Справа: № 742/3635/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ільченко О.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
26 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу роботи період роботи у районах Крайньої Півночі за періоди з 25.06.1988 по 28.02.1989 та з 01.03.1989 року по 01.09.1994 року на пільгових умовах;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_2, періоди роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 25.06.1988 по 28.02.1989 та з 01.03.1989 по 01.09.1994 (включно), в пільговому обчисленні з розрахунку один рік за півтора року.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 25.06.1988 року по 28.02.1989 року та з 01.03.1989 року по 01.09.1994 року ОСОБА_2 працював у ВАТ «Сибнафта-Ноябрьскнафтогаз» в управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин.
Наведені обставини підтверджуються трудовою книжкою та довідкою №05-23/1076 від 09.03.2006 року, виданою ВАТ «Сибнафта-Ноябрьскнафтогаз», копії яких містяться в матеріалах справи( а.с.10).
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області.
29.07.2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду в місті Прилуках та Прилуцькому районі в Чернігівській області з заявою про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу роботи ОСОБА_2, періоди роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 25.06.1988 по 28.02.1989 та з 01.03.1989 по 01.09.1994 (включно), в пільговому обчисленні з розрахунку один рік за півтора року та видачу розрахунку.( а.с.6).
Листом від 01.08.2013 року управлінням Пенсійного фонду в місті Прилуках та Прилуцькому районі в Чернігівській області позивачу було відмовлено у зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні з посиланням на відсутність у матеріалах пенсійної справи документів, що підтверджують користування пільгами по обчисленню стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі.(а.с.7)
Позивач, вважаючи, що в перерахунку пенсії йому відмовлено безпідставно, тому звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за період роботи в місцевості прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, зарахувавши стаж роботи із розрахунку один рік за півтора роки.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка позивача та архівні довідки містять всю необхідну інформацію для пільгового обчислення страхового стажу, тому відмова відповідача в такому обчисленні є протиправною.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення (дата підписання 15 січня 1993 року) передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01 січня 1991 року.
У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється згідно законодавства України.
З системного аналізу викладеної норми вбачається що немає жодних підстав не враховувати стаж позивача, набутий з 01 січня 1991 року при обчисленні пенсії. Навпаки, така законодавча конструкція підтверджує необхідність врахування цього стажу, оскільки в протилежному випадку пенсія не буде призначена та не буде предмета відшкодовування.
Зазначений висновок кореспондується з положеннями частини другої статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відповідно до якої для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» постановлено скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно довідки №05-23/1076 від 09.03.2006 року, виданої ВАТ «Сибнафта-Ноябрьскнафтогаз», ОСОБА_2 працював бурильником в нафтодобувному управлінні «Сутомирскнефть» виробничого об'єднання «Ноябрьскнефтегаз» за вахтово-експедиційним методом з 25.06.1988 року по 28.02.1989 року та з 01.03.1989 року по 01.09.1994 року в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029 Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.
Зазначене підтверджується і записами у трудовій книжці, згідно якої позивач з 25.06.1988 року по 28.02.1989 року та з 01.03.1989 року по 01.09.1994 року працював у районах Крайньої Півночі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а довідкою ВАТ «Сибнафта-Ноябрьскнафтогаз» №05-23/1076 від 09.03.2006 року - отримання ним відповідних пільг, що дає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи в умовах Крайньої Півночі.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.