Справа № 523/12990/14-к
1-кп/523/528/14
Іменем України
24.09.2014 року м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
адвоката - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Одеси обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження №12014160000000682 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Петропавловськ-Камчатський Російської Федерації, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, 24 червня 2014 року ОСОБА_6 допустив порушення вимог п/п «б», п. 2.3, п/п «е», п. 8.7.3 п.п. 8.10, 12.1, 12.3, 16.3 «Правил дорожнього руху» України, що зобов'язують водія:
п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
п. 8.7.3 «Сигнали світлофора мають такі значення:
п/п е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»;
п.8.10 При подачі світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки », якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо й вони відсутні й у всіх інших випадках - перед пересічною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів».
п. 12.1 «При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об "їзду перешкоди»;
п. 16.3. «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13 (див. додаток 2), світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Порушення виразились у тому, що він, у вказаний день, приблизно о 14.00 год. керував технічно справним автомобілем марки «SSANG-YONG», р/н НОМЕР_1 , рухався по вул.Миколаївська дорога, в м.Одесі, на якій організовано двосторонній трьохрядний рух у його напрямку руху, з боку проспекту Добровольського в напрямку вул.Векслера, в лівій смузі свого напрямку руху та у денний час доби, в умовах необмеженої видимості за дорожньою обстановкою не слідкував, відповідно не реагував на її зміну, був неуважним.
Наближаючись до перехрестя вулиць Миколаївська дорога - Сортирувальна, де рух регулюється світлофором, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки, рух керованого автомобіля постійно не контролював і маючи об'єктивну можливість виявити жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух, своєчасно заходів для зниження швидкості і зупинки керованого транспортного засобу перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) або світлофором не застосував, на заборонений (червоний) сигнал світлофору продовжив рух, виїхав на регульоване перехрестя вулиць Миколаївська дорога та Сортирувальна, при виникненні небезпеки для руху у вигляді автомобіля «Mitsubishi Galant 1/8», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався у зустрічному напрямку та виконував поворот ліворуч з вул. Миколаївська дорога на вул.Сортирувальна на зелений сигнал світлофору, своєчасно не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався відповідно до вимог ПДР України та скоїв з ним зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком №1527 судово-медичної експертизи від 22.07.2015 року, пасажиру автомобіля «Mitsubishi Galant 1/8» р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої бічної маси першого крижового хребця без значного зміщення кісткових відламків; синців обох плечей, садна правого передпліччя, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
У зв'язку з чим, згідно обвинувального акту ОСОБА_6 висунуто обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , що здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , зазначив, що між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, у зв'язку з чим просив її затвердити та призначити узгоджене нею покарання, посилаючись на те, що завдані обвинуваченим збитки відшкодовані в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених в обвинувальному акті обставин визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, не оспорював обставин скоєння кримінального правопорушення, того що дійсно 24.06.2014 року він керував автомобілем марки «Санг-Йонг», д/н НОМЕР_1 , та на перехресті вулиць Миколаївська дорога та Сортирувальна, допустив зіткнення з автомобілем марки «Мітсубіші», д/н НОМЕР_2 , внаслідок чого пасажир вищевказаного авто отримав тілесні ушкодження. Крім того, обвинувачений зазначив, що станом на даний час завдані потерпілій матеріалі збитки ним відшкодовано, позовні вимоги прокурора погашено, у зв'язку з чим просив затвердити укладену із потерпілою угоду при примирення, та призначити узгоджене ними покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала укладену між нею та обвинуваченим угоду про примирення, та просила її затвердити, зазначивши при цьому, що від заявленого раніше нею цивільного позову вона відмовляється, оскільки шкода їй відшкодована, та вона не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вважає за можливе затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
24 вересня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_6 , з одного боку, та потерпілою у цьому провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, відповідно до якої старшим слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції ОСОБА_9 11 серпня 2014 року висунута підозра ОСОБА_10 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.286 ч.1 КК України, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_6 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ст..286 ч.1 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_5 зазначено, що вони розуміють, що відповідно до ст. 473 ч.1 п.п.1,2 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є: 1) для обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст..394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом ст.474 ч.4 п.1 КПК України; 2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Обвинуваченим ОСОБА_6 зазначено, що він розуміє, що підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначені ст..394 ч.3 п.1 КК України, та в касаційному порядку, що визначені ст..424 ч.3 п.1 КПК України, та в разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України потерпілий або прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинуваченим ОСОБА_6 зазначено, що він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України. Угода складена за участю захисника обвинуваченого, ОСОБА_4 , та підтверджена власноручними підписами сторін.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Давши оцінку і проаналізувавши всі дані, здобуті в ході досудового слідства, які покладені в обґрунтування обвинувачення прокурора, суд, приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України відноситься до невеликої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.286 КК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Матеріальний збиток в даному кримінальному проваджені потерпілій відшкодовано.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_5 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, повне відшкодування обвинуваченим завданих збитків, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, у відповідності зі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире каяття у вчиненні злочину і сприяння в його розкритті, позитивну характеристику, добровільне відшкодування завданого збитку.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, проаналізувавши докази матеріалів кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , обставини скоєного кримінального правопорушення, які зазначені в угоді, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, і вважає за можливе призначити йому мінімальний вид покарання, передбачений санкцією ст.286 ч.1 КК України, у виді штрафу, який зазначений в угоді.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 370, 373-374, 468, 469, 471, 473-476 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 24.09.2014 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_6 , з одного боку, та потерпілою у цьому провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_6 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних податків доходів громадян без позбавлення права керувати транспортними засобами - затвердити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень в доход держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст.473 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1