ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
17 вересня 2014 року № 813/3863/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Костецького Н.В.,
з участю секретаря судового засідання ОлексякІ.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій,-
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (надалі - ІДАБК у Львівській області) звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просить винести рішення, яким зобов'язати відповідача ОСОБА_1 за власний рахунок знести самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позаплановою перевіркою з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при влаштуванні плит перекриття на металевих трубах при облаштуванні прибудови до квартири на об'єкті будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що роботи відповідачем виконувались без дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої в установленому порядку проектної документації, чим порушено ч. 4, ч. 5 статті 26, п.2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», та ДБН В.3.2.2-2-2009 «Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт».
За результатами перевірки складено акт № 8/15 від 27.08.2013р., протокол про адміністративне правопорушення №8/15 від 27.08.2013р., та винесено припис №8/15 від 27.08.2013р.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог припису, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
В судовому засіданні позивач участі повноважного представника не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, письмових пояснень на позов не подала. У судовому засіданні 25.06.2014 року відповідач проти задоволення позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до положень статті 128 КАС України суд вважає за можливе вирішити спір на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27 серпня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.08.2013 року № 8/15 (а.с.8).
На підставі акта перевірки № 8/15 складено протокол №8/15 про адміністративне правопорушення від 27.08.2013 року (а.с.10) та складено припис № 8/15 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 27.08.2013 року, яким зобов'язано гр. ОСОБА_1 знести самочинну розпочату прибудову до АДРЕСА_1. Про виконання вимог припису повідомити інспекцію до 04.10.2013 року.(а.с.14).
10.09.2013 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області винесено постанову № 8/300-ф по справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до якої за порушення ч.ч. 4, 5 ст. 26, п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 7, 9, Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН В.3.2-2-2009 п. 8.14 «Житлові будинки, реконструкції та капітальний ремонт» визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.(а.с.16).
22.11.2013 року працівниками позивача проведено позапланову перевірку дотримання гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил. Перевіркою встановлено, що вимога від 27.08.2013 року №8/15 щодо усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - знести самочинно проведену прибудову до житлового будинку (реконструкція квартири АДРЕСА_1 не виконана, що є порушенням п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, про що складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №8/28 від 22.11.2013 року.
Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимог припису від 27.08.2013 року № 8/15, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VІ - цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Указом Президента України від 08.04.2011 року №439 було затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Указ Президента). Згідно п.1 Указу Президента, державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до п.п.4, 8, 10 Указу Президента на Держархбудінспекцію в межах своїх завдань покладені повноваження здійснювати державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; Згідно п.2 Указу Президента, Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року був затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Постанова КМУ №553). Відповідно до п.5 Постанови КМУ №553 державний архітектурний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Крім того відповідно до вимог п.п.15-22 Постанови КМУ, результати перевірки оформлюються відповідним актом, протоколом, приписом та виноситься постанова.
Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено порядок знесення самочинно збудованих об'єктів. Відповідно до положень даної статті, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У відповідності до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами» ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз'яснив, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивачем припис №8/15 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, видано з порушенням вимог встановлених ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки таким зобов'язано знести самочинну розпочату прибудову, а знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи, чого Інспекцією ДАБК зроблено не було.
Вищезазначений припис визнано протиправним та скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року.
Крім того, слід зазначити, що вимога про знесення самочинного будівництва, передбачена ч.7 ст. 376 ЦК України. Відтак, для задоволення такої вимоги слід було б встановити наявність умов, передбачених статтею 376 ЦК України, а саме:
-істотне відхилення від проекту;
-суперечність суспільним інтересам або порушення права інших осіб;
-істотного порушення будівельних норм і правил;
-неможливість проведення відповідної перебудови або відмова особи від її проведення.
Зазначені обставини Інспекцією під час перевірки не встановленні, в судовому засіданні не доведені. Водночас, можливість знесення самочинного будівництва закон пов'язує саме з цими обставинами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову з наведених у ньому підстав слід відмовити.
Керуючись ст. ст., 7-14,17, 18,49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністритивного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2014 року.
Суддя Костецький Н.В.