18 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3652/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Бериславське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Бериславське відділення) (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ (Бериславське відділення)), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0209572600 від 09.06.2014 року про визначення суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 29697,87 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення мінімального розміру орендної плати не є підставою для збільшення податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки норми цього Кодексу не містять автоматичного перегляду зобов'язань орендаря внаслідок встановлення мінімального розміру орендної плати відповідно до п.п. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначає про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки збільшення грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб обумовлено внесенням до пп.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України змін з 01.04.2014 року щодо мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
В судове засідання, призначене на 18 вересня 2014 року, представники сторін не з'явилися, при цьому надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (орендар) та Бериславською районною державною адміністрацією (Орендодавець) був укладений договір оренди землі від 11.04.2008 року, зареєстрований 11.04.2008 року за №4АА002119-040871500006 у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (далі - Договір оренди земельної ділянки), предметом якого є оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 49,99 га, у тому числі ріллі 49,99 га із земель резервного фонду Кіровської сільської ради, строком на 49 років.
Відповідно до пунктів 5 та 9 вказаного договору нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 575151,74 грн., орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 70 гривень за 1 га на рік, з послідуючим переглядом в наступні роки, що становить 3499,30 грн.
Умовами пунктів 10, 11, 13 договору оренди передбачено, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; періодичність внесення орендної плати - в порядку та строки встановлені законодавством України; розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Положеннями пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення від 09.06.2014 №0209572600 було визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2014 рік у сумі 29697,87 грн. з граничним строком сплати 29.08.2014 року.
З наданих письмових заперечень відповідача та розрахунку суми орендної плати судом встановлено, що підставою для збільшення ОСОБА_1 орендної плати за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням є наступне -
- постанова КМУ № 1185 від 31.10.2011 року, яка набрала чинності з 01.01.2012 року, щодо внесення змін до п. 5, п. 19-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою КМУ №213 від 23.03.1995 року, згідно якої встановлено, що з 01.01.2012 р. для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756, а також лист Державного агентства земельних ресурсів України від 10.01.2014 року №12-28-0.22-95/2-14 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель";
- пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції з 01.04.2014 року), згідно якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Отже, судом встановлено, що підставою для самостійного донарахування ОСОБА_1 оскаржуваної суми орендної плати за землю у загальному розмірі 29697,87 грн. за 2014 рік є постанова КМУ № 1185 від 31.10.2011 року та зміни до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що відповідає нижченаведеному розрахунку податкового зобов'язання по орендній платі, а саме:
- за січень - березень 2014 року:
3499,30 грн. (річна сума орендної плати згідно договору оренди)*
1,152 (коефіцієнт індексації на 2008 рік)*
1,059 (коефіцієнт індексації на 2009 рік)*
1,756 (коефіцієнт окремої земельної ділянки - ріллі, відповідно до постанови КМУ №1185 від 31.10.2011 року)=7496,42 грн.
7496,42/365*90=1848,43 грн.
- за квітень - грудень 2014 року:
575151,74 грн. (нормативно грошова оцінка)*
1,152 (коефіцієнт індексації на 2008 рік)*
1,059 (коефіцієнт індексації на 2009 рік)*
1,756 (коефіцієнт окремої земельної ділянки - ріллі)*
3% (відсоток від нормативної грошової оцінки землі (пп.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України) = 36963,80 грн.
36963,80/365*275=27849,44 грн.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.
Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 ПК України.
Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПК України).
Відповідно до пп. 288.5.1. пункту 288.5 статті 288 ПК України (в редакції до 01.04.2014 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
В підпункті 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України в редакції, викладеній згідно Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яка діє з 01.04.2014 року, визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Аналогічні положення передбачено ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Положеннями ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, суд вказує, відповідачем не надано матеріалів справи доказів щодо внесення до вищевказаного договору оренди землі змін в частині збільшення розміру орендної плати за землю.
Отже, враховуючи цивільно-правовий характер договору оренди землі, відмінність якого полягає у волевиявленні сторін при укладанні договору та обов'язковості його виконання сторонами, суд приходить до висновку, що органи податкової служби, не будучи учасником договору, не можуть втручатися у договірні відносини сторін та відповідно до нараховувати суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та мінімального розміру орендної плати є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками у порядку, встановленому Договором оренди землі від 11.04.2008 року. Проте, зміни до нормативно - правових актів з питань нормативної грошової оцінки земельної ділянки та мінімального розміру орендної плати не можуть бути автоматичною підставою для виникнення у платника податків (орендаря) обов'язку для перерахування суми податкового зобов'язання по орендній платі з урахуванням таких змін, а у податкового органу права для самостійного донарахування платнику податків вказаного податку.
Наведені висновки, також узгоджуються з положеннями постанови Верховного суду України від 11 червня 2013 року, що відповідно до ст. 244-2 КАС України зобов'язує суди привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів щодо внесення до вищевказаного договору оренди землі змін в частині збільшення розміру орендної плати, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7-11, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0209572600 від 09.06.2014 року про визначення суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 29697,87 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.3.13