Справа: № 826/19004/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
11 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Зайцева Ігоря Петровича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Зайцева Ігоря Петровича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Зайцева Ігоря Петровича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Зайцева Ігоря Петровича № 2347385 від 17.05.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язання відповідача вчинити дії щодо здійснення державної реєстрації права власності позивача на Ѕ частини житлової будівлі, загальною площею 411,0 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.10.2009, яке набрало законної сили 20.01.2010, а саме: прийняти рішення про державну реєстрацію права власності; відкрити розділ Державного реєстру прав та внести до нього відповідні записи; присвоїти реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; надати позивачу інформацію з Державного реєстру прав про державну реєстрацію права у формі Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Зайцева І.П. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 2347385 від 17.05.2013. Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо державної реєстрації права власності позивача на 1/2 частини житлової будівлі, загальною площею 411,0 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 згідно рішення Печерського районного суду міста Києва № 2-4248/09 від 22.10.2009, а саме: прийняти рішення про державну реєстрацію права власності, внести відповідний запис до Державного реєстру прав та надати заявнику витяг з Державного реєстру прав про зареєстроване право. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Виходячи з правового аналізу частини другої статті 9, частини першої ст. 15, частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої ст. 16, ст. 19, ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за результатами розгляду про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень може мати місце за наявності вичерпних підстав, визначених Законом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19.04.2013 представником позивача подано до Реєстраційної служби заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка зареєстрована за реєстраційним номером 919057, щодо реєстрації права приватної власності на об'єкт нерухомого майна - на 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 411,0 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
Згідно картки прийому заяви позивачем до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень додано наступні документи: рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.10.2009 № 2-4248/09, технічний паспорт від 21.12.2012, копію довіреності від 07.02.2012, копію ідентифікаційного номера, копію паспорта, громадянина України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.10.2009 № 2-4248/09, яке набрало законної сили 20.01.2010, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину новозбудованої житлової будівлі, загальною площею 411,0 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Судом першої інстанції зазначено, що відмова у державній реєстрації прав ґрунтується на тому, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки відповідно до рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.10.2009 №2-4248/09 новозбудована житлова будівля в експлуатацію не введена.
Пункт 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказує на можливість відмови у державній реєстрації прав у випадку невідповідності поданих документів вимогам, встановленим цим Законом, або якщо подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, тобто подані документи мають відповідати вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а їх зміст має узгоджуватись із заявленим правом та особою заявника.
Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлені у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Однак, на вимогу ст. частини другої ст. 71 КАС України відповідачами не наведено, що подані представником позивача документи для проведення державної реєстрації права власності не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чи іншим нормативно-правовим актам.
Крім того, заявлене ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 411,0 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, повністю відповідає документу, що його посвідчує, а саме рішенню Печерського районного суду міста Києва від 22.10.2009 № 2-4248/09.
Щодо доводів апелянтів про проведення державної реєстрація права власності після прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, колегія суддів вважає, що відповідачами не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що станом на момент звернення до Реєстраційної служби (19.04.2013) об'єкт нерухомого майна - 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 411,0 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не прийнято в експлуатацію.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно приписів статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не ведення в експлуатацію об'єкта нерухомого майна не є підставою для відмови у державній реєстрації прав; крім того, не введення в експлуатацію не може автоматично свідчити про невідповідність поданих документів вимогам законодавству чи заявленому праву.
Таким чином, рішення Державного реєстратора Зайцева І.П. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 2347385 від 17.05.2013 прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому є підлягає скасуванню.
Враховуючи зміст позовних вимог та зміст норми частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування спірного рішення Державного реєстратора Зайцева І.П. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є підставою для зобов'язання Реєстраційної служби вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на 1/2 частини житлової будівлі, загальною площею 411,0 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, а саме: прийняти рішення про державну реєстрацію права власності, внести відповідний запис до Державного реєстру прав та надати заявнику витяг з Державного реєстру прав про зареєстроване право.
Стосовно позовних вимог, які залишенні без задоволення судом першої інстанції, апелянтом не оскаржуються, тому колегія суддів у відповідності до частини першої ст. 195 КАС України переглядає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2014 у межах апеляційної скарги Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Зайцева Ігоря Петровича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Вказані позовні вимоги апелянтом не оскаржуються.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Зайцева Ігоря Петровича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 16.09.2014.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Карпушова О.В.