29.09.14р. Справа № 904/6530/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрзооветпромпостач", с. Плахтянка, Макарівський район, Київська область
до Селянського (фермерського) господарства "Рой", с. Луб'янка, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення 68 755,34 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Кривіцький Д.В., довіреність № 01 від 14.08.2014 р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрзооветпромпостач" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Рой" (далі-відповідач) про стягнення 43 030,00 грн. - основного боргу, 9780,98 грн. - пені, 9303,00 грн. - штрафу, 5628,75 грн. - інфляційного збільшення, 1012,61 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору № 99 від 31.12.2011 р.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 48).
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2014 р., відкладено на 29.09.2014 р.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.09.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
31.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Укрзооветпромпостач" (постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Рой" (покупець) укладено Договір поставки № 99 (далі-Договір) за умовами п. 1.1. (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2012 р. до Договору поставки № 99 від 31.12.11 р.) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця комбікорма, кормові добавки, БМВД, замінники незбираного молока (ЗНМ), префікси та ветеринарні препарати (в подальшому - товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим Договором.
Керуючись п. 8.2. Договору, сторони вирішили продовжити дію Договору поставки № 99 від 31.12.2011 року до 31.12.2013 року.
Згідно п. 2.1. Договору поставку товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється сукупність товарі, що поставляється постачальником покупцю по відповідній видатковій накладні.
Відповідно до п. 2.3. Договору поставка товару здійснюється постачальником не пізніше 5 робочих днів від дати подання замовлення покупцем.
Згідно умов п. 3.3. Договору оплата кожної партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу не більше ніж на 14 календарних днів від дати поставки за п. 2.2. цього Договору шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 93 030,00 грн. підтверджується наявною видатковою накладною № у-00002872 від 06.11.2013 р., копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 15).
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем зі сплати товару на суму 43030,00 грн., що і є причиною виникнення спору.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 42 030,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно п. 5.2. Договору у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених в цьому Договорі, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання за цим Договором, а також штраф у розмірі 10 % від вартості поставленої партії товару.
Крім того покупець, який прострочив сплату, зобов'язаний сплатити постачальнику, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. ( ч. 2 ст. 625 ЦК України).
На підставі п. 5.2. Договору позивачем відповідачу нараховані 9780,98 грн. - пені (за період з 21.11.2013 р. - до 21.08.2014 р.) 9303,00 грн. - штрафу в розмірі 10 % та на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 5628,75 грн. - інфляційного збільшення, 1012,61 грн. - 3 % річних.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, штрафу в розмірі 10 %, 3 % річних та інфляційного збільшення, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 43 030,00 грн. - основного боргу, 9780,98 грн. - пені, 9303,00 грн. - штрафу, 5628,75 грн. - інфляційного збільшення, 1012,61 грн. - 3 % річних.
Судовий збір у справі покладається на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Рой" (52560, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Луб'янка, вул. Леніна, буд. 5; код ЄДРПОУ 30299854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрзооветпромпостач" (08030, Київська область, Макарівський район, с. Плахтянка, вул. Кавказька, 4; код ЄДРПОУ 37051349) 43 030,00 грн. (сорок три тисячі тридцять грн. 00 коп.) - основного боргу, 9780,98 грн. (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят грн. 98 коп.) - пені, 9303,00 грн. (дев'ять тисяч триста три грн. 00 коп.) - штрафу, 5628,75 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 75 коп.) - інфляційного збільшення, 1012,61 грн. (одна тисяча дванадцять грн. 61 коп.) - 3 % річних, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "29" вересня 2014 р.