Справа: № 750/3803/14 Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
25 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання неправомірними дій, стягнення компенсації втрачених коштів та моральної шкоди, -
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання неправомірними дій, стягнення компенсації втрачених коштів та моральної шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2012 року по справі № 2а/2506/1551/2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, було задоволено позов ОСОБА_3 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові включити до трудового стажу ОСОБА_3 час її навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя, з 01 вересня 1968 року по 31 липня 1971 року включно, починаючи з 17 лютого 2012 року.
27 січня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові отримано вказану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі за № 2506/7355/2012.
10 лютого 2014 року управлінням отримано постанову від 06 лютого 2014 року ВП № 41924336 про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові включити до трудового стажу ОСОБА_3 час її навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В.Гоголя, з 01 вересня 1968 року по 31 липня 1971 року включно, починаючи з 17 лютого 2012 року.
На виконання даних судових рішень відповідачем було проведено перерахунок пенсії з 17 лютого 2012 року і сума доплати за період з 17 лютого 2012 року по 31 березня 2014 року в сумі 2 712,02 грн. була виплачена в квітні 2014 року разом з пенсією, про що не заперечувала позивач.
Відповідно до ч. 2 статті 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Статті 2 та 4 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачають, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Оскільки тільки згідно судового рішення було визнано протиправність дій відповідача та зобов'язано включити до трудового стажу ОСОБА_3 час її навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В.Гоголя, то дані не були такими, що нараховані та не отримані з вини управління. Отже, відсутні підстави для відшкодування компенсації втрати частини доходів.
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи не міститься жодних документів чи розрахунків на підтвердження та обґрунтування зазначеної позивачем в позові суми коштів не нарахованої компенсації в розмірі 8 877 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованіть вимог позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними, які виразилися в зв'язку з втратами коштів не нарахованої компенсації, стягнути 8 877 грн. в рахунок компенсації втрачених коштів та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.