про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2014 рокум. ПолтаваСправа № 816/3769/14
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного реєстратора Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенії Миколаївни до Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни про скасування постанов, -
29 вересня 2014 року Державний реєстратор Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенія Миколаївна звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни про скасування постанов (ВП № 41757503) про відновлення провадження та про накладення на державного реєстратора Полтавського МУЮ Борисенко Є. М. штрафів у розмірі 340 грн. та 680 грн. за невиконання судового рішення.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, серед іншого, зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач оскаржує постанови Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни (ВП № 41757503) про відновлення провадження та про накладення на державного реєстратора Полтавського МУЮ Борисенко Є. М. штрафів у розмірі 340 грн. та 680 грн. за невиконання судового рішення. При цьому позивачем в прохальній частині не конкретизовано, які саме постанови мають бути скасовані судом (дата, номер постанови, стосовно якої юридичної/фізичної особи прийняті оскаржувані постанови).
Таким чином, позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог з урахуванням викладеного вище.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" Органами державної виконавчої служби є, в тому числі, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.
Тобто, структурні відділи органів державної виконавчої служби, зокрема, підрозділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 1) підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4 872 грн.).
Згідно із абз. 1) підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 73 грн. 08 коп.
З частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" також вбачається, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 18.01.2012 №165/11/13-12 звернув увагу суддів на те, що при визначенні характеру адміністративного позову як майнового слід враховувати наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо скасування рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших санкцій, штрафів тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить скасувати постанови державного виконавця про накладення на державного реєстратора Полтавського МУЮ Борисенко Є. М. штрафів у розмірі 340 грн. та 680 грн. за невиконання судового рішення.
А отже, суд приходить до висновку, що предметом спору у даній справі є майнові вимоги - скасування постанов про накладення штрафу, оскільки безпосереднім наслідком вказаних рішень є зміна складу майна позивача.
Також, позивачем оскаржується постанова Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни (ВП № 41757503) про відновлення провадження, яка є немайновою вимогою позивача.
Тобто позивачем до суду заявлено одночасно і майнові і немайнові вимоги.
У відповідності до вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
В той же час, позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що Головне управління юстиції у Полтавській області, яке є розпорядником бюджетних коштів по відношенню до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції, є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України. Також, позивач зауважив, що відповідно до виписки з казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Головного управління юстиції, станом на 15 вересня 2014 року за кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 2800, який призначений для оплати судового збору, залишок коштів становить 9,17 грн. Позивач наголошував на тому, що відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції не є розпорядником коштів, у зв'язку з чим просить суд звільнити державного реєстратора відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції від сплати судового збору.
Оцінюючи обґрунтованість даного клопотання, суд виходить з наступного.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору.
Вказаний у зазначеній статті перелік є вичерпним і Державна реєстраційна служба України і, відповідно, її структурні підрозділи, не звільнені від сплати судового збору.
За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: 1) відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; 2) зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Зазначені обставини повинні підтверджуватися відповідними засобами доказування.
Також, суд наголошує на тому, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
В заяві позивач зазначив, що відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції не є розпорядником коштів, а тому позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Суд зазначає, що відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 401/2011 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.
Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Також, згідно з пунктом 7 вказаного Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
Так, з наказу Міністерства юстиції України від 7 вересня 2011 року N 2074/5 "Про структурні підрозділи територіальних органів юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру та з питань банкрутства" вбачається, що у складі Головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі утворено структурні підрозділи, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
Відповідно до вказаного наказу до складу реєстраційної служби Головного управління юстиції увійшов, серед іншого, і відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором якого і подано даний позов.
Отже, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є структурним підрозділом Укрдержреєстру та діє у складі Головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Водночас, відповідно до приписів частини 13 Положення про Державну реєстраційну службу України Укрдержреєстр є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Відповідно до пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Разом з тим, позивачем надано до суду виписку з казначейського рахунку Головного управління юстиції, а не Державної реєстраційної служби, структурним підрозділом якого є відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, тобто позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження відсутності коштів на рахунку Укрдержреєстру станом на момент звернення до суду з даним клопотанням, не надано відповідних доказів того, що відповідним державним бюджетом не передбачено коштів на оплати судового збору за подання позовів до суду.
Таким чином, позивачем до позовної заяви доказів про сплату судового збору, доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору станом на момент звернення до суду або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору не додано.
З огляду на викладене, адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Таким чином, позовна заява Державного реєстратора Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенії Миколаївни підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Державного реєстратора Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенії Миколаївни до Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни про скасування постанов залишити без руху.
Позивачу у надати строк для усунення недоліків до 03 жовтня 2014 року до 11 години 00 хвилин та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання через канцелярію Полтавського окружного адміністративного суду доказів про сплату судового збору, доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору станом на момент звернення до суду або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору; позовну заяву, з приведенням позовних вимог у відповідності до висновків суду (для суду та відповідно для відповідачів).
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.І. Молодецький