17 січня 2007 р.
№ Б29/24/165/05-Б26/15/153/01
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну
скаргу
розпорядника майна боржника Шпенова Д.Ю.
на додаткову ухвалу
від 23.03.2006 р. господарського суду Дніпропетровської області
у справі
№ Б29/24/165/05-Б26/15/153/01 господарського суду Дніпропетровської області
за заявою
ЗАТ “Краматорський завод металоконструкції», м. Краматорськ Донецької області
до
ЗАТ “Науково-дослідне виробниче підприємство “Криворіжстальконструкція», м. Кривий Ріг
про
банкрутство
арбітражний керуючий
Шпенов Д.Ю.
в судовому засіданні взяв участь представник:
боржника
Шевцов І.В., довір.
У провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № Б29/24/165/05-Б26/15/153/01 про банкрутство ЗАТ “Науково-дослідне виробниче підприємство “Криворіжстальконструкція».
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2004 р., залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2005 р., відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого щодо розгляду питання погашення боржником заробітної плати та витрат арбітражного керуючого при проведення процедур відновлення платоспроможності боржника, а також призначено наступне судове засідання та втретє зобов'язано боржника виконати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2004 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2005 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2005 р. скасовано, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2004 р. скасовано в частині відмови у задоволені клопотання арбітражного керуючого та в решті ухвали касаційне провадження у даній справі припинено.
Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2004 р., залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2005 р., відхилено клопотання розпорядника майна про зупинення провадження у справі та припинено провадження у справі про банкрутство на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон).
Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2005 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2005 р. скасовано, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2004 р. скасовано в частині припинення провадження у справі про банкрутство та в решті ухвали касаційне провадження припинено. Справу в частині оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2006 р. (суддя Полєв Д.М.) в задоволенні клопотання в частині погашення заборгованості за витратами розпорядника майна, понесеними під час процедури розпорядження майном, відмовлено, а клопотання в частині погашення заборгованості з оплати послуг розпорядника майна за період часу з 21.01.2003 р. до 15.11.2004 р. в сумі 7 770,00 грн. задоволено.
У зв'язку з чим, стягнено з ЗАТ “Науково-дослідне виробниче підприємство “Криворіжстальконструкція» на користь СПД -фізичної особи Шпенова Д.Ю. 7 770,00 грн. заборгованості з оплати послуг розпорядника майна боржника за період часу з 21.01.2003 р. до 15.11.2004 р., видано наказ.
Додатковою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. (Полєв Д.М.) провадження у справі припинено.
Ухвала мотивована тим, що у судовому засіданні від 13.03.2006 р. було розглянуто питання про припинення провадження у справі про банкрутство, затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Дійшовши висновку про припинення провадження у справі, суд про вказаний висновок помилково не зазначив в ухвалі.
Не погоджуючись з додатковою ухвалою, розпорядник майна боржника Шпенов Д.Ю. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом норма матеріального та процесуального права, зокрема п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону, ст. 11112 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Постанова Вищого господарського суду України від 15.06.2005 р. у даній справі не скасована в установленому діючим законодавством порядку та є чинною, отже її вказівки є обов'язкові для суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу в частині припинення провадження у справі про банкрутство та направляючи справу в частині оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на новий розгляд, суд касаційної інстанції в постанові від 15.06.2005 р. вказував, зокрема, на те, що оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого відбувається в межах справи про банкрутство.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначав, що затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого має передувати припиненню провадження у справі.
У зв'язку з чим, в постанові від 15.06.2005 р. суду першої інстанції було вказано на те, що до припинення провадження у справі про банкрутство необхідно врегулювати правовідносини з оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який здійснював функції розпорядника майна під час провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи суд першої інстанції виконав вказівки постанови суду касаційної інстанції: задовольнивши клопотання про погашення заборгованості з оплати послуг розпорядника майна, за винятком витрат розпорядника майна під час процедури банкрутства, які не були підтверджені відповідними доказами, суд першої інстанції припинив провадження у справі.
Таким чином, припинення провадження у справі здійснено судом першої інстанції з дотриманням процедури банкрутства.
Доводи заявника касаційної скарги щодо неправомірності припинення провадження у справі визнаються колегією суддів необґрунтованими, оскільки правомірність підстав припинення провадження у справі вже було предметом розгляду суду касаційної інстанції та їм надана була правова оцінка в постанові від 15.06.2005 р., яка, як зазначалося вище, не була скасована в установленому порядку, а ухвалу від 30.11.2004 р. в частині припинення провадження у справі було скасовано у зв'язку з порушенням черговості процедур банкрутства.
За таких обставин справи додаткова ухвала про припинення провадження у справі відповідає чинному законодавству та підстав для її скасування не вбачається.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 88, 1115, 1117, 1119 -11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу розпорядника майна боржника Шпенова Д.Ю. залишити без задоволення.
2. Додаткову ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. у справі № Б29/24/165/05-Б26/15/153/01 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко