ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 липня 2014 року 15:40 № 826/6146/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Гарника К.Ю., Костенка Д.А. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Свєтокс"
до Міністерства доходів і зборів України
прозобов'язання вчинити дії
Приватне підприємство "Свєтокс", (надалі - позивач, ПП "Свєтокс"), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України (надалі - відповідач), про зобов'язання вчинити дії.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач у позовних вимогах просив зобов'язати Міністерство доходів та зборів України забезпечити Приватному підприємству "Свєтокс", як платнику податків та єдиного внеску, можливість:
- своєчасно подавати передбачену законодавством України звітність;
- своєчасно сплачувати податки, збори та єдиний внесок, шляхом надання для сплати та подальшого адміністрування на території України, що не визначена як тимчасово окупована, рахунків для справляння: єдиного соціального внеску, податку на прибуток підприємства, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, на якого законодавством України покладено завдання адміністрування податків і зборів, а також забезпечення контролю за їх сплатою до бюджету, не визначено порядку для справляння на користь держави обов'язкових платежів з платників податку, що зареєстровані в Автономній Республіці Крим. Також представник позивача звертав увагу суду на те, що саме бездіяльність відповідача, як центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну податкову політику, мала наслідком те, що позивач позбавлений можливості реалізувати свій обов'язок по сплаті податків, зборів та єдиного внеску.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки діяв на час існування спірних правовідносин в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.
Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.
У судовому засіданні 15.07.2014 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Приватне підприємство "Свєтокс" зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 09.08.1999 р., станом на час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополь.
Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що ПП "Свєтокс" 15.04.2014 р. та 30.04.2014 р. відповідно до вимог чинного законодавства України намагалось сплатити податки, проте платежі були відхилені, у зв'язку з чим, останній звернувся до банківської установи із запитом про пояснення причин такого відхилення.
ПАТ "Піреус Банк МКБ" Листом вих. №112/07-018 від 10.07.2014 р. повідомив позивачу, що згідно з Листом Державної казначейської служби України від 21.03.2014 р. №16-11/445-6614 стосовно сплати податків, зборів та обов'язкових платежів "платежі до бюджетів та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відокремлених підрозділів або філій, які розташовані на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя можуть бути перераховані на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства України за місцем реєстрації юридичних осіб", також в листі зазначено, що Національний банк України Листом від 21.03.2014 р. №25-205/11846 інформував про заборону здійснення початкових платежів на рахунки отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, відкриті в Публічному акціонерному товаристві "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".
Виходячи з вищезазначеного, позивач вважає, що відповідачем, як центральним органом виконавчої влади, який реалізовує державну податкову політику допущено бездіяльність щодо незабезпечення можливості своєчасності подання ПП "Свєтокс" передбаченої законом звітності, а також своєчасності сплати податків, зборів та єдиного внеску, внаслідок чого ПП "Свєтокс" позбавлено можливості реалізувати свій обов'язок по сплаті податків, зборів та єдиного внеску.
Відповідно до вимог ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу. (ст.1 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Суд звертає увагу на те, що Державна казначейська служба України Листом від 21.03.2014 р. № 16-11/445-6614 надала роз'яснення Національному банку України, що платежі до бюджетів та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відокремлених підрозділів або філій, які розташовані на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя, можуть бути перераховані на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства України за місцем реєстрації юридичних осіб.
Крім того, Національний банк України Листом від 21.03.2014 р. №25-205/11846 повідомив, що з метою дотримання порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів та у зв'язку зі зверненням Державної казначейської служби України забороняється здійснення початкових платежів на рахунки отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, відкриті в Публічному акціонерному товаристві "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" з такими реквізитами: рахунки отримувача №25418000535051, №25415000635051, №25412000735051 код отримувача 37978503, код банку отримувача 384577.
Згідно з положеннями п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Положеннями підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.25, 19-1.1.28, 19-1.1.29, 19-1.1.40 пункту 19- 1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; розробляють та затверджують порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; надають консультації відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; забезпечують інформування громадськості про реалізацію державної податкової і митної політики; організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та автоматизацію процесів адміністрування.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013, (надалі - Положення №141/2013), Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань: забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики; забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок); забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Згідно пп.2, 5 п.4 Положення №141/2013, Міндоходів України відповідно до покладених на нього завдань: розробляє та затверджує порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів з питань, що належать до компетенції Міндоходів України; здійснює адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску.
Положеннями пп.1, 3, 9, 10, 20 п.5 Положення №141/2013 передбачено, що Міндоходів України з метою організації своєї діяльності: організовує роботу Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; надає територіальним органам Міндоходів України методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи; організовує роз'яснювальну роботу в засобах масової інформації щодо практики застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Міндоходів України; формує інформаційну політику Міндоходів України та його територіальних органів; організовує наукову, науково-технічну, інвестиційну, інформаційну, видавничу діяльність, виступає засновником навчальних закладів та науково-дослідних установ.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, судом встановлено, що чинним законодавством не закріплено обов'язок відповідача забезпечувати платникам податків та єдиного внеску, можливість: своєчасно подавати передбачену законодавством України звітність; своєчасно сплачувати податки, збори та єдиний внесок, шляхом надання для сплати та подальшого адміністрування на території України, що не визначена як тимчасово окупована, рахунків для справляння: єдиного соціального внеску, податку на прибуток підприємства, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість.
Крім цього, суд звертає увагу, що положеннями Глави 3 Розділу 2 Податкового кодексу України врегульовані питання надання податкових консультацій, так згідно п.52.1 ст.52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Суд звертає увагу, що позивач не звертався до контролюючих органів щодо надання податкової консультації щодо порушених в даному позові питань.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено бездіяльності щодо забезпечення платникам податків, що зареєстрований на тимчасово окупованих територіях України, в даному випадку - Приватному підприємству "Свєтокс", можливості у відповідності до вимог чинного законодавства України подавати звітність та сплачувати податки, збори та єдиний внесок.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем було надано достатні та належні докази відсутності бездіяльності щодо забезпечення платникам податків, що зареєстровані на тимчасово окупованих територіях України, в даному випадку - Приватному підприємству "Свєтокс", можливості у відповідності до вимог чинного законодавства України подавати звітність та сплачувати податки, збори та єдиний внесок.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Свєтокс" до Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко
Судді К.Ю. Гарник
Д.А. Костенко