24 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2749/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Молодецький Р.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
15 липня 2014 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - позивач або ДПІ у м. Полтаві) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 54 350,97 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується вищевказаний податковий борг, який виник в результаті винесених податковим органом податкових повідомлень - рішень, не сплачується ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку, а тому даний борг підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвала про відкриття скороченого провадження направлялась відповідачу за адресою: вул. Фурманова, б. 8, кв. 76, м. Полтава, Полтавська область, 36021, яка внесена до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, конверт повернувся до суду з поштовою відміткою від 21.08.2014 "повернення за закінченням терміну зберігання". Разом з тим, у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов наступних висновків.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа - підприємець 07.03.2007 виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що свідчить номер запису про державну реєстрацію 2 588 000 0000 014571 (а.с. 9).
Як платник податків відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві з 13.03.2007 № 4537, про що свідчить довідка вказаного податкого органу від 24.09.2013 № 1316011400563 (а.с. 6).
Заборгованість ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість виникла з наступних підстав.
10.10.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 10.10.2011 № 8012/1703/НОМЕР_1 (а.с. 13-23).
За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 № 0002211703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 13 509,37 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 377,34 грн (а.с. 12).
Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням - рішенням рахується податковий борг в розмірі 16 676,71 грн (зменшено за рахунок переплати 210,00 грн).
Дане податкове повідомлення - рішення оскаржене в адміністративному порядку.
Так, рішенням ДПА у Полтавській області від 30.12.2011 № 470/К/25-016 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення від 25.10.2011 № 0002211703 збільшено дане податкове повідомлення - рішення в частині 30 139,41 грн основного платежу та 7 534,85 грн штрафної санкції та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення - рішення на збільшену суму у відповідності до вимог чинного податкового законодавства (а.с. 24-28).
26.12.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 26.12.2011 № 9521/1703/НОМЕР_1 (а.с. 38-48).
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.01.2012 № 0000091703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 30 139,41 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7 534,85 грн (а.с. 37).
Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням - рішенням рахується податковий борг в розмірі 37 674,26 грн.
Не погоджуючись із згаданими рішеннями відповідач оскаржив їх в судовому порядку. Постановою Полтавської окружного адміністративного суду від 16.02.2012 по справі № 2а-1670/459/12 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 в задоволенні позову відмовлено (а.с. 55-65).
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
На підставі пункту 59.1 статті 59 ПКУ, у зв'язку з несплатою податкового боргу в установлені строки, відповідачу направлялась податкова вимога від 09.02.2012 № 251, про що свідчить копія конверту з відміткою "повернення за закінченням терміну зберігання" (а.с. 4).
Згідно витягу з облікової картки відповідача станом на 28.07.2014 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 54 350,97 грн (а.с. 71-73).
Вирішуючи позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві, суд виходить з наступного.
За приписами пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 4 пункту 56.18 статті 56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на зазначені норми та враховуючи ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили 26.09.2012 (а.с. 61-65) вважається, що відповідач узгодив суму належного до сплати податкового боргу з податку на додану вартість.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 09.02.2012 № 251 на суму 54 350,97 грн (а.с. 4), про що свідчить конверт з відміткою "повернення за закінченням терміну зберігання" (а.с. 4).
З огляду на те, доказів погашення цієї вимоги відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ДПІ у м. Полтаві є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, встановлюючи порядок та спосіб виконання даної постанови, суд виходить із наступного.
ДПІ у м. Полтаві обрано такий спосіб захисту свого права як "стягнення".
З 01.01.2011 повноваження податкових органів щодо стягнення податкового боргу з юридичних осіб регламентовані ПКУ.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 вищевказаного Кодексу. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
В розумінні ПКУ фізичні особи - підприємці прирівнюються у своєму статусі до юридичних осіб, до яких застосовуються однакові процедури стягнення податкового боргу, а вимоги ст. 87 даного Кодексу, якою встановлено особливості порядку стягнення податкового боргу платників податків - фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб, на фізичних осіб - підприємців не поширюється.
Згідно підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 95.1 статті 95 ПКУ передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У випадку відсутності у платника податків коштів на рахунках або їх недостатності, п. 95.3 ст. 95 Кодексу визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно довідки позивача на а.с. 10 ФОП ОСОБА_1 має відкриті розрахункові рахунки у банківських установах, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути борг з відповідача з дотриманням порядку черговості стягнення податкового боргу, визначеного нормами Податкового кодексу України, а саме з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), адреса: АДРЕСА_1 податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 54 350,97 грн (п'ятдесят чотири тисячі триста п'ятдесят гривень дев'яносто сім копійок) на р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.І. Молодецький