15 вересня 2014 р. Справа № 804/8624/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОзерянської С.І.
при секретаріДмитрієнко О.Д.
за участю:
представника позивача представника відповідача Павлової Т.І. Стригунової Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК" про стягнення заборгованості,-
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» з вимогами стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 96996,20 грн. та стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 29,10 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив,що відповідач до 15.04.2014 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 96996,20 грн. за 5 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та не зайнятих ними. Несплата вчасно адміністративно-господарських санкцій за не здійснення працевлаштування інвалідів призвела до нарахування пені у розмірі 29,10 грн., та утворення заборгованості у загальній сумі 97 025 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав викладених в ньому та просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, надавши до суду письмові заперечення проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» зареєстровано 03.02.2003 року та взяте на облік в Головному управлінні регіональної статистики з 05.02.2003 року.
12 січня 2009 року на підприємстві прийнято наказ № 10 щодо створення на підприємстві робочих місць для інвалідів. Згідно наказу, на підприємстві створено 4 робочих місця, а саме електрик участка на базу, електрогазозварник, електрозварник ручної зварки та майстер будівельних та монтажних робіт.
Наказом від 10.01.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» затверджено штатний розклад, згідно якого кількість штатних одиниць складає 116.
15.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» та Криворізьким міським центром зайнятості підписано угоду про співпрацю державної служби зайнятості з роботодавцем, відповідно до якої зокрема є співпраця щодо працевлаштування осіб, які потребують додаткових гарантій соціального захисту, в тому числі осіб з інвалідністю.
01.07.2013 року на підприємстві прийнято наказ № 74-к, згідно якого затверджено штатний розклад № 2 з кількістю штатних одиниць - 118.
02.07.2013 року згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» за № 38 змінено найменування професій, а саме на підприємстві є вакансії для інвалідів - електрик участка на базу, електрогазозварник, слюсар будівельний та підсобний робітник.
13.01.2014 року на підприємстві створено додаткове робоче місце для працевлаштування інвалідів, а саме слюсар будівельний, згідно наказу від 13.01.2014 року за № 08.
28.02.2014 року відповідач подав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, згідно з яким кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 5 осіб, а фактично на підприємстві не працює жодна особа, якій відповідно до вимог чинного законодавства встановлена інвалідність.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» до Криворізького міського центру зайнятості протягом 2013 року подавалися звіти форми 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів станом на 04.01.2013 року, на 04.02.2013 року, на 04.03.2013 року, на 04.04.2013 року, на 30.04.2013 року, на 29.05.2013 року, на 10.07.2013 року.
Згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316 затверджена нова форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Така звітність була подана до Криворізького міського центру зайнятості 29.07.2013 року, 12.08.2013 року про наявність відповідних вакансій у кількості.
З 28.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» листами за № 201,223,234,260,277 повідомляло Криворізький міський центр зайнятості про актуальність вакансій, а саме електрик дільниці, електрозварник, слюсар будівельний, підсобний робітник. Всі заявлені вакансії тільки для інвалідів, які можуть займати вищеназвану професію.
Відповідно до листа Криворізького міського центру зайнятості від 30.05.2014 року за № 2171, Криворізьким міським центром зайнятості протягом 2013 року не було направлено на підприємство інвалідів з числа зареєстрованих в центрі зайнятості.
У відповідності до звіту з праці за формою 1-ПВ, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» до територіального органу державної статистики за січень - грудень 2013 року на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників становила 131 особа.
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Закону України «Про зайнятість населення», Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 .
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою затвердженою Міністерством праці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067- VI, роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Приймаючи до уваги зазначені норми, обов'язок з працевлаштування інвалідів покладається на Державну службу зайнятості, однак при умові надання підприємствами, установами та організаціями інформації про створені робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону,щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів,фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Судом встановлено, що протягом 2013 року відповідачем до Криворізького міського центру зайнятості подавались звіти про наявність вакансій у формі №3-ПН.
Тобто, підприємством були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів та ним були виконані вимоги ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування.
Отже, якщо роботодавець вживав необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, то застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій у зв'язку з меншою, ніж установлено нормативом, середньообліковою чисельністю працюючих інвалідів, є безпідставним.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем було застосовано всі необхідні заходи для працевлаштування інвалідів на підприємстві та виконано вимогу чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві, тому, адміністративно-господарські санкції в розмірі 96996,20 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 29,10 грн. нараховані позивачем безпідставно, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2014 року
Суддя С.І. Озерянська