26.09.14р. Справа № 32/5005/10343/2012
За позовом: Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет", м. Дніпропетровськ
До: Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
Про: стягнення 3 729 950, 00 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН : не викликались
ВНПЗ «ДГУ» ( позивач ) з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.12.12 р. звернувся з позовом до ФОП ОСОБА_1 ( відповідач ) про стягнення 3 729 950,00 грн. безпідставно перерахованих коштів. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину , що між сторонами 23.05.11 р. укладено договір позики № 1/05 , за яким позивач повинен був перерахувати на користь відповідача 4 000 000,00 грн. зворотної фінансової допомоги ( позики ) .За твердженням позивача , ним було помилково надмірно перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 3 729 950,00 грн. ( тобто всього перераховано 7 729 950,00 грн. ) У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача ці надмірно перераховані ним 3 729 950,00 грн.
ФОП ОСОБА_1 ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечувала , стверджуючи , що 23.05.11 р. її представником - гр. ОСОБА_2 ( що діяв на підставі довіреності від 23.11.11 р. , т.2, а.с.121 ) дійсно був підписаний вищезазначений договір позики № 1/05 , але на суму 6 000 000, 00 грн. Також відповідач зазначає , що 29.08.11 р. її представником - гр. ОСОБА_2 , було направлено на адресу позивача пропозицію про внесення змін до вищезазначеного договору позики № 1/05 від 23.05.11 р. на суму 6 000 000,00 грн. , в якій запропоновано збільшити розмір зворотної фінансової допомоги до 8 000 000,00 грн. ( т.2, а.с.48 ) За твердженням відповідача , на цю пропозицію він отримав від позивача відповідь-повідомлення ( датовану 05.09.11 р. ) за підписом ректора ВНПЗ "ДГУ" - ОСОБА_3, в якій повідомлялося ,що дійсно між сторонами існують договірні відносини та підписаний договір позики № 1/05 від 23.05.11 р. на суму 6 000 000,00 грн., також повідомлялось про те , що згідно з рішенням засновників та враховуючи пропозицію відповідача , додатково буде надано позику в розмірі 2 000 000,00 грн. - тобто загальний розмір позики буде складати 8 000 000,00 грн. Окрім того позивач також пропонував вважати цей лист відповіддю на пропозицію відповідача про внесення змін до договору ( т.2,а.с.104 ).Окрім того відповідач зазначає , що 25.07.12 р. ним на адресу ректора ВНПЗ "ДГУ" була направлена пропозиція про зміну розміру фінансової допомоги відповідно до договору позики № 1/05 від 23.05.11 р. до 7 800 000,00 грн. ( т.2, а.с.105 ) У відповідь на цю пропозицію відповідач отримав від позивача за підписом ректора ОСОБА_3 лист вих. № 14/1-29 від 21.08.12 р. , в якому пропонувалося укласти додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору позики, збільшивши розмір позики на 1 729 950,00 грн. ( т.2, а.с.106 ) До цього листа було додано оригінал додаткової угоди № 1 від 20.08.12 р. до договору позики від 23.05.11 р. , підписаний від імені ректора ВНПЗ "ДГУ" ОСОБА_3 та скріплений печаткою позивача ( т.2, а.с.107 ) Але відповідач не підписав цю додаткову угоду ,а її представником - гр. ОСОБА_2 було направлено на адресу позивача відповідь вих. № 36 від 29.11.12 р. , в якій зазначалося, що запропоновані умови додаткової угоди є неприйнятними , оскільки ФОП ОСОБА_1 від ВНПЗ "ДГУ" отримана позика в розмірі 7 729 950,00 грн. у відповідності до умов договору позики № 1/05 від 23.05.11 р. ( т.2, а.с.40 ) Оскільки ж строк повернення позики, погоджений сторонами під час укладання цього договору , становить 7 років з часу отримання останнього траншу, то позовні вимоги про стягнення 3 729 950,00 грн. є безпідставними .
Під час судових засідань та у письмових поясненнях представники позивача заперечували факти укладання ним договору позики № 1/05 від 23.05.11 р. на суму 6 000 000,00 грн. та направлення на адресу відповідача листа ( датованого 05.09.11 р. ) про збільшення розміру зворотної фінансової допомоги до 8 000 000,00 грн. ; стверджуючи , що підписи від імені ректора ВНПЗ "ДГУ" - ОСОБА_3, та відтиски печатки на наданих відповідачем договорі позики на суму 6 000 000,00 грн. та листі ( датованим 05.09.11 р. ) про збільшення розміру зворотної фінансової допомоги до 8 000 000,00 грн. є сфальсіфікованими .У зв'язку з чим представниками позивача було заявлене клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи підписів на спірних документах , виконаних від імені ректора ВНПЗ "ДГУ" - ОСОБА_3 Представники відповідача підтримали клопотання про призначення судової експертизи .
Ухвалою суду від 30.04.13 р. по справі було призначено судову комплексну експертизу , проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ . 22.11.13 р. матеріали справи разом з висновками комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів надійшли на адресу суду від ДНДІСЕ ( т.4, а.с.78-178 ) Але судовими експертами ДНДІСЕ не надано висновки на питання № № 4,7,13,15,16,17,18,21а та 21б ; що не надає можливості прийняти обґрунтоване та законне рішення по справі . Відповідно до приписів ч.3 ст.42 ГПК України : у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу . А відтак суд вважав за необхідне призначити по справі додаткову судову комплексну експертизу , на вирішення якої поставити питання , по яким судовими експертами ДНДІСЕ не надано висновки - № № 4,7,13,15,16,17,18,21а та 21б ; доручивши її проведення фахівцям Харківського НДІСЕ .
Ухвалою суду від 19.02.14 р. поновлено провадження у справі , від позивача витребувані документи, необхідні для проведення судової експертизи ( зазначені у відповідному клопотанні експерта ).
Ухвалою суду від 13.03.14 р. провадження у справі зупинено до часу набрання чинності рішенням у пов'язаній цивільній справі № 419/7459/12 від 10.02.14 р. , прийнятим Красно гвардійським районним судом м. Дніпропетровська .
Ухвалою суду від 16.09.14 р. провадження у справі поновлено узв'язку із скасуванням вищезазначеного рішення районного суду , судове засідання по справі призначено на 25.09.14 р.
18.09.14 р. ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» подана заява про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю - адміністративну будівлю комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв. м., ґанки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; та належить на праві власності відповідачу- ФОП ОСОБА_1
Заява обґрунтована посиланням на натупні обставини : право власності на будівлю зареєстровано за підприємцем ОСОБА_1, яка ( за наявною у позивача інформацією ) має намір здійснити відчуження будівлі на користь т ретьої особи та проводить для цього підготовчі дії. 20.07.2012р. підприємцем ОСОБА_1 здійснено реєстрацію новоутвореної юридичної особи ТОВ «Юнівер-Плюс», основним видом діяльності якої є здавання в оренду нерухомого майна, і за Статутом якої підприємець ОСОБА_1 здійснила внесок до статутного капіталу шляхом внесення частини спірного нерухомого майна, а саме: 1/2 частина адміністративної будівлі комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв. м, ґанки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; відповідно до Статуту ТОВ «Юнівер-Плюс» (дата реєстрації 20.07.2012р., номер запису 12241020000055011) статутний капітал товариства сформовано за рахунок внеску Учасника - ОСОБА_1 (100%) у вигляді нерухомого майна: 1/2 частина адміністративної будівлі комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв. м., ґанки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. А відтак на переконання позивача відповідач намагається відчудити цю будівлю на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання можливого рішення по цій справі про стягнення з неї значної суми грошових коштів ; при цьому за відомостями позивача відповідач не має іншого майна та грошових коштів в розмірі , достатньому для виконання рішення .
Під час судового засідання 25.09.14 р. представник позивача наполягав на задоволенні його заяви з підстав . наведених вище. Представник відповідача протии задоволення заяви про забезпечення позову заперечував , пославшись на ту обставину , що господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи № 904/4802/14 за участю тих же сторін про визнання недійсним договору позики вже прийнята ухвала про накладення арешту на цю будівлю.
25.09.14 р. судом було направлено відповідний запит до судді Петрової В.І., в провадженні якої перебуває справа № 904/4802/14. В той же день була отримана відповідь з доданням копій відповідних документів ( т.6, а.с.21-33 )
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги за цим позовом , ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» посилався ( поміж іншим ) на наступні обставини : надання позики ОСОБА_1 проводилося позивачем з метою фінансування будівництва учбового корпусу , який в подальшому планувалося використовувати для організації учбового процесу студентів університету ; але в подальшому між сторонами договору позики виникли непорозуміння з приводу розміру та строків повернення позичкових коштів ; внаслідок чого і виник цей спір . Оскільки відповідач заперечує настання строків повернення позики та оспорює її розмір , позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених ( на його думку ) прав .
До заяви про забезпечення позову ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» надано до суду: копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1; копію Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1; копію Статуту ТОВ «Юнівер-Плюс» ; копію акту прийому-передачі нежитлового приміщення як внеску до статутного фонду товариства .
Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів про забезпечення позову господарський суд враховує наступне : розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно п. 7.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011р. №16, арешт на майно фізичної особи-підприємця може бути накладено на загальних підставах за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернуто стягнення. За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Господарський суд здійснив належну оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін та вважає , що накладення арешту на нерухоме майно є належним та адекватним заходом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача . Одночасно такий захід не обмежить відповідача у здійсненні ним володіння та користування об'єктом нерухомості.
Також слід зазначити , що чинним законодавством не встановлюється заборона накладення арешту на цей об'єкт з метою забезпечення позовних вимог по одній справі у разі , якщо заходи забезпечення позову застосовані одночасно по іншій справі ( за іншими позовними вимогами )
А відтак , суд знаходить достатньо правових підстав для забезпечення позову на підставі заяви позивача ; одночасно з тих же підстав суд критично оцінює заперечення відповідача .
На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Накласти арешт на нежитлову будівлю - адміністративну будівлю комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м, ґанки літ. а, а1, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
Суддя Васильєв О.Ю.