23 вересня 2014 року Справа № 5028/9/5б/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Азот"
на ухвалу та постановугосподарського суду Чернігівської області від 27.03.2014 року Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року
у справі №5028/9/5б/2012 господарського суду Чернігівської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"
доПублічного акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно"
про визнання банкрутом,
за участю представників сторін: Арбітражний керуючий Кіцул С.Б., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" - Григориця В.О. - дов. № 1059 від 03.04.2014 року, від Публічного акціонерного товариства "Азот" - Демидас Д.А. дов. № 500-08/140 від 30.12.2013 року,
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.03.2014 року у справі № 5028/6/5б/2012 (суддя - Івченко С.М.) крім іншого, заяву Публічного акціонерного товариства "Азот" (далі - ПАТ "Азот") про визнання вимог у сумі 20 156 488,22 грн., залишено без задоволення та визнано такі вимоги погашеними, оскільки конкурсні вимоги заявлено з пропуском встановлено строку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року у справі № 5028/9/5б/2012 (головуючий суддя - Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Копитова О.С.) на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 27.03.2014 року залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Азот" залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суд Чернігівської області від 27.03.2014 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року у справі № 5028/9/5б/2012, ПАТ "Азот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Чернігівської області від 27.03.2014 року скасувати в частині залишення без задоволення заяви ПАТ "Азот" про визнання вимог у сумі 20 157 706, 22 грн., постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Азот" про визнання вимог у сумі 20 157 706, 22 грн.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ПАТ "Азот" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.03.2012 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно" (далі - ПАТ "Чернігівське хімволокно") відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999 року.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.08.2012 року у справі № 5028/9/5б/2012 було затверджено реєстр конкурсних вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 24.09.2012 року в редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999 року, ПАТ "Чернігівське хімволокно", визнано банкрутом відкрито ліквідаційну процедуру.
Оголошення про визнання банкрутом ПАТ "Чернігівське хімволокно" опубліковано в газеті "Голос України" № 181 від 27.09.2012 року.
ПАТ "Азот" 28.02.2014 року подав заяву про визнання його кредитором ПАТ "Чернігівське хімволокно" та визнання грошових вимог до боржника на суму 20 157 706, 22 грн., на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року. В обґрунтування своєї заяви ПАТ "Азот" зазначило, що боржником не виконані зобов'язання, що виникли відповідно до мирової угоди, затвердженою ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.04.2009 року, за якою заборгованість у сумі 27 295 317, 59 грн., повинна була бути погашена боржником до 30.04.2010 року, однак заборгованість була погашена частково, в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 20 156 488, 22 грн.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) положення Закону в новій редакції застосовуються до провадження у справі про банкрутство лише у частині норм, що регулюють продаж майна банкрута, у іншій частині провадження здійснюється відповідно до положень попередньої редакції.
Згідно з ч.1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються та вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до ч.5 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Виходячи з викладених норм законодавства та встановлених обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірних висновків, що оскільки вимоги ПАТ "Азот" є конкурсними та виникли 01.05.2010 року до порушення провадження у справі про банкрутство та заявлені після визнання боржника банкрутом, то заявник пропустив строк для заявлення грошових вимог до боржника.
Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
За таких обставин, ухвала господарського суду Чернігівської області від 27.03.2014 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року у справі № 5028/9/5б/2012 підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Чернігівського області від 27.03.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року у справі № 5028/9/5б/2012 - залишити без змін.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді: Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.