23 вересня 2014 року Справа № 50/219-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року
у справі№ 50/219-б господарського суду м. Києва
за заявоюДочірнього підприємства "Перехід Аутдор"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"
пробанкрутство
за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" - Утулов В.В., дов. № 28/10-01 від 28.10.2013 року; від Розпорядника майна ТОВ "НК Альфа-Нафта" арбітражного керуючого Куделі М.О. - Сучкова Т.Є., дов. № 632 від 28.05.2013 року,
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі № 50/219-б (головуючий суддя - Сотніков С.В., суддя - Остапенко О.М., суддя - Шевченко Е.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (далі - ТОВ "НК Альфа-Нафта") про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у справі № 50/219-б залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі № 50/219-б, ТОВ "НК Альфа-Нафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року повністю і прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "НК Альфа-Нафта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року задовольнити.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Розпорядник майна ТОВ "НК Альфа-Нафта" арбітражний керуючий Куделя М.О. подала до Вищого господарського суду України пояснення на касаційну скаргу ТОВ "НК Альфа-Нафта", в якому просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі № 50/219-б залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до апеляційного господарського суду про перегляд постанови від 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами, боржник послався на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року у справі № 5011-35/943-2012 за позовом ТОВ "НК Альфа-Нафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Український промисловий банк") про визнання недійсним договору застави товарів в обороті №55/Zk-08-03 від 08.07.2008 року укладеного між філією №10 "Хмельницька" ТОВ "НК Альфа-Нафта" та ТОВ "Український промисловий банк".
Вказаним судовим рішенням позов задоволено повністю та визнано недійсним договір застави товарів в обороті №55/Zk-08-03 від 08.07.2008 року, укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "НК Альфа-Нафта" в особі Філії №10 "Хмельницька".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року ТОВ "Український промисловий банк" визнано кредитором ТОВ "НК Альфа-Нафта", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168 196 103,20 грн. як вимоги першої черги із включенням до реєстру вимог кредиторів окремо.
За твердженням заявника, до вказаної суми також були включені вимоги в розмірі 19578000,00 грн., що забезпечені заставою за договором застави товарів в обороті №55/Zk-08-03 від 08.07.2008 року, який в подальшому був визнаний недійсним в судовому порядку.
Враховуючи викладене, боржник вважає, що визнані кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" в сумі 168196103,20 грн. підлягають зменшенню на 19578000,00 грн.
Розглянувши доводи заяви, заслухавши думку представників боржника та розпорядника майна, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву ТОВ "НК Альфа-Нафта" про перегляд за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені боржником обставини про визнання недійсним договору застави товарів в обороті №55/Zk-08-03 від 08.07.2008 року є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки не були відомі боржнику на час ухвалення постанови від 17.06.2013 року.
Разом з тим, необхідною ознакою нововиявленої обставини є істотність даної обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Український промисловий банк" заявлені крім іншого і кредиторські вимоги на суму 6019248,37 грн., які ґрунтуються на Кредитному договорі № 55/к-08 від 27.03.2008 року, що укладений між ТОВ "А-Конто" та ТОВ "Український промисловий банк".
В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "А-Конто" перед ТОВ "Український промисловий банк" за Кредитним договором № 55/к-08 від 27.03.2008 року, між ТОВ "Український промисловий банк" та боржником було укладено Договір застави товарів в обороті № 55/Zk-08-1 від 17.03.2008 року (вартість предмету застави за згодою сторін становить 8830000,00 грн. з урахуванням змін до Договору від 17.03.2008 року) та Договір застави товарів в обороті № 55/Zk-08-3 від 17.03.2008 року (вартість предмету застави за згодою сторін становить 19578000,00 грн. з урахуванням змін до Договору від 08.08.2008 року), відповідно до яких ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ "А-Конто" за вказаним кредитним договором (за основним зобов'язанням).
Встановивши, що борг за Кредитним договором № 55/к-08 від 27.03.2008 року забезпечений також і за Договором застави товарів в обороті № 55/Zk-08-1 від 17.03.2008 року, вартість предмету застави за яким становить 8830000,00 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактичні обставини недійсності Договору застави товарів в обороті № 55/Zk-08-3 від 17.03.2008 року не впливають на спірні правовідносини та не спростовують висновок суду апеляційної інстанції в постанові від 17.06.2013 року про визнання забезпечених кредиторських вимог Банку в сумі 5993512,37 грн.
Необхідною ознакою нововиявленої обставини є істотність даної обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт визнання недійсним в судовому порядку Договору застави товарів в обороті № 55/Zk-08-3 від 17.03.2008 року не є істотною обставиною у даній справі, а тому не може бути підставою для зміни або скасування постанови Київського апеляційного господарського суду 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами та задоволення поданої боржником заяви про перегляд вказаного судового рішення.
Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі № 50/219-б залишити без змін.
Головуючий суддя:Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.