Справа: № 823/2011/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
25 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша про стягнення боргу, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша про стягнення боргу -задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, судом позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень 2014 року у кількості 73 особи в сумі 9 924 грн. 81 коп.
Відповідно до таблиць розбіжностей, розрахунку суми боргу та списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень 2014 року відповідач не прийняв до заліку для відшкодування:
- суми витрат на виплату пенсії громадянам держав - учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну ОСОБА_3 в сумі 52,86 грн.;
- суми витрат на виплату пенсії, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом ОСОБА_4 в сумі 95,49 грн.;
- суми витрат на виплату допомоги на поховання, оскільки смерть потерпілого не пов'язана із страховим випадком державного соціального страхування ОСОБА_5 в сумі 269, 58 грн.
Таким чином, загальна сума видатків позивача, яку відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано складає 417,93 грн.
Оскільки позивачем понесені певні витрати, пов'язані з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, а відповідач відмовився відшкодовувати ці витрати у сумі 417,93 грн., позивач звернуся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення вказаних коштів.
Між тим, суд першої інстанції стягнув з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області суму 52 грн. 86 коп., що обумовлена витратами на виплату пенсії громадянам держав - учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну - ОСОБА_3, з чим не погоджується відповідач.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно із статтями 13, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. При цьому, під нещасним випадком розуміється обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Відповідно до статті 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.
Відповідно до п. 5 статті 24 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно статті 25 цього Закону обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Відповідно до ч. 16 статті 34 Закону виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.
Згідно п.4 Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Статтею 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Таким чином, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, згідно акту №1 від 09 лютого 1986 року про нещасний випадок на виробництві 06 лютого 1986 року, отримав травму під час роботи на підприємстві «Механізована колона №36», яке знаходилося за адресою: м. Домодєдово, Московська область, СРСР. ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Відповідно до статті 7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
Отже, оскільки пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_3 призначена відповідно до законодавства СРСР та вказаної Угоди, то витрати на її виплату у сумі 52,86 грн. підлягають до відшкодування відповідачем.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги позицію Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України щодо розгляду аналогічних справ, відмова відповідача у відшкодуванні витрат у сумі 52, 86 грн., понесених Управлінням у зв'язку із виплатою і доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку, є протиправною, оскільки правові підстави для такого відшкодування за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначені наведеними вище нормами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, про те що судом першої інстанції було правомірно частково задоволено позовні вимоги Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про стягнення заборгованості з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша.
Отже, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Золотоноша - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України..
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.