08 вересня 2014 р. Справа № 804/9865/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.07.2014 року надійшов адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, з вимогою стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості з єдиного податку у розмірі 3533 грн. 90 коп.
В обґрунтування позову Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зазначено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку як платник податків в податковому органі, проте не виконує свої зобов'язання згідно з законодавством України, внаслідок чого має заборгованість з єдиного податку у розмірі 3533,90 грн.
Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Позивач у судове засідання не з'явився, в позові просив справу розглянути в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_2 зареєстрований 17.10.2013 року як Фізична особа - підприємець Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області. 18 жовтня 2013 року узятий на облік у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
В жовтні 2013 року відповідачем до податкового органу подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 18.10.2013 року, в якій платник обрав третю групу платника єдиного податку та ставку податку 5% до доходу.
Відповідно до договору № 140120141 від 14.01.2014 року про визнання електронних документів, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 10.02.2014 року подав до податкового органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку за 2013 рік, згідно якої самостійно визначив суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 3533,90 грн.
Станом на 16.03.2014 року відповідач податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку, з терміном сплати 19.02.2014 року, не виконав, у зв'язку з чим податковий орган зформував податкову вимогу форми «Ф» від 17.03.2014 року за № 280-25, згідно якої загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовим зобов'язаннями станом на 16.03.2014 року становить 3533,90 грн. за основним платежем.
Податкова вимога була направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, засобами поштового зв'язку 11.04.2014 року.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд приймає до уваги наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Конституцією України.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України встановлюється обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України ,у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, зазначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Положеннями пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства, відсутність добровільної сплати податкового боргу відповідачем, суд вважає вимоги позову обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) до бюджету (р/р 33211866700021, код платежу 18050400, одержувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) суму заборгованості з єдиного податку у розмірі 3 533,90 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська