ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
22 вересня 2014 року м. Львів № 813/5821/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Думич Х.М., представників позивача Шаран Р.П., Рогатинчук О.В., представників відповідача Гладій О.Б, Трач С.Ф., Ділай Т.П. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінок» (далі - ТзОВ «Барвінок») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ Міндоходів з вимогами визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки в магазині «Барвінок», що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Колеси Ф 55/74; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 07.07.2014 року №0000493900.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зсилається на порушення контролюючим органом вимог податкового законодавства України, що відображаються у відсутності обґрунтованих підстав для призначення та проведення фактичної перевірки, що призвело до неправомірного винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 07.07.2014 року №0000493900, яким зафіксовано порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 із змінами та доповненнями у редакції постанови КМУ від 11.06.2014 року №177, що полягає у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої. Також зазначає, що відповідачем безпідставно винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 07.07.2014 року №00004939, яким застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 5 000 грн. Позивач, вважає, що зроблені висновки податкового органу на підставі яких складене оскаржуване рішення є необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству у зв'язку із цим просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача щодо заявленого позову заперечив з підстав викладених у письмових заперечення долучених до матеріалів справи в судовому засіданні 03.09.2014 року, зазначивши, що на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій або подання їх з нульовими показниками податковому органу надано право на проведення фактичної перевірки. Оскільки, на підставі акту перевірки від 02.07.2014 року №299/28-06739/35621418 встановлено порушення вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у ТзОВ «Барвінок», відповідачем правомірно застосовано до останнього фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 5 000 грн. В задоволенні адміністративного позову представник відповідача просив відмовити повністю.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.
На підставі Наказу від 01.07.2014 року №167, який вручений позивачу під розписку 01.07.2014 року та Направлення на перевірку від 01.07.2014 року №124/28/06-39, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірки складено Акт(довідка) від 01.07.2014 року №000001, яким встановлено порушення, що полягає у реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні, а саме, згідно даних контрольної смужки за 17.06.2014 року о 12:35 год. та фіскального чека №00116975 00175 реалізовано дві бутилки горілки Первак домашній перший перегон, відсоток спирту 40% об'ємом 0,5л по ціні однієї бутилки 30,49 грн. на загальну суму 60,98 грн.
На підставі вказаного акту, у зв'язку із порушенням суб'єкта підприємницької діяльності абз.13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у редакції чинній на момент вчинення правопорушення, відповідачем прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій від 07.07.2014 року №0000493900, яким застосовано до ТзОВ «Барвінок» фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 5 000 грн. Не погодившись із винесеним рішенням позивач звернувся із позовом до суду з проханням його скасувати.
Приймаючи рішення суд керувався наступними нормами чинного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Контролюючі органи на підставі ст. 75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пункт 75.1.3 ст. 75 ПК України визначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно норм статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Посадові особи контролюючого органу відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Пунктом 81.2. ст. 81 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Згідно п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
На підставі п.п. 20.1.18, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відносно посилання позивача на протиправність дій податкового органу щодо призначення та проведення перевірки в магазині «Барвінок» що знаходиться за адресою м. Стрий вул. Колесси Ф, 55/74, оскільки податковий орган не мав достатніх підстав для проведення перевірки передбачених п. 81.1 ст. 81 ПК України, суд зазначає наступне: статтею 81 ПК України регламентовано умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, зокрема, цією ж статтею передбачено вичерпний перелік підстав та умов, за наявності яких, податковий орган має право здійснити зазначені перевірки.
Посилання позивача на безпідставність проведення фактичної перевірки контролюючим органом, суд відхиляє, звертаючи увагу позивача, на норму, визначену ч.2 п.81.1 ст. 81 ПК України, яка чітко передбачає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Проаналізувавши наведене вище, суд прийшов до висновку, що якщо платник податків вбачає неправомірність дій податкового органу щодо призначення та/або проведення перевірки, або дій, які вчиняються всупереч нормам законодавства, платник наділений правом не допустити працівників контролюючого органу до проведення такої перевірки. В іншому випадку, враховуючи те, що правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а визнання судом протиправності вчинених дій, не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки, після проведення перевірки, права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Аналогічної позиції притримується Вищий адміністративний суд України в рішенні від 19.12.2013 року справа №К/800/30029/13.
Також, позивач не погоджується із застосуванням штрафних санкцій пов'язаних із внесенням змін від 11.06.2014 року №177 у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 11.06.2014 року №177, яка регулює розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв судом до уваги не беруться, оскільки факт продажу роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни відбувся 17.06.2014 року в день офіційного опублікування вищевказаної постанови в Урядовому кур'єрі.
На підставі цього, суд зазначає, що згідно частини 1, 5 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» із змінами та доповненнями № 1170-VII від 27.03.2014 року Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Постанови Кабінету Міністрів України публікуються в Офіційному віснику України, газеті "Урядовий кур'єр", акти Кабінету Міністрів України також оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Порядок оприлюднення актів визначається Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 року №503/97. Перед офіційним оприлюдненням всі нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі нормативних актів із зазначенням їх реєстраційного коду. Відповідно до пункту 1 цього Указу закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
З огляду на наведене вище, судом встановлено, що згідно із законодавством, нормативно-правові акти, які набирають чинності з моменту оприлюднення, в даному випадку постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 року №177, повинні виконуватись суб'єктами підприємницької діяльності з дня їх оприлюднення, тобто з 00:00 год. 17.06.2014 року, даний нормативний акт підлягає до виконання усіма суб'єктами господарювання.
Суд не може брати до уваги, долучені до матеріалів справи позивачем службові записки з яких вбачається, що починаючи з 14:00год. 17.06.2014 року на підставі Наказу від 17.06.2014 року за розпорядженням директора ТзОВ «Барвінок» Харрісоном М.П. заблоковано можливість продажу алкогольних напоїв до моменту приведення мінімальних роздрібних цін у відповідність до постанови КМУ №177 від 11.06 .2014 року, оскільки, на момент проведення перевірки 01.07.2014 такі документи з не зрозумілих суду причин не були пред'явлені працівникам податкового органу.
Окрім того, ст. 68 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР передбачено відповідальність за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем його законних прав та інтересів, не подано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, відтак, у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення перевірки, визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - слід відмовити.
Згідно з ст. 94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359; ЄДРПОУ 35621418) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644(одна тисяча шістсот сорок чотири)грн. 30 коп.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2014 року.
Суддя Сподарик Н.І.