу податкової міліції гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад.
При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для осіб офіцерського і начальницького складу податкової міліції певних гарантій, а саме реалізацію права осіб офіцерського і начальницького складу податкової міліції на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу у податкову міліцію на посади офіцерського і начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Державною податковою адміністрацією України за правилами, встановленими п. "и" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Таким чином, посадові особи податкових органів є державними службовцями і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Зазначеним законом не встановлено вичерпного переліку посад, які відносяться до посад державних службовців та яким призначається пенсія на умовах цієї статті.
Суд не бере до уваги посилання відповідача про відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачеві у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії часу попередньої роботи в державних органах - державних податкових інспекціях.
Дослідивши долучені матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказані положення ДПС у Львівській області дотримані не були, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 включити до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1994 р. по 10.02.2000 р.
Зобов'язати Головне управління Міндоходів у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1994 р. по 10.02.2000 р.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 75,00 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2014 року.
Суддя Сподарик Н.І.