23 вересня 2014 року Справа № 50/219-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року
у справі№ 50/219-б господарського суду м. Києва
за заявоюДочірнього підприємства "Перехід Аутдор"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"
пробанкрутство
за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" - Утулов В.В., дов. № 28/10-01 від 28.10.2013 року; від Розпорядника майна ТОВ "НК Альфа-Нафта" арбітражного керуючого Куделі М.О. - Сучкова Т.Є., дов. № 632 від 28.05.2013 року,
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 50/219-б (головуючий суддя - Сотніков С.В., суддя - Копитова О.С., суддя - Остапенко О.М.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (далі - ТОВ "НК Альфа-Нафта") про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у справі № 50/219-б задоволено. Пункт 4 постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у справі № 50/219-б скасовано в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Український промисловий банк") кредитором ТОВ "НК Альфа-Нафта", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 19690000,00 грн., як вимоги першої черги із включенням до реєстру вимог кредиторів окремо. Прийнято в цій частині нову постанову. Відхилено кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до ТОВ "НК Альфа-Нафта" в сумі 19690000,00 грн., як вимоги першої черги задоволення, що ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у справі № 50/219-б залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 50/219-б, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 50/219-б. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "НК Альфа-Нафта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, між ліквідатором ТОВ "Укрпромбанк", ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" і Національним банком України укладено договір № 31-Л від 05.09.2013 року, відповідно до якого активи, що перебували на балансі ТОВ "Укрпромбанк" передано ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".
12.11.2013 року ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" зверталося до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про заміну кредитора у справі про банкрутство.
На момент передачі судом апеляційної інстанції касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" в порядку ст. 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до Вищого господарського суду України питання про заміну кредитора у справі господарським судом першої інстанції не вирішено.
З огляду на те, що ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" є особою, права та інтереси якої зачіпаються оскаржуваним рішенням суду попередньої інстанції, ухвалою Вищого господарського суду України від 26.08.2014 року вказану касаційну скаргу прийнято до провадження.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 112 ГПК України.
Розпорядник майна ТОВ "НК Альфа-Нафта" арбітражний керуючий Куделя М.О. подала до Вищого господарського суду України пояснення на касаційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 50/219-б залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2012 року у справі № 50/219-б визнано вимоги конкурсних кредиторів до боржника - ТОВ "НК Альфа-Нафта", зокрема, визнано вимоги ТОВ "Український промисловий Банк" на суму 226949052,13 грн. - четверта черга задоволення та на суму 106670039,44 грн. - перша черга задоволення, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника. Цією ж ухвалою місцевого господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1564764054,75 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" задоволено частково; ухвалу господарського суду м. Києва від 09.10.2012 року у справі № 50/219-б скасовано в частині кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк"; прийнято в цій частині нове судове рішення, викладено п.п. 48 п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 09.10.2012 року у справі № 50/219-б в наступній редакції:
"Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) на суму 196 818 919,12 грн. - четверта черга, 11988133,01 грн. - шоста черга".
Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 09.10.2012 року у справі № 50/219-б викладено в наступній редакції:
"Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 31088169), вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168196103,20 грн., як вимоги першої черги із включенням до реєстру вимог кредиторів окремо. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про уточнення кредиторських вимог, які забезпечені заставою, та визнання поточних вимог залишити без розгляду в частині визнання поточних кредиторських вимог на суму 99 669,39 грн."
Відхилено решту кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк".
Припинено апеляційне провадження в частині визнання вимог ТОВ "Український промисловий банк" на суму 3 486 000,00 грн., що ґрунтуються на договорах застави товарів в обороті від 01.11.2008 року № 70-Zr-08-5 та від 04.11.2008 року №70-Zr-08-8.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2013 року касаційні скарги ТОВ "НК Альфа-Нафта" та ТОВ "Український промисловий Банк" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" у справі № 50/219-б залишено без змін.
У вересні 2013 року ТОВ "НК Альфа-Нафта" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року, в якій просило її переглянути в частині визнання ТОВ "Український промисловий банк" кредитором ТОВ "НК Альфа-Нафта", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168196103,20 грн., та зменшити суму вимог, які забезпечені заставою майна боржника на 19690000,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у справі № 50/219-б залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року скасовано, справу № 50/219-б направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
У постанові від 28.01.2014 року суд касаційної інстанції зазначив, що рішення суду про визнання договору недійсним є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України, при цьому господарський суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки рішенню господарського суду м. Києва від 02.09.2013 року у справі № 21/45, яким визнано недійсним договір застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року на суму 19 690 000 грн. 00 коп., не перевірив та не з'ясував, чи набрало останнє законної сили.
01.04.2014 року суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву ТОВ "НК Альфа-Нафта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року, дійшов висновку про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
За результатами перегляду вказаного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове його скасування за нововиявленими обставинами, та виніс нове рішення в частині кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" до боржника, які забезпечені заставою.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для визнання кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк", став також і договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-6 від 03.07.2008 року, за умовами якого були забезпечені вимоги заставодержателя (Банку) за Генеральним договором № 18-08 про здійснення кредитування та проведення інших банківських операцій від 04.02.2008 року.
Разом з тим, рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2013 року у справі № 21/45 визнано недійсним договір застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року, укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "НК Альфа-Нафта" в особі Філії № 11 "Луцька".
Згідно листа господарського суду м. Києва від 05.03.2014 року, вказане рішення від 02.09.2013 року у справі № 21/45 набрало законної сили 17.09.2013 року.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що зазначені боржником обставини про визнання недійсним договору застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року, на підставі якого було визнано кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 19 690 000,00 грн. є істотними для вирішення спірних правовідносин у даній справі та є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки не були відомі боржнику на час ухвалення постанови від 17.06.2013 року.
При перегляді постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Український промисловий Банк" звернулось до господарського суду з заявою від 22.07.2011 року № 7090 про визнання кредитором ТОВ "НК "Альфа-Нафта", вимоги якого забезпечені заставою.
При цьому, ТОВ "Український промисловий Банк", окрім іншого, були заявлені кредиторські вимоги на суму 60209063,76 грн., які ґрунтуються на Генеральному договорі № 18-08 від 04.02.2008 року, укладеному між ТОВ "Нубіс" та ТОВ "Український промисловий банк", та на відповідних договорах застави, укладених між філіями боржника у справі та ТОВ "Український промисловий банк" у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Нубіс" за вказаним Генеральним договором.
Суд першої інстанції в ухвалі від 09.10.2012 року дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Український промисловий Банк" на суму 38144000,00 грн., які ґрунтуються та підтверджені договорами застави № № 18/Zr-08-l, 18/Zr-08-2, 18/Zr-08-3, 18/Zr-08-6, підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК "Альфа-Нафта" в першу чергу задоволення.
При розгляді справи в апеляційному порядку ТОВ "Український промисловий банк" просив суд внести до реєстру вимог кредиторів його кредиторські вимоги за вказаним вище кредитним договором до першої черги як вимоги забезпечені заставою у розмірі 60209063,76 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість ТОВ "Нубіс" перед ТОВ "Український промисловий банк" становить 60234799,76 грн. та підтверджена рішенням господарського суду м. Києва від 27.05.2011 року у справі № 57/91, за яким стягнуто з ТОВ "Нубіс" на користь ТОВ "Український промисловий банк" 60209063,76 грн. заборгованості за Генеральним договором № 18-08 від 04.02.2008 року, 25500,00 грн. витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вставлено судом апеляційної інстанції, відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 11.05.2012 року № 12-0-35-1148/5-12 постановою державного виконавця від 20.07.2011 року відкрито виконавче провадження № 27799966 з виконання наказу від 13.06.2011 року № 57/91 господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ "Нубіс" на користь ТОВ "Український промисловий банк" 60209063,76 грн. заборгованості за Генеральним договором № 18-08 від 04.02.2008 року, 25500,00 грн. витрат на сплату державного мита, 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Станом на 10.05.2012 року заборгованість за даним виконавчим документом не погашена.
В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Нубіс" перед ТОВ "Український промисловий банк" за Генеральним договором № 18-08 від 04.02.2008 року, між ТОВ "Український промисловий банк" та філією № 11 "Луцька" ТОВ "НК "Альфа-Нафта" було укладено: договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-l від 07.02.2008 року; погоджена сторонами заставна вартість майна становить 7309000, 00 грн; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-2 від 14.02.2008 року; погоджена сторонами заставна вартість майна становить 8822000,00 грн.; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-3 від 15.02.2008 року; погоджена сторонами заставна вартість майна становить 2323000,00 грн.; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-5 від 20.02.2008 року; погоджена сторонами заставна вартість майна становить 22483000,00 грн.; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-6 від 03.07.2008 року; погоджена сторонами заставна вартість майна становить 19690000,00 грн.
Відповідно до умов вказаних вище договорів застави ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем ТОВ "Нубіс" перед ТОВ "Український промисловий банк" на загальну суму 60627000,00 грн.
Керуючись ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство), суд першої інстанції в ухвалі від 09.10.2012 року дійшов висновку, що грошові вимоги забезпечені заставою за договором застави № 18/Zr-08-6 від 03.07.2008 року на суму 19690000,00 грн. підлягають окремому внесенню до реєстру та включенню в першу чергу задоволення.
Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2013 року у справі № 21/45, яке набрало законної сили 17.09.2013 року вказаний договір застави визнано недійсним.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи, що недійсний договір не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, суд апеляційної інстанції правомірного вказав на те, що кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" в розмірі 19690000,00 грн., які ґрунтуються на догові застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року, що укладений боржником в забезпечення виконання ТОВ "Нубіс" кредитних зобов'язань за Генеральним договором № 18-08 від 04.02.2008 року перед ТОВ "Український промисловий банк" не підлягають визнанню та включенню до реєстру кредиторів ТОВ "НК Альфа-Нафта".
Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що реєстр вимог кредиторів підлягає зменшенню на суму вимог першої черги задоволення в розмірі 19690000,00 грн., а ухвала суду першої інстанції від 09.10.2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року в цій частині - скасуванню.
Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 50/219-б залишити без змін.
Головуючий суддя:Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.