ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 вересня 2014 року 15:53 № 826/10289/14
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Дмитрієвій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю представників:
від позивачаСухорукова С.А. (довіреність), Линник І.В. (довіреність), Гарачковська Л.В. (довіреність)
від відповідачаМірошниченко М.М. (довіреність)
До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (надалі - Позивач/ТДВ «Альянс Україна») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 р. №0008622207 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві;
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 р. №0008602211 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві;
3. Судові витрати покласти на Відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 р. було відкрите провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання з'явились представники Позивача, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративним позові, зокрема, зазначили про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ПК України), Цивільного кодексу України (в редакції,чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ЦК України) під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
В судове засідання з'явився представник Відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в їх задоволенні відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, мотивуючи тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, оскільки Позивачем порушені норми ПК України та вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (надалі - Закон №185/94).
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, повний текст постанови було виготовлено та підписано 29.09.2014 р.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ «Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 32253696) зареєстроване 20.11.2002 р. Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, з 22.11.2011 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №490266 основними видами діяльності ТДВ «Альянс Україна» є інші види страхування, крім страхування життя.
Разом із тим, у період з 27.03.2014 р. по 13.05.2014 р. Відповідачем на підставі направлень від 27.03.2014 р. №880/22-07, №881/22-07, №882/22-04, №883/22-04, №884/22-11, №886, №887, №154/2203, №155/2203 та від 28.04.2014 р. №110/2207, наказу №514 від 11.03.2014 р., виданих ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно із планом-графіку та відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТДВ «Альянс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт №1077/22-07/32253696 від 20.05.2014 р. «Про результати планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТДВ «Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 32253696) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.» (надалі - Акт перевірки №1077), в якому зафіксовано наступні виявлені порушення вимог законодавства, а саме:
ь пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 та п.8 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток від страхової діяльності на суму 1 549 399,00 грн., в т.ч. за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. на суму 1 549 399,00 грн.;
ь п.152.11 ст.152 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності, іншої ніж страхова, на загальну суму 214 693,00 грн.;
ь ст.2 Закону №185/94.
Проте, не погоджуючись із такими висновками податкового органу, Позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення від 28.05.2014 р. за вих. №1006/05.09, за результатом розгляду якого Відповідачем була надана відповідь від 10.06.2014 р. №6454/10/26-59-22-07 «Про розгляд заперечення», яким частково задоволено подане заперечення, змінено п.2 висновків Акту перевірки №1077 та викладено їх у наступній редакції, а саме: порушення п.152.11 ст.152 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності, іншої ніж страхова, на загальну суму 129 479,00 грн.
Згідно із зазначеним, враховуючи внесені податковим органом зміни до Акта перевірки №1077, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.06.2014 р., зокрема:
ь за формою «Р» №0008622207, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 2 098 598,00 грн. (із яких 1 678 878,00 грн. - за основним платежем та 419 720,00 грн. - за штрафними санкціями);
ь за формою «У» №0008602211, яким Позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД розміром 799,78 грн.
З огляду на зазначене, вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТДВ «Альянс Україна» при проведенні перевірки та прийнятті вказаних вище податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013 р., Позивач звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 р. №0008622207.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В той же час, преамбулою Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 р. №85/96-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №85/96) визначено, що цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Згідно зі ст.1 Закону №85/96 страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
При цьому, ст.979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Водночас, у ст.980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
ь життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
ь володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
ь відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Разом із тим, відповідно до ст.984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.
Так, ТДВ «Альянс Україна» для здійснення господарської діяльності у 2006 р. отримані ліцензії (додаток №27 до справи, стор.58-87), видані Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на право провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування, зокрема: повітряного транспорту та відповідальності його власників (перевізника); інвестицій; авіаційне страхування цивільної авіації; вантажів та багажу (вантажобагажу); виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій; водного транспорту та відповідальності його власників (перевізника); від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; кредитів; майна; залізничного транспорту; здоров'я на випадок хвороби; медичне страхування та медичних витрат; від нещасних випадків, тощо.
Крім того, згідно зі ст.12 Закону №85/96 перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. ТДВ «Альянс Україна» було укладено ряд договорів перестрахування із наступними страховими компаніями нерезидентами: Allianz Risk Transfer; Allianz Global Corporate & Speciality AG; Allianz SE; Allianz Global Corporate & Speciality France; Lloyd's; Tokio Marine Europe Insurance Limited; Allianz Global Corporate & Speciality AG Sede Secondaria di Milano; Allianz Global Corporate & Speciality Marine Insurance Company; Allianz Elementar Versicherungs AG; Allianz Global Risk US Insurance Company; Allianz Sigorta A.S.; Sompo Japan Insurance Company of Europe Limited; ЗАТ «САК «Альянс»; ВАТ СК «Альянс» та інші.
Разом із тим, у п.156.1 ст.156 ПК України зазначено, що до доходів страховика, крім доходів, передбачених ст.135 і ст.136 цього Кодексу, належать також доходи від страхової діяльності.
Відповідно до пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 ПК України для цілей оподаткування під доходом від страхової діяльності розуміється сума доходів страховика, нарахована протягом звітного періоду, у тому числі (але не виключно) у вигляді: страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного періоду, зменшених з урахуванням вимог цього підпункту на суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами перестрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу доходів страховика (співстраховика) тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування; інших доходів, нарахованих страховиком у межах страхової діяльності.
Поряд із цим, п.156.2. ст.156 ПК України встановлені наступні ставки податку, а саме:
ь при здійсненні страхової діяльності, передбаченої п.156.1 цієї статті, податок справляється за ставкою, визначеною відповідно до пп.151.2.1 п.151.2 ст.151 цього Кодексу;
ь при здійсненні страхової діяльності, передбаченої п.156.3 цієї статті, податок справляється за ставкою, визначеною відповідно до пп.151.2.2 п.151.2 ст.151 цього Кодексу.
Так, п.151.2.1 п.151.2 ст.151 ПК України передбачено, що при здійсненні страхової діяльності юридичних осіб - резидентів ставки податку встановлюються у розмірах 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхової діяльності, визначеного п.156.1 ст.156 цього Кодексу.
В той же час, відповідно до п.8 підрозд.4 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України за результатами діяльності до 31.12.2012 р. страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також від діяльності, що не пов'язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином:
ь протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами;
ь за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому ст.156 та пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 цього Кодексу, але не сплачують його.
На період дії порядку оподаткування доходів від страхової діяльності, передбаченого цим пунктом, доходи страховика від іншої діяльності, не пов'язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, оподатковуються в порядку, строки і за правилами, передбаченими цим Кодексом, за ставкою, визначеною відповідно до п.151.1 ст.151 цього Кодексу.
Таким чином, починаючи з 01.01.2013 р. при розрахунку доходу від страхової діяльності враховується зменшення доходів від страхової діяльності, з урахуванням вимог пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 ПК України, на суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (суму валових внесків), нарахованих страховиком за договорами перестрахування.
Водночас, з огляду на уточнюючу податкову декларацію ТДВ «Альянс Україна» з податку на доходи (прибуток) страховика за 2013 р. (вх. №9091261166 від 25.03.2014 р.) (додаток №23 до справи, стор.122-130) судом встановлено, що Позивачем задекларовано доходи у вигляді суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), отриманих за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами у розмірі 133 508 291,00 грн.
Проте, при проведенні перевірки задекларованих Позивачем валових внесків за 2013 р. податковим органом було встановлено їх заниження на загальну суму страхових премій 51 646 632,00 грн., яка фактично нарахована ТДВ «Альянс Україна» на користь страхових компаній нерезидентів, з якими укладались договори перестрахування у 2013 р., що, в свою чергу, спричинило заниження податку на прибуток на 1 549 399,00 грн.
Обґрунтовуючи відповідний висновок щодо заниження Позивачем суми валових страхових внесків за 2013 р., у зв'язку із чим Відповідачем було донараховано ТДВ «Альянс Україна» грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 549 399,00 грн., податковий орган посилається на те, що податок на прибуток за спірною сумою страхових премій, нарахованих за договорами перестрахування у розмірі 51 646 632,00 грн., має обчислюватись та сплачуватись відповідно до положень пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 ПК України та п.8 підрозд.4 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Однак, суд критично ставиться до вказаних тверджень податкового органу, оскільки з 2013 р. сума доходу від страхової діяльності підлягає зменшенню на суму валових внесків (страхових премій, страхових платежів та страхових внесків), нарахованих страховиком за договорами перестрахування (у т.ч. на користь нерезидентів), відтак, суд вважає правомірним зменшення ТДВ «Альянс Україна» розміру суми доходу від страхової діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. на суму страхових премій (51 646 632,00 грн.), нарахованих останнім за укладеними у 2013 р. договорами перестрахування.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що положення п.8 підрозд.4 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України застосовуються при розрахунку та сплаті податку на прибуток за результатами діяльності страховика лише до 31.12.2012 р., суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування податковим органом Позивачу суми податку на прибуток розміром 1 549 399,00 грн. від страхової діяльності ТДВ «Альянс Україна» за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. за порядком оподаткування доходів від страхової діяльності, який з 01.01.2013 р. втратив чинність.
Разом із тим, як вбачається з уточнюючих податкових декларацій ТДВ «Альянс Україна» з податку на доходи (прибуток) страховика від 25.03.2014 р. за 2-4 кв.2011 р. (вх. №9017291644) (додаток №21 до справи, стор.2-73), за 2012 р. (вх. №9087784540) (додаток №22 до справи, стор.136-144) та за 2013 р. (вх. №9091261166) (додаток №23 до справи, стор.122-130) разом із додатками ІД до них (розрахунок інших доходів страховика) Позивач у ряд.05 Декларацій (інші доходи, з урахуванням коригувань, від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням), задекларував наступні суми у розмірі: за 2-4 кв.2011 р. - 12 137 474,00 грн.; за 2012 р. - 20 166 361,00 грн., а за 2013 р. - 21 867 152,00 грн. При цьому, у ряд.06 вказаних декларацій та додатків ІВ до них (розрахунок частки інших витрат) Позивачем зазначено суми розміром, а саме: за 2-4 кв.2011 р. - «-»; за 2012 р. - 3 782 043,00 грн.; за 2013 р. - 2 328 853,00 грн.
При цьому, на відповідні розрахунки податку на прибуток ТДВ «Альянс Україна» вплинуло здійснення Позивачем у перевіряємий період операцій купівлі-продажу іноземної валюти, що також підтверджується поясненнями представників сторін.
Так, з огляду на податкову звітність ТДВ «Альянс Україна», що не спростовується Відповідачем, розрахунок доходів та витрат, що визначався як курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, Позивачем здійснено наступним чином, зокрема:
ь у 2011 р. (2-4 кв.2011 р.) позитивне значення курсових різниць розміром 370 494,00 грн. враховане до складу доходів; нарахований та сплачений податок на прибуток становить 858 214,00 грн. (за ставкою - 23%);
ь у 2012 р. позитивне значення курсових різниць розміром 2 743 430,00 грн. враховане до складу доходів; від'ємне значення курсових різниць розміром 3 781 670,00 грн. враховане до складу витрат; різниця між позитивним та від'ємним значеннями становить - «-» 1 038 240,00 грн.;
ь у 2013 р. позитивне значення курсових різниць розміром 2 346 415,00 грн. враховане до складу доходів; від'ємне значення курсових різниць розміром 2 328 853,00 грн. враховане до складу витрат; різниця між позитивним та від'ємним значеннями становить - «+» 17 562,00 грн.; нарахований та сплачений податок на прибуток становить 3 337,00,00 грн. (за ставкою - 19%)
Однак, відповідно до викладених в Акті перевірки №1077 висновків Відповідача, останнім при проведенні перевірки задекларованих Позивачем доходів від діяльності іншої, ніж страхова, встановлено завищення доходів на загальну суму 380 056,00 грн. та завищення частки інших витрат від діяльності іншої, ніж страхова, на загальну суму 1 038 240,00 грн., оскільки ТДВ «Альянс Україна» здійснювало операції з придбання та продажу іноземної валюти від ведення основної (страхової) діяльності, в результаті чого виникла курсова різниця, що призвела до заниження суми податку на прибуток (у 2012 р.) на 218 030,00 грн. та її завищення (у 2-4 кв.2011 р. та 2013 р.) на 88 550,00 грн.
Між тим, на обґрунтування вказаних висновків податковий орган посилається на порушення Позивачем п.152.11 ст.152 ПК України, де зазначено, що платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку).
В той же час, суд приймає до уваги посилання представників Позивача на те, що відповідно до п.154.1 ст.154 ПК України звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному органі державної податкової служби в порядку, передбаченому для платників цього податку.
Крім того, у п.154.6 ст.154 ПК України встановлено, що на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.
Дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють фінансову діяльність (гр.65-гр.67 Секції J КВЕД ДК 009:2005), де у гр.65 (грошове та фінансове посередництво) зазначено, що цей розділ включає діяльність, пов'язану з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім тих, які призначені для цілей страхування, пенсійного забезпечення або обов'язкового соціального страхування.
Згідно із зазначеним, суд погоджується із твердженнями Позивача щодо безпідставності висновків Відповідача про порушення ТДВ «Альянс Україна положень п.152.11 ст.152 ПК України, оскільки його дохід (прибуток) ані повністю, ані частково не звільнено від оподаткуванням цим податком, а також не проводить діяльність, яка підлягає патентуванню.
В той же час, оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті визначено ст.153 ПК України, відповідно до пп.153.1.1 п.153.1 ст.153 ПК України якої доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.
Крім того, згідно із пп.153.1.2 п.153.1 ст.153 ПК України витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.
Водночас, пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України встановлено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000 р. (надалі - П(С)БО 21) визначено, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. При цьому, в п.4 П(С)БО 21 передбачено, що курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
В п.5 П(С)БО 21 передбачено, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат)
Разом із тим, відповідно до п.8 П(С)БО 21 курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з п.9 П(С)БО 21.
Таким чином, суд вважає правомірним відображення ТДВ «Альянс Україна» курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, у складі інших операційних доходів (витрат) за перевіряємий період.
Між тим, згідно із п.152.5 ст.152 ПК України податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому ст.156 цього Кодексу.
У пп.156.3.1 п.156.3 ст.156 ПК України зазначено, що платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов'язаних із провадженням страхової діяльності, що оподатковується за ставками, передбаченими п.151.2 ст.151 цього Кодексу, та іншої діяльності, не пов'язаної із страховою, що оподатковується за ставкою, передбаченою п.151.1 ст.151 цього Кодексу.
Крім того, згідно із пп.156.2.3 п.156.2 ст.156 ПК України прибуток страховика від іншої діяльності, не пов'язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, оподатковуються в порядку, строки і за правилами, встановленими ним Кодексом, за ставкою, визначеною відповідно до п.151.1 ст.151 цього Кодексу.
Так, п.151.1 ст.151 ПК України встановлено, що основна ставка податку становить 16 відсотків. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п.10 підрозд.4 розд.XX «Перехідні положення» цього Кодексу, яким встановлено ставку податку на прибуток підприємств:
ь з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;
ь з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;
ь з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків.
Таким чином, оскільки курсова різниця від операцій з купівлі-продажу іноземної валюти відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) не залежно від основної діяльності, а порядок оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті визначений ст.153 ПК України, тому висновки Відповідача, які ґрунтуються лише на підставі порушення ТДВ «Альянс Україна» вимог п.152.11 ст.152 ПК України та які, в свою чергу, суд визнав безпідставними, про завищення Позивачем суми доходу на 380 056,00 грн. та завищення частки інших витрат на 1 038 240,00 грн. від діяльності іншої, ніж страхова, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 129 479,00 грн., суд вважає помилковими та безпідставними.
Згідно із вищенаведеним, збільшення суми податку на прибуток на загальну суму 1 678 878,00 грн. було здійснено Відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкового повідомлення - рішення від 13.06.2014 р. №0008622207, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 р. №0008602211.
Діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. №959-XII (надалі - Закон №959).
Відповідно до ст.4 Закону №959 до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Згідно із ст.14 Закону №959 всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
ь самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
ь безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
ь вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. ТДВ «Альянс Україна» (Замовник) здійснило імпортні операції на підставі укладеного із ТОВ «Мондиаль Ассистанс» (Російська Федерація) (Виконавець) договору №01/13 від 31.05.2013 р. (надалі - Договір №01/13), згідно із яким Замовник доручає Виконавцю роботу, пов'язану з організацією своїм клієнтам комплексу послуг, визначених Правилами страхування Замовника, договорами страхування (страховими полісами), програмами страхування (Додаток №1 до цього Договору).
Відповідно до п.5.2 Договору №01/13 Замовник перераховує Виконавцю авансову суму на оплату зовнішніх витрат в якості коштів, передбачених для екстреного врегулювання страхових виплат розміром 5 000,00 євро. У випадку припинення даного Договору залишок авансової суми повинен бути повернений на рахунок Замовника протягом 10-ти банківських днів після сплати останнього рахунку від Підрядників за послуги, надані клієнтам Замовника за вказаним Договором, та підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків.
Так, відповідно наданих до перевірки банківських виписок, 16.12.2013 р. на виконання вказаної вище умови укладеного Договору №01/13 Позивачем були перераховані на користь Виконавця кошти в іноземній валюті на загальну суму 5 000,00 євро (екв. 56 100,00 грн.).
В той же час, 20.03.2014 р. у зв'язку із неможливістю виконання умов укладеного Договору №01/13 ТОВ «Мондиаль Ассистанс» здійснило повернення авансового платежу на загальну суму 5 000,00 євро (екв. 68 786,20 грн.), про що свідчить виписка банку від 20.03.2014 р.
Проте, за висновками податкового органу, оскільки розрахунки за зовнішньоекономічним Договором №01/13 було здійснено 16.12.2013 р., під час дії положень постанови правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.11.2013 р. №453, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 р. за №1951/24483, тому строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів має здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів, відповідно, граничним терміном надходження товару на територію України за Договором №01/13 - є 16.03.2014 р. Згідно із зазначеним, при здійсненні повернення авансового платежу на загальну суму 5 000,00 євро (екв. 68 786,20 грн.) за укладеним між ТДВ «Альянс Україна» та нерезидентом компанією ТОВ «Мондиаль Ассистанс» Договором №01/13, Позивачем був порушений порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, визначений ст.2 Законом №185/94, що призвело до пропущення законодавчо-встановлених термінів розрахунків - прострочення складає 4 дні, що призвело до нарахування Позивачу пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД розміром 799,78 грн.
В той же час, суд приймає до уваги посилання Позивача на «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. №281 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 р. за №950/11230 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Положення №281), яким встановлюється порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.
Так, відповідно до п.10 Положення №281 поточними торговельними операціями в іноземній валюті є розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків.
При цьому, згідно із п.11 Положення №281 поточними неторговельними операціями в іноземній валюті є перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної та гуманітарної допомоги, виплат і компенсацій, уключаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, жертвам політичних репресій, жертвам нацистських переслідувань, членам їх родин і спадкоємцям, відшкодування за страховими випадками, премій, призів, успадкованих коштів, коштів за договорами дарування, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними.
Тобто, оскільки операції з відшкодування за страховими випадками, які здійснюються резидентом, не відповідають визначенню поточних торговельних операцій (є неторговельними операціями), тому дія Закону №185/94 на такі операції не поширюється.
Поряд із цим, відповідні твердження представників Позивача про те, що відповідні операції при виконанні розрахунків за укладеним між ТДВ «Альянс Україна» та ТОВ «Мондиаль Ассистанс» Договором №01/13 - є поточними неторговельними операціями, до яких, в свою чергу, не застосовуються норми Закону №185/94, також підтверджується отриманою Позивачем від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в порядку п.52.1 ст.52 ПК України письмовою консультацією від 09.01.2014 р. №38/10/26-59-06-24 на лист останнього за вих. №05.00/2027 від 16.12.2013 р. (додаток №27 до справи, стор.144-146).
Більше того, суд звертає увагу на те, що п.53.1 ст.53 ПК України встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що авансовий платіж у розмірі 5 000,00 євро (екв. 68 786,20 грн.) був перерахований Позивачем на рахунок ТОВ «Мондиаль Ассистанс» за Договором №01/13 та призначений виключно для екстреного врегулювання страхових випадків, відповідно, цільове призначення таких коштів - здійснення відшкодування за страховими випадками, а не оплата з експорту та імпорту товарів, тому застосування податковим органом пені у розмірі 799,78 грн. за прострочення 90-денного строку розрахунку з експорту та імпорту є безпідставним, а прийняте 13.06.2014 р. податкове повідомлення-рішення №0008602211 - неправомірним.
З огляду на вищенаведене, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку всім поясненням сторін та наявним доказам, суд приходить до висновку про відсутність підстав у податкового органу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13.06.2014 р. №000862207 та №0008602211.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.
Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується на користь Позивача.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.06.2014 р. №0008622207.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.06.2014 р. №0008602211.
4. Присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» понесені судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. із видатків Державного бюджету України, направлених на асигнування Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/10289/14.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Б.В. Санін