16 липня 2014 р. Справа № 804/11904/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н. В.
при секретаріМединській А.О.
за участю:
представника позивача представник відповідача Мирошниченко С.С. не з'явився (заява про розгляд справи без участі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісмонтаж» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісмонтаж» звернулося до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №464 від 16.04.2013р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»; - визнати протиправним та скасувати повідомлення відповідача №2 від 16.04.2013р. «Про дату початку перевірки підприємства ТОВ «Тервісмонтаж»; - визнати протиправними дії відповідача щодо складання Акту №80/224/23650692 від 22.04.2013р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісмонтаж» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, з ТОВ «Компанія Люксопт» за період з 01.06.2008 по 31.03.2009, з ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 30.06.2010 та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг) із визначенням у ньому угод між позивачем та його контрагентами, такими, які мають ознаки нікчемності; - зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники, внесені на підставі Акту перевірки від 22.04.2013№80/224/23650692; - заборонити відповідачу використовувати висновки перевірки в якості доказової бази.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що відповідачем безпідставно видано наказ №464 від 16.04.2013р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та повідомлення відповідача №2 від 16.04.2013р. «Про дату початку перевірки підприємства ТОВ «Тервісмонтаж», оскільки відповідачем у 2009 та 2010 роках вже були проведені планові перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, фінансові зобов'язання позивача по цим періодам перед бюджетом вже виконані в повному обсязі. Складений за результатами перевірки Акт №80/224/23650692 від 22.04.2013р. не може бути самостійною підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників. У зв'язку з тим, що наказ №464 від 16.04.2013р. та повідомлення №2 від 16.04.2013р. є протиправними, позивач вважає, що дії щодо складання Акту перевірки №80/224/23650692 від 22.04.2013р., також є протиправними.
Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову та зазначає, що Криворізькою північною МДПІ направлено лист №4304/7/224 від 27.03.13 на який підприємством надано відповідь від 04.05.2013 за №67/13 на 1 аркуші та додатки до неї на 5 аркушах. Підприємство відмовилось надати документи у зв'язку з утилізацією проведеною за період з 01.10.1995 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 10.09.2010р. До складу податкового кредиту за період з 01.06.2008 по 30.06.2010 включені суми ПДВ - 2163522,34грн. по постачальникам наведеним у додатку №1 до акту перевірки на суму ризикового кредиту отриманого від ТОВ «НВП Діонея», ТОВ «Компанія Люксопт», ТОВ «Теплосервіс Плюс» по яким отримані акти від інших ДПІ та вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 року. До складу податкового зобов'язання за період з 01.06.2008 по 30.06.2010 включені суми ПДВ по покупцям наведеним у додатку №2 до акту перевірки на суму ризикового зобов'язання - 2463005,19грн. Також відповідач зазначив, що податкове повідомлення-рішення не виносилось, коригування відповідно системи співставлення не проводились. Відповідач вважає, що оскаржуваний Наказ та Повідомлення видані правомірно, перевірка проведена відповідно до діючого законодавства, а у задоволенні позову необхідно відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив клопотання від 28.05.2014р. про розгляд справи без його участі.
Заслухавши представника позивача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А00 №423416 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісмонтаж» зареєстроване 22.11.1995р. що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18863609 від 19.06.2014р.
Криворізькою північною МДПІ на адресу ТОВ «Сервісмонтаж» направлено запит №4304/10/22.4-07 від 27.03.2013р., копія якого наявна в матеріалах справи, про надання інформації та її документального підтвердження по господарських відносинах із постачальником з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, із постачальником ТОВ «Компанія Люксопт» за період з 01.06.2008 по 31.03.2009, із постачальником ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 30.11.2008, з 01.09.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2010 по 30.06.2010.
Криворізькою північною МДПІ на адресу ТОВ «Сервісмонтаж» направлено запит №4305/10/22.4-07 від 27.03.2013р., копія якого наявна в матеріалах справи, про надання інформації та її документального підтвердження по господарських відносинах із покупцем з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 31.08.2009 з ТОВ «Компанія Люксопт» за період з 01.06.2008 по 31.10.2008 та з 01.03.2009 по 31.03.2009 та з ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 31.11.2008, з 01.09.2009 по 31.05.2010.
ТОВ «Сервісмонтаж» листами від 04.04.2013р. №67/13, №68/13 повідомило Криворізьку північну МДПІ, що згідно з актами ПМДПІ №79/231/23650692 від 09.10.2009 року та №75/231/23650692 від 03.09.2010 року були проведені планові виїзні перевірки ТОВ «Сервісмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року. Після проведення планової виїзної перевірки та підписання вищевказаних актів, у зв'язку з відсутністю місця для зберігання перевіреної документації, документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сервісмонтаж», а саме: договори, угоди до них, журнали-ордери, оборотно-сальдові відомості, доручення, податкові накладні, реєстри податкових накладних, акти виконаних робіт, платіжні документи та ін. були утилізовані, згідно акту від 10.09.10р.
Судом встановлено, що відповідачем наказом №464 від 16.04.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісмонтаж», копія якого наявна в матеріалах справи, у зв'язку з отриманням Криворізькою північною МДПІ інформації по вирокам суду від 14.03.13 №2927/7/22.2-15 по підприємствах які визнано фіктивними, та мали взаємовідносини з ТОВ «Сервісмонтаж», що свідчить про можливі порушення податкового законодавства на підставі ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78, ст.79, ст.85, ст.86 Податкового кодексу України наказано провести з 16.04.13 тривалістю 5 робочих днів документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сервісмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, з ТОВ «Компанія Люксопт» за період з 01.06.2008 по 31.03.2009, з ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 30.06.2010, та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг).
Згідно Повідомлення Криворізької північної МДПІ №2 від 16.04.2013р., на підставі ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78, ст.79, ст.85, ст.86 Податкового кодексу України та наказу №464 від 16.04.2013р. буде проведено з 16.04.2013р. невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісмонтаж» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
З 16.04.2013р. по 22.04.2013р. Криворізькою північною МДПІ, на підставі ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78, ст.79, ст.85, ст.86 Податкового кодексу України, згідно наказу №464 від 16.04.2013р., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сервісмонтаж» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, з ТОВ «Компанія Люксопт» за період з 01.06.2008 по 31.03.2009, з ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 30.06.2010 та подальшої реалізації придбаних товарів (робіт, послуг). Копію наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про дату початку перевірки вручено директору Оніщук О.О. Перевірку проведено з відомо директора Оніщук О.О. За результатами перевірки складено Акт перевірки №80/224/23650692 від 22.04.2013р.
Згідно висновків вказаного Акту перевіркою встановлені порушення: 1) п.п. 1, 3, 5, 6 ст.203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 234, ст. 509, ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 662, ст. 664 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період з 01.06.2008-30.06.2010: ТОВ «Сервісмонтаж» при придбанні у підприємств - постачальників товарів, робіт, послуг від ТОВ «НВП Діонея», ТОВ «Компанія Люксопт», ТОВ «Теплосервіс Плюс», на загальну суму 12981134,04грн. в т.ч. ПДВ 2163522,34грн.
ТОВ «Сервісмонтаж» завищено податкові зобов'язання по ланцюгу продажу на ТОВ «Терни-Сервісмонтаж», ПАТ «ПівнГЗК», ТОВ «ВБК «Матерс», ТОВ «Компанія Люксопт», ТОВ «НВП Діонея», ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд» за період з 01.06.08 по 30.06.10 року на загальну суму 14778031,14грн. в т.ч. податок на додану вартість на 2463005,19грн.
2) Підприємством порушено п.1.4 ст.1, п.3.1 ст.3, п.6.4 ст.6, п.6.5 ст.6, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого: ТОВ «Сервісмонтаж» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на 2163522,34грн. в т.ч.: за червень 2008р. - 82833,38грн., за липень 2008р. - 94000,17грн., за серпень 2008р. -110493,37грн., за вересень 2008р. - 148896,42грн., за жовтень 2008р. - 34379,71грн., за листопад 2008р. - 110711,75грн., за березень 2009р. - 22331,33грн., за квітень 2009р. -208092,20грн., за травень 2009р. - 37887,20грн., за червень 2009р. - 7145бі;00грн., за липень 2009р. - 94910,60грн., за серпень 2009р. - 72697,60грн., за вересень 2009р. ->64123,74грн., за жовтень 2009р. -101494,00грн., за листопад 2009р. - 129384,20грн., за грудень 2009р. -146033,60грн., за січень 2010р. - 91803,80грн., за лютий 2010р. - 140991,63грн., за березень 2010р. - 132821,98грн., за квітень 2010р. - 128144,33грн., за травень 2010р. - 127031,33грн., за червень 2010р. - 13004,00грн.
ТОВ «Сервісмонтаж» порушено п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого: підприємством завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 2463005,19 грн. в т.ч.: за червень 2008р. - 102416,78грн., за липень 2008р. - 110666,38грн., за серпень 2008р. -114803,70грн., за вересень 2008р. - 150086,37грн., за жовтень 2008р. - 53176,02грн., за листопад 2008р. - 111996,39грн., за березень 2009р. - 28865,94грн., за квітень 2009р. - 217367,37грн., за травень 2009р. - 48072,82грн., за червень 2009р. - 85682,20грн., за липень 2009р. - 102845,00грн., за серпень 2009р. - 83040,93грн., за вересень 2009р. - 37855,74грн., за жовтень 2009р. - 111196,22грн., за листопад 2009р. - 148359,33грн., за грудень 2009р. - 156889,81грн., за січень 2010р. - 104631,51грн., за лютий 2010р. - 121804,75грн., за березень 2010р. - 149759,75грн., за квітень 2010р. - 150245,22грн., за травень 2010р. - 160128,51грн., за червень 2010р. - 113114,45грн.
Відповідно до вказаного Акту перевірки (а.5-6 Акту), по взаємовідносинах позивача з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, з ТОВ «Компанія Лкжсопт» за період з 01.06.2008 по 31.03.2009 та з ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 30.06.2010 та з підприємствами покупцями ТОВ «Терни-Сервісмонтаж», ПАТ «ПівнГЗК», ТОВ «ВБК «Матерс», ТОВ «Компанія Люксопт», ТОВ «НВП Діонея», ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд» до перевірки не надано жодного первинного документу, та інших документів які б підтверджували отримання та відвантаження товарів, робіт (послуг), які відображено у реєстрі виданих, отриманих податкових накладних, та які відображені у додатку 5 наданих до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.06.2008 по 30.06.2010. Підприємство відмовилось надати документи у зв'язку з утилізацією проведеною за період з 01.10.1995 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 10.09.2010.
10.09.2010р. ТОВ «Сервісмонтаж» складено Акт б/н, копія якого наявна в матеріалах справи, про те, що документи з фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сервісмонтаж», включаючи: договори, угоди, доповнення до них, журнали-ордери, оборотно-сальдові відомості, довіреності, податкові накладні, реєстри податкових накладних, акти виконаних робіт, платіжні документи, та інші документи за період 01.10.1995р. по 30.06.2010р. були утилізовані.
Згідно вказаного Акту перевірки позивача (а.38-43 Акту), Криворізькою північною МДПІ було отримано Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011року №0417/1-2085/2011 (який вступив в законну силу 07.09.2011р.): «.... підсудна свою провину визнала, пояснивши, що вона була фактичним директором ТОВ «ТЕПЛОСЕРІВ ПЛЮС» від особи якого укладались договори на надання послуг та виконання робіт, а насправді ці угоди мали безтоварний характер, на рахунки якого підприємства-клієнти переказували грошові кошти за нібито виконані роботи або послуги, з метою наступного переведення в готівку вказаних грошових коштів.... За період з липня 2007 року по жовтень 2010 року, були створені декілька фіктивних підприємств, зареєстрованих на підставних осіб, без мети здійснення господарської діяльності, які були задіяні у схеми по здійсненню незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, у тому числі: ТОВ «ТД «ВИА», ТОВ «ГРУПА «ІНВЕСТ-ЦЕНТР», ТОВ «Компанія Артлайн», ТОВ «Ліон-КСК», ТОВ «Діонея», ТОВ «Фортуна Сервіс ЛТД», ТОВ «Компанія «Люксопт», ТОВ «Мітел Груп», ТОВ «Компанія Вірус ЛТД», ТОВ «Баядера Плюс».
Не погоджуючись із вказаним Актом перевірки, позивач звернувся із запереченнями до Криворізької північної МДПІ №103/13 від 24.05.2013р., за результатами розгляду яких, позивачу надана відповідь №7513/10/224 від 30.05.2013р., в якій зазначено, що висновки викладені в Акті перевірки №80/224/23650692 від 22.04.2013р. залишаються без змін.
Також позивач звернувся до Криворізької північної МДПІ із скаргою №151/13 від 03.07.2013р. на Акт перевірки, за результатами розгляду якої, позивачу надано відповідь №1528/10/04-36-22-01-21 від 01.08.2013р. в якій зазначено, що висновки в Акті перевірки №80/224/23650692 від 22.04.2013р. є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Північною МДПІ у м.Кривому Розі з 07.09.2009р. по 02.10.2009р. проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., складено Акт №79/231/23650692 від 09.10.2009р., згідно висновків якого: Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сервісмонтаж»: - п.7.2.3, 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підприємством невірно визначені суми податкового кредиту, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 22296 грн., у тому у серпні 2008 року - 8993 грн., у червні 2009 року - 13303 грн.; - пп.5.2.1, 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством за перевіряємий період невірно розраховані валові витрати, внаслідок чого занижено податку з прибутку підприємства всього у сумі 27870 грн., у тому числі 3 квартал 2008 року на 11242грн. та 2 кв. 2009р. на 16628 грн.; - пп. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті донарахований податок з доходів фізичних осіб за період травень, липень 2008р. та квітень - червень 2009р. у сумі 586,13 грн.; - ст.9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та «Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку» зареєстрованого в Мін'юсті України 22.10.2003р. за №960/8281, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - в податкові розрахунки за формою № 1 ДФ за період І кв. 2008р. - ІІ кв. 2009р. не в повному обсязі були включені виплати фізичним особам-підприємцям.
При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Північною МДПІ у м.Кривому Розі з 02.08.2010р. по 27.08.2010р. проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., складено Акт №75/231/23650692 від 03.09.2010р., згідно висновків якого: Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сервісмонтаж»: - п.4.1 ст.4 п.п.7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підприємством невірно визначені суми податкового кредиту, внаслідок чого встановлено його заниження всього у сумі 34896грн., у тому числі за липень 2009 року в сумі 2847,0 грн., за лютий 2010 року в сумі 13000,0 грн., за березень 2010 року в сумі 2201,0 грн., за квітень 2010 року в сумі 3844,0 грн., за червень 2010 року в сумі 13004грн.; - пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, 5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством за перевгряємий період невірно розраховані валові витрати, внаслідок чого занижено податок з прибутку підприємства всього у сумі 15252,0 грн., у тому числі за III квартал 2009 року в сумі 12252,0 грн., у II кварталі 2010 року в сумі 3000,0 грн.; - пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті донарахований податок з доходів фізичних осіб за період лютий 2010р. у сумі 300,00 грн.; - ст.9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та «Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку» зареєстрованого в Мін'юсті України 22.10.2003р. за №960/8281, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - в податкові розрахунки за формою № 1 ДФ за період III кв. 2009р. - II кв. 2010р. не в повному обсязі були включені виплати фізичним особам - підприємцям
При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.
Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно п.44.6 вказаної статті, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Ст.78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок п.78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; п.п.78.4 про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Аналогічні норми містить п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».
П.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до ст.ст.517, 519 Переліку типових документів, що створюються під час документації державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012року, первинні документи і додатки до них що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про прийняття і здавання і списання майна й матеріалів, квитанцій і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей рахунки-фактури, авансові звіти тощо мають зберігатись протягом 3-х років, податкові накладні - протягом 3-х років.
Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Таким чином, на законодавчому рівні встановлено повноваження та обов'язок податкового органу скласти акт за результатами проведеної в установленому порядку перевірки, при цьому акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору про оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.
Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Сервісмонтаж» були направлені запити від 27.03.13р. №4304/10/22.4-07 та №4305/10/22.4-07, копії яких наявні в матеріалах справи, про надання інформації та її документального підтвердження по господарських відносинах із постачальником з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, із постачальником ТОВ «Компанія Люксопт» за період з 01.06.2008 по 31.03.2009, із постачальником ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 30.11.2008, з 01.09.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2010 по 30.06.2010 та по господарських відносинах із покупцем з ТОВ «НВП Діонея» за період з 01.04.2009 по 31.08.2009 з ТОВ «Компанія Люксопт» за період з 01.06.2008 по 31.10.2008 та з 01.03.2009 по 31.03.2009 та з ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період з 01.06.2008 по 31.11.2008, з 01.09.2009 по 31.05.2010.
Слід вказати, що згідно з п.п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності в тому числі такої підстави: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Вимоги Податкового кодексу України стосовно відповідей на запити податкових органів стосуються не лише формальної наявності таких відповідей, а й їх змісту, зокрема вимагається надання повної інформації, що запитується, із документальним підтвердженням. Надання платником податку формальної відповіді або неповної не є підставою, що позбавляє податковий орган права на призначення перевірки, оскільки вирішальним фактором у такому випадку є саме зміст відповіді та її інформативність.
ТОВ «Сервісмонтаж» листами від 04.04.2013р. №67/13, №68/13 повідомило Криворізьку північну МДПІ, що згідно з актами ПМДПІ №79/231/23650692 від 09.10.2009 року та №75/231/23650692 від 03.09.2010 року були проведені планові виїзні перевірки ТОВ «Сервісмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року. Після проведення планової виїзної перевірки та підписання вищевказаних актів, у зв'язку з відсутністю місця для зберігання перевіреної документації, документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сервісмонтаж», а саме: договори, угоди до них, журнали-ордери, оборотно-сальдові відомості, доручення, податкові накладні, реєстри податкових накладних, акти виконаних робіт, платіжні документи та ін. були утилізовані, згідно акту від 10.09.10р.
Таким чином, суд звертає увагу, у зв'язку з тим, що позивачем не надано первинних документів на обов'язкові письмові запити відповідача, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем правомірно видано наказ №464 від 16.04.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісмонтаж», копія якого наявна в матеріалах справи та Повідомлення №2 від 16.04.2013р.
При цьому, посилання позивача на те, що відповідачем у 2009 та 2010 роках вже були проведені планові перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2009 (Акт від 09.10.2009 №79/231/23650692 за період з 01.01.2008 по 30.06.2009; Акт від 03.09.2010 №75/231/23650692 за період з 01.07.2009 по 30.06.2010), у зв'язку з чим, документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сервісмонтаж» були утилізовані, згідно акту від 10.09.10р. не можуть бути прийняті, оскільки суперечать вимогам Податкового кодексу України, у т.ч. п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44 Кодексу, а також вимогам Переліку типових документів, що створюються під час документації державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012року.
Крім того, позивачем не прийнято до уваги запис, який є у висновках кожного вказаного акту (Акт від 09.10.2009 №79/231/23650692; Акт від 03.09.2010 №75/231/23650692), «При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, первинні документи за період з 28.03.2010 по 30.06.2010 року могли бути утилізовані після 01.07.2013 року, за перебігом терміну зберігання, а до цього часу мали зберігатися у ТОВ «Сервісмонтаж».
Крім того, частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно Акту перевірки позивача №80/224/23650692 від 22.04.2013р. (а.38-43 Акту), Криворізькою північною МДПІ було отримано Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011року №0417/1-2085/2011 (який вступив в законну силу 07.09.2011р.): «.... підсудна свою провину визнала, пояснивши, що вона була фактичним директором ТОВ «ТЕПЛОСЕРІВ ПЛЮС» від особи якого укладались договори на надання послуг та виконання робіт, а насправді ці угоди мали безтоварний характер, на рахунки якого підприємства-клієнти переказували грошові кошти за нібито виконані роботи або послуги, з метою наступного переведення в готівку вказаних грошових коштів.... За період з липня 2007 року по жовтень 2010 року, були створені декілька фіктивних підприємств, зареєстрованих на підставних осіб, без мети здійснення господарської діяльності, які були задіяні у схеми по здійсненню незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, у тому числі: ТОВ «ТД «ВИА», ТОВ «ГРУПА «ІНВЕСТ-ЦЕНТР», ТОВ «Компанія Артлайн», ТОВ «Ліон-КСК», ТОВ «Діонея», ТОВ «Фортуна Сервіс ЛТД», ТОВ «Компанія «Люксопт», ТОВ «Мітел Груп», ТОВ «Компанія Вірус ЛТД», ТОВ «Баядера Плюс».
На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача №464 від 16.04.2013р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісмонтаж» та повідомлення №2 від 16.04.2013р., оскільки доказів порушення податкового законодавства відповідачем, в межах вказаного позову та його обґрунтувань позивачем, не надано.
Крім того, щодо заявленої позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо складання Акту №80/224/23650692 від 22.04.2013р. та зобов'язання вилучити з АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники, внесені на підставі вказаного Акту перевірки, суд звертає увагу на наступне.
Так, судом встановлено, що позивачем оскаржуються дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісмонтаж» за результатами якої складено Акт перевірки.
При цьому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.09.2013 року по справі № 21-237а13.
Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що вчинені податковим органом дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісмонтаж», за результатами яких складено акт перевірки, не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, а тому в цій частині, з вказаних підстав позовні вимоги є також необґрунтованими.
Крім того П.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Тобто Податковим кодексом України передбачена виключна компетенція саме податкової служби проводити перевірки, результати яких оформлювати у вигляді акта і відповідно робити висновки за результатами перевірок. Висновки в акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, а відповідне рішення за результатами перевірки не прийнято.
Також, у судовому засіданні встановлено, що податкові зобов'язання позивачу не нараховувались, та податкове повідомлення рішення не виносилось у зв'язку з відсутністю суми донарахувань за період з 01.06.2008року по 30.06.2010 року. При цьому позивачем вказане не заперечувалось та зазначено, що в майбутньому можливо будуть списані суми ПДВ з рахунків позивача.
У відповідності до п.102.1 ст.102 Податикового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов'язання платника податків, не пізніше 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання...".
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось представником позивача та представником відповідача, враховуючи перебіг строку позовної давності визначити суму нарахування податкового зобов'язання неможливо, податкове повідомлення рішення Криворізькою північною ОДПІ не виносилось, коригування відповідно системи співставлення не проводились.
Частина 2 статті 71 КАС України, покладаючи обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, разом з тим, не звільняє позивача від встановленого частиною 1 цієї ж статті від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Разом з тим 02.07.2014р., з метою з'ясування обставин справи та встановлення факту наявності порушеного права з огляду на зміст позовних вимог судом винесена ухвала згідно якої Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, зобов'язано надати інформація щодо підтвердження або спростування факту внесення коригувань показників ТОВ «Сервісмонтаж» до інформаційної бази за наслідками складеного Акту перевірки від 22.04.2013р. № 80/224/23650692.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надані відповідні письмові пояснення від 15.07.2014р. № 11929/9/10-014, згідно яких зазначено, що податкове повідомлення-рішення не виносилось, коригування відповідно системи співставлення не проводились.
Ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні позивачем не наведено конкретних доказів, того, що на момент звернення до суду дії щодо висновків зазначених у вищевказаному акті безпосередньо порушили права та інтереси підприємства позивача, разом з тим не надано доказів вчинення дій щодо коригування показників податкової звітності позивача та наявності фактів порушеного права позивача як наслідку цих дій.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.
Щодо доводів позивача про можливе списання сум ПДВ з рахунків позивача в майбутньому та позовних вимог про заборону відповідачу використовувати висновки перевірки в якості доказової бази, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вищевказаних, а також те, що рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати дії органу виконавчої влади в майбутньому.
Враховуючи вищевказані положення норм процесуального та матеріального права, докази наявні в матеріалах справи станом на час розгляду справи, обґрунтування позову в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісмонтаж» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Турлакова