Справа: № 826/5478/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
25 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що ним правомірно сформовано витрати та податковий кредит за договорами, укладеними з ТОВ «АБІ Україна» та ТОВ «Капітель плюс». При цьому вказував на реальне виконання господарських договорів, отримання послуг та їх використання в господарській діяльності підприємства, спростовуючи висновки про неможливість отримання послуг. Стверджував про правомірність формування витрат підприємства та сплати благодійних внесків, внесків до профспілкових організацій, виплати надбавок та премій. При цьому наголошував, що Державне підприємство є консолідованим платником податку, тому прибутковість підприємства має розглядатися з урахуванням результатів діяльності Державного підприємства в цілому, а не центрального апарату окремо від філій. Крім того, стверджував про правомірність віднесення до витрат підприємства сум, сплачених за навчання фізичної особи, наголошуючи при цьому, що навички, набуті працівником позивача використовуються в господарський діяльності позивача, оскільки навчання англійській мові у Великобританії працівника узгоджується з відповідними приписами чинного законодавства. А також звертав увагу про правомірне віднесення до витрат підприємства сум, сплачених за оренду готельних номерів готелю «Буковель» наприкінці грудня 2011 року, стверджуючи про відсутність іншої можливості для проведення колегії, а необхідність оренди двомісних номерів - відсутністю одномісних. Просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 17.01.2014 року №0000033920 повністю; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 17.01.2014 року №0000023920 в частині нарахованих грошових зобов'язань на загальну суму 1 378 801 грн., у тому числі - 1 197 739 грн. податку на прибуток, 181062 грн. - штрафних санкцій; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 17.01.2014 року №0000013920 в стані нарахованих грошових зобов'язань на загальну суму 159 885 грн., у тому числі - 127 908 грн. податку на додану вартість, 31 977 грн. - штрафних санкцій; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 17.01.2014 року №0000043920 в частині нарахованих грошових зобов'язань на загальну суму 18 777 грн., у тому числі - 15 022 грн. податку з доходів фізичних осіб, 3 755 грн. - штрафних санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 червня 2014 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України №0000023920 від 17.01.2014 року в частині визначення позивачу зобов'язань з податку на прибуток в сумі 636643грн. та застосування 135978грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 року №0000033920 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1943283грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 року №0000013920 в частині визначення позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 120621грн. та застосування 30156грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Також не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, з 29.08.2013 року по 06.12.2013 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.08.2013 за № 327 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки" було проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період : 01.04.2010 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2013 року.
За результатами перевірки МГУ Міндоходів було складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (код ЄДРПОУ 21618265) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2013 року» від 20.12.2013 року №1510/39-20/21616582.
Відповідно до Акта перевірки було встановлено наступні порушення: 1. п.п. 138.1, 138.2, п.п 138.8.2 , п.138.8, абз а), б) п.п 138.10.6, п. 138.10, ст. 138, пп. п.п. 139.1.1 , 139.1.9, 139.1.12 п.139.1 ст.139, п.п. 140.1.2 , 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 234 536 грн., у тому числі за: 2 квартал 2011 у сумі 88 263 грн., 2-3 квартал 2011 у сумі 192 569 грн., 2-4 квартал 2011 у сумі 510 288 грн., 1 квартал 2012 у сумі 14 490 грн., півріччя 2010 у сумі 180 338 грн., три квартали 2012 у сумі 180 338 грн., 2012 у сумі 724 248 грн.; та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 8 700 270 грн. у тому числі за: 1 квартал 2013 у сумі 5 731 751 грн., 1 півріччя 2013 у сумі 8 700 270 грн.; 2. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, пп. 164.2.17, п. 164.2 ст.164; п. 164.5 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період, о перевірявся на суму 5654,24 грн.; 3. пп. 164.2.17, п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства за час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період, що перевірявся на суму 3161,07 грн.; 4. пп. 164.2.11 п. 164.2 ст.164; п. 164.5 ст.164, п. 170.9 ст.170 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період, що перевірявся на суму 6469,80 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: - №0000013920, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (оскаржується в частині нарахування грошових зобов'язань на суму 159885,00грн. у тому числі 127908,00грн основного платежу, 31 977,00грн. штрафних (фінансових) санкцій); - №0000023920, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (оскаржується в частині нарахування грошових зобов'язань на суму 1 378801,00грн у тому числі 1 197 739,00 грн. основного платежу, 181 062,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій); - №0000033920 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 700 270,00 грн.; - №0000043920, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на.доходи фізичних осіб (оскаржується в частині нарахування грошових зобов 'язань на суму 18 777,00 грн. у тому числі 15 022,00 грн. основного платежу, 3 755,00 гри штрафних (фінансових) санкцій).
Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.
Відповідно до акту від 20.12.2013 року №1510/39-20/21616582, перевіркою встановлено неправомірне включення ДП «Центр ДЗК» до складу витрат суму коштів, перерахованих неприбутковим організаціям: спілці землевпорядників України та Первинній профспілковій організації Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі всього у сумі 4510589,00 грн.
При цьому акт перевірки містить посилання на те, що згідно з деклараціями, наданими до перевірки, Центральним апаратом ДП «Центр ДЗК» задекларовано від'ємний результат об'єкта оподаткування за 2010 рік у сумі «-25 449 838,00 грн.», за 2011 рік у сумі «-6 775 448 грн.», за 2012 рік у сумі «-8 065 117 грн.». Позитивне значення об'єкта оподаткування задекларовано платником податку за 2009 рік у сумі 6 395 141,00 грн. З урахуванням наведеного, оподатковуваний прибуток, який застосовується при розрахунку розміру витрат, які відносяться до складу рядка 06.4 Податкових декларацій «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» дорівнює: за 2010 рік: -25 449 838+6 395 141= -19 054 697,00 грн.; за 2011 рік: -6 775 448+6 395 141= -380 307,00 грн.; за 2012 рік: -8 065 117+6 395 141= -1 669 976,00 грн.
На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що в порушення абз. а), б) п.п. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 ПК України, Центральним апаратом ДП «Центр ДЗК» завищено рядок 06.4 Податкових декларацій «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» суми коштів, перераховані до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 ПК України, роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у межах чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік всього у сумі 4 510 589,00 грн., у т.ч за 2 квартал 2011 у сумі 381 853,00 грн., за 2-3 квартал 011 у сумі 704 305,00 грн., за 2-4 квартал 2011 у сумі 1 602 954,00 грн., за 1 квартал 2012 у сумі -69 000,00 грн., за півріччя 2012 у сумі 858 750,00 грн., за три квартали 2012 у сумі 858 750,00 грн, за 2012 у сумі 858 750,00 грн., за І квартал 2013 у сумі 1 383 637,00 грн., за півріччя 2013 у сумі 2 048 885,00 грн.
З висновками про наявність зазначеного порушення можливо погодитися виходячи з такого.
Відповідно до пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема, інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: а) суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 цього розділу в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року; б) суми коштів, перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", в межах чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік з урахуванням положень абзацу "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 цієї статті.
При цьому, в разі якщо за результатами попереднього звітного року платником податку отримано від'ємний результат об'єкта оподаткування, то сума коштів, що перераховується, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, що передує року декларування такого річного від'ємного значення, але не раніш як за чотири попередні звітні роки.
Суд доходить висновків, що даною правовою нормою визначено обмеження на включення до витрат сум, при цьому таке обмеження встановлено на рівні чотирьох відсотків.
Відповідно до підпунктів 133.1.1 та 133.1.5 вищезазначеного кодексу, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (п.п. 133.1.1) та відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв (п.п. 133.1).
Згідно з нормами І розділу Податкового кодексу України, термін «відокремлені підрозділи» вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Для розділу IV цього Кодексу - у визначенні Господарського кодексу України.
Відповідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
З урахуванням викладеного, а також того, що філії позивача є відокремленими підрозділами, у розумінні Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для визначення суми прибутку, з яких можлива виплата неприбутковим організаціям, має враховуватися сума доходу саме центрального апарату позивача, оскільки філії є окремими платниками податку, самостійно ведуть облік доходів та витрат.
Також актом перевірки було встановлено включення ДП «Центр ДЗК» до складу витрат витрати на преміювання працівників Центрального апарату всього у сумі 4 660 553,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2013 року у сумі 2 357 282,00 грн., півріччя 2013 року у сумі 4 660 553 грн. Дані виплати здійснювалися на підставі п.п. 2.1 колективного договору, згідно з яким нарахування премії у розмірі 100% за звітний місяць здійснюється на підставі виконання умови та показників преміювання для працівників центрального апарату. При цьому розмір премії залежить від виконання показників преміювання, визначених в п. 2.3 колективного договору. Згідно зазначеного пункту показниками преміювання є: забезпечення підготовки прийняття управлінських рішень (частка показника у загальному розмірі премії - 0,5) та наявність позитивного фінансового результату до оподаткування (прибуток) від здійснення фінансово господарської діяльності ДП «Центр ДЗК» (частка показника у загальному розмірі премії- 0,5). Згідно п. 3.1 «розмір премії при виконанні умов та показників преміювання встановлюється у розмірі не більше 100% бази нарахування.
Базою нарахування є посадовий оклад (тарифна ставка) працівника з урахування доплат за суміщення професій та виконання обов'язків обов'язків тимчасово відсутнього працівника за фактично відпрацьований час у звітньому місяці (в тому числі за робочі дні у відрядженні) (п.п 3.2 колективного договору).
За деклараціями Центрального апарату ДП «Центр ДЗК», наданими до перевірки, сума задекларованих доходів у півріччі 2013 складає 2 975 513,00 грн. (доходи від операційної діяльності у сумі 2 758 632 грн., інші доходи у сумі 216 881 грн.), у т.ч. у І кварталі 2013 року у сумі 126 442,00 грн. (доходи від операційної діяльності - 10 183,00 грн., інші доходи - 116 259,00 грн.), сума задекларованих витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у півріччі 2013 складає 21 560 266,00 грн. (витрати від операційної діяльності, у т.ч. собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у сумі 9 922 149,00 грн, адміністративні витрати у сумі 7 167 565,00 грн), у т.ч. у 1 кварталі 2013 складає 12 173 534,00 грн. (витрати від операційної діяльності, у т.ч. собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у сумі 5 171920,00 грн., адміністративні витрати у сумі 3 398 334,00 грн.) У зв'язку з викладеним, відповідач дійшов висновків, що підстави для нарахування премій відповідно до колективного договору відсутні.
Відповідно до підпункту 142.1. статті 142 Податкового кодексу України, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).
Отже, вищезазначеною правовою нормою критерієм для включення суд до витрат платника податку визначено витрати на оплату праці, тобто обумовлення витрат певною метою - трудовими відносинами з отримувачем виплат та оплатою у зв'язку з виконанням функцій.
Натомість, зазначені в акті обставини дозволяють визначити виплачені позивачем премії та надбавки як такі, що не пов'язані з виконанням певних функцій платниками, тобто або виконанням додаткових робіт, або якістю виконання певного розміру. Жодний наданий позивачем документ не надає змоги встановити обставин, з якими позивачем пов'язувалася виплата надбавок, наявність причинно - наслідкового зв'язку між діяльністю позивача, який є державним підприємством, та здійсненням виплат надбавок та премій, отримання позивачем прямо чи опосередковано переваг від виплат надбавок та премій.
Крім того, перевіркою було встановлено, що позивачем укладено договір, на підставі якого ліцензіат - ТОВ «Абі Україна» надав позивачу невиключне право на користування правом на програмне забезпечення «ABBYY FlexiCapture 10 Distributed», яке надано 26.11.2012 року (акт прийому передачі субліцензії (невиключного права) від 26.11.2012 року). Відповідно до п. 3.1 субліцензійного договору, розмір винагороди (роялті) складає 4 200 000,00 грн. В акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано документів, які підтверджують використання програмного забезпечення вказаного в договорі. Також в акті перевірки зазначено, що відповідно до договору №204/11.12-П від 23.11.2012 року та звіту про надання послуг від 26.11.2012 року програмне забезпечення «ABBYY FlexiCapture 10 Distributed» налаштовувалось фахівцями ТОВ «Абі Україна». Загальна трудомісткість (чол./год) необхідна для налаштування програмного забезпечення складає 3 663 чол/год, про що вказано в додатку до договору.
До перевірки не надано документів, які підтверджують фактичне надання вказаних послуг, а саме інформацію, щодо кількості фахівців виконавців, із зазначенням прізвища, імя, побатькові, ІПН фахівців виконаців, результати робіт, розрахунок використаних годин на кожного фахівця виконавця із зазначенням інвентарного номеру ПК відповідно до звіту.
Крім того, відповідно до документів, наданих до перевірки, не можливо визначити носії програмного забезпечення, яке налаштовувалось.
З урахуванням того, що загальна трудомісткість (чол./год.) робіт згідно кошторису складає 3 663 чол/год, загальна кількість працюючих ТОВ «Абі Україна» відповідно до форми 1ДФ за 4 квартал 2012 року складає 59 осіб, то загальна кількість днів, необхідна для виконання послуг, згідно кошторису, при умові, що зазначені роботи будуть виконувати в тому числі керівний склад ТОВ «Абі Україна» =3663/8/59=7,76 робочих днів. Відповідно до звіту про надання послуг від 26.11.1012, термін виконання робіт складає 1 робочий день (договір від 23.11.2012, звіт від 26.11.2012, акт прийому передачі субліцензії (невиключного права) від 26.11.2012).
Крім того, згідно субліцензійного договору укладеного з ТОВ «Абі Україна» від 23.03.2012 року ТОВ «Абі Україна» було надано право на використання програмного забезпечення «ABBYY FlexiCapture 10» строком використання 1 рік, загальна вартість якого 15 720,00 грн.
Вищенаведені факти свідчать про те, що правочини між Центральним апаратом ДО «Центр ДЗК» та ТОВ «Абі Україна» здійснені без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з відсутністю можливості налаштування серверної та клієнтської частини програмних комплексів та станцій перевірки даних (станцій верифікації) програмних комплексів для обробки державних актів на право власності (постійного користування) на земельну ділянку на базі програмного комплексу «ABBYY FlexiCapture 10 Distributed», користуватися даним програмним забезпеченням не можливо.
Таким чином, перевіркою встановлено, що правочини між Центральним апаратом ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Абі Україна» здійснені без мети настання реальних наслідків, а саме, налаштування серверної та клієнтської частини програмних комплексів та станцій перевірки даних (станцій верифікації) програмних комплексів для обробки державних актів на право власності (постійного користування) на земельну ділянку на базі програмного комплексу «ABBYY FlexiCapture 10 Distributed», а роялті (програмне забезпечення «ABBYY FlexiCapture 10 Distributed») не використовувалось в господарській дяльності.
У порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, з урахуванням п.п. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, Центральним апаратом ДП «Центр ДЗК» неправомірно віднесено до складу витрат витрати за користування роялі (програмне забезпечення ABBYY FlexiCapture 10 Distributed) всього у сумі 4 200 000,00 грн., та налаштування програмного забезпечення всього у сумі 333 333,00 грн.
У порушення п. 198.3, ст.198 ПК України, підприємством завищено податковий кредит у листопаді 2012 року у сумі 64 667,00 грн. за оплату послуг з налаштування серверної та клієнтської частини програмних комплексів та станцій перевірки даних.
З зазначеними висновками не можливо погодитися з огляду на те, що в процесі судового розгляду до матеріалів справи було залучено пояснення вищезазначеного контрагента позивача, згідно з якими виконання робіт по налаштуванню програмного забезпечення було здійснено за допомогою мережених технологій відділеного доступу, тому не потребувало присутності працівників безпосередньо у приміщенні філії позивача.
Також можливо прийняти до уваги те, що згідно з вищезазначеними поясненнями контрагентом позивача частину роботи було виконано до підписання договору. Матеріалами справи підтверджується отримання позивачем права на використання програмного продукту та наявність безпосереднього зв'язку використання цього продукту з діяльністю позивача. Судом приймаються посилання позивача на те, що обумовлене укладенням субліцензійного договору від 23.03.2012 з ТОВ «Абі Україна» надано право на використання програмного забезпечення «ABBYY FlexiCapture 10» строком використання 1 рік не виключає господарської мети в отриманні прав на використання отриманого на 10 років іншого програмного забезпечення.
Натомість, не приймаються до уваги посилання акта перевірки на те, що перевіркою не було встановлено носії програмного забезпечення, яке налаштовувалось, оскільки за умовами укладеного договору програмне забезпечення налаштовувалось контрагентом позивача.
Також перевіркою було встановлено, що відповідно до договору від 10.10.2011 року №300, укладеного ДП «Центр ДЗК» в особі Кримської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» в особі голови комітету з конкурсних торгів - заступника начальника філії - начальник управління землевпорядних, земле оціночних топографічних-геодезичних та картографічних робіт - Чудної Ірини Анатоліївни, що діє на підставі Положення про філію, затвердженого наказом ДП «Центр ДЗК» №110 від 11.03.2009, а також довіреності ДП «Центр ДЗК» від 29.09.2011 №1174 (далі - Замовник) з ТОВ Фірмою «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815) в особі директора ОСОБА_3 (далі - Учасник), про надання Учасником інженерних послуг (консультативні інженерні послуги послуги - ДК 016-97, а саме: лот №1 - послуги в галузі геодезії захисної смуги Чорного моря на території м. Алушта; лот №2 - послуги в галузі геодезії охоронних захисних смуг впродовж річок (р. Улу Узень, р. Демерджи, р. Вереси) на території м. Алушта. Загальна вартість робіт склала 483 818,32 грн., у тому числі ПДВ 54 076,97 грн.
Відповідач дійшов висновків про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за вищезазначеним договором, посилаючись на таке.
З гідно акту від 11.04.2012 року №38/22/31095815 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фірми «Капітель Плюс», ЄДРПОУ 31095815 за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року встановлено, що у періоді з 20.09.2011 року по 26.10.2011 року відповідальним за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання був ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Основним видом діяльності ТОВ Фірми «Капітель Плюс» було будівництво будівель.
Відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, встановлено, що кримінальна справа №69-0146 порушена відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_3
Також в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), у тому числі ТОВ Фірми «Капітель Плюс».
Допитаний керівник ТОВ Фірма «Капітель Плюс» ОСОБА_7 пояснив, що підприємство фактично товар та послуги не поставляло документи фінасово-господарської діяльності підписували за винагороду.
Згідно договору № 300 від 10.10.2011 року та акту від 14.10.2011 року ОСОБА_3 виступає та підписує документи саме в особі директора. При цьому директором на момент підписання договору є інша особа ОСОБА_5. Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю є дирекція. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Розгянувши надані ДП «Центр ДЗК» до заперечень від 26.12.2013 року №4/4576 технічну документацію та договір від 29.08.2011 №826 про спільну діяльність ТОВ «Фірма «Капітель плюс» з ТОВ «Пангео», виявлено, що в первинних документах між ДП «Центр ДЗК» та ТОВ Фірма «Капітель Плюс», посилання на договір від 29.08.2011 року №826 про спільну діяльність та конкретних осіб, якими здійснювались послуги, відсутнє.
Крім того, акт виконаних робіт посилається на договір №300 від 10.10.2011 року, а технічна документація на договір №900 від 10.10.2010 року. В ПН дата договору зазначена 01.10.2010 року, а № договору відсутній.
Із зазначеними посиланнями не можливо погодитися, з огляду на наступне.
Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі голови комітету з конкурсних торгів-заступника начальника філії - начальника управління землевпорядних, землеоціночних топографо-геодезичних та картографічних робіт - Чудної Ірини Анатоліївни, що діяла на підставі Положення про філію, затвердженого наказом ДП «ЦДЗК» №110 від 11.03-2009 року, а також довіреності ДП «ЦДЗК» від 29.09.2011 року №1174 (далі - Замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, зареєстрованого Державним реєстратором 17.04.2010 (далі - Учасник) був укладений договір від 01.10.2011 № 900 (Додаток 15) про надання у 2011 році інженерних послуг ДК 016-97 (74.20.3). Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуги за договором становить: за лотом №1 (послуги в галузі геодезії захисної смуги Чорного моря на території м. Алушта) - 159 356,50 грн, у тому числі ПДВ 26 559,42 грн.; за лотом №2 (послуги в галузі геодезії охороних захисних смуг впродовж річок (р. Улу Узень , р. Демерджи, р. Вереси) на території м. Алушта) - 324 461,82 грн., у тому числі ПДВ 54 076,97 грн.
Усього вартість послуг становить 483 818,32 грн., у тому числі ПДВ - 80636,39 грн.
Місце надання послуг - Автономна Республіка Крим, на території м. Алушта.
Учасник надав Замовнику послуги, якість яких відповідає технічним,
Після завершення робіт відповідно до календарного плану і згідно технічного завдання Учасник передав Замовнику згідно акта здавання-приймання виконаних послуг від 14.10.2011 року до договору про закупівлю послуг за державні кошти №900 від 10.10.2011 року, технічну документацію (Додатки 19,20) про результати проведення робіт за лотами № 1 і № 2, яка містить: пояснювальну записку - включає в себе: загальні відомості (підстава виконання робіт), опис місця розташування об'єкта, опис виконаних робіт; технічне завдання; планове обґрунтування; журнал польових вимірювань; обробка та підготовка кадастрових планів відповідно масштабу.
Копії зазначених документів залучено до матеріалів справи.
Підставою для виконання робіт за Договором про закупівлю послуг за державні кошти №900 від 10.10.2011 року є Договір № 00-01-14-0988 «Про закупівлю послуг за державні кошти» від 31.05.2011, укладений між Кримською регіональною філією Центру ДЗК та Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради (Додаток 11). За договором № 00-01-14-0988 від 31.05.2011 року оформлено Звіт із землеустрою по інвентаризації земель, які підлягають проектуванню при встановленні меж охоронних захисних смуг вздовж річок у межах м. Алушти та складені акти приймання-передачі робіт від 01.11.2011 року на суму 160262,38 грн та 324940,21 грн.
Таким чином, Кримська регіональна філія Центру ДЗК залучала Фірму «Капітель Плюс» як субпідрядника для виконання робіт, замовником яких є Виконавчий комітет Алуштинської міської ради. Результати робіт, отримані за договором з Фірмою «Капітель Плюс», використані, зокрема, для складання Звіту із землеустрою по інвентаризації земель, які підлягають проектуванню при встановленні меж охоронних захисних смуг вздовж річок у межах м. Алушти, за договором № 00-01-14-0988 від 31.05.2011 року з Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради.
З матеріалів справи вбачається, що договір №900 від 10.10.2011 року підписаний зі сторони ТОВ Фірма «Капітель Плюс» ОСОБА_3, який згідно з п. 1.2 Статуту ТОВ Фірма «Капітель Плюс», є засновником товариства.
Згідно із п. 6.1 Статуту контрагента позивача, засновник має право приймати рішення по будь-яким питанням діяльності підприємства. Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Отже, засновник підприємства мав право представляти підприємство у відносинах з іншими особами.
Не можливо також прийняти посилання відповідача на свідчення ОСОБА_7, оскільки згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та підприємців вказана особа була визначена вказаним реєстрова в якості керівника контрагента позивача в іншому періоді, ніж період укладання та виконання угоди.
Також актом перевірки було встановлено включення ДП «Центр ДЗК» до складу витрат, витрати на фінансування особистих потреб фізичної особи (оплата за навчання у закордонному навчальному закладі).
Згідно договору №4/01.13-П про надання послуг з організації та проведення навчання Центральний апарат ДП «Центр ДЗК» укладено угоду стосовно навчання в Міжнародній бізнес школі в Великобританії співробітника підприємства ОСОБА_9 згідно з навчальною програмою: менеджмент, англійська мова та її професійне використання. 28.01.2013 року підприємством перераховано кошти за навчання ОСОБА_9 у розмірі 2 191, 00 фунтів стерлінгів, що становить на момент перерахування 28 308,00 грн. по курсу національного банку України.
З 03 лютого 2013 року по 03 березня 2013 року ОСОБА_9 знаходилась в м.Бормут (Великобританія) на навчанні в Міжнародній бізнес школі. Згідно авансового звіту №58 від 05.03.2013 року ОСОБА_9 відшкодовані кошти за авіаквитки Київ-Лондон-Київ вартістю 5 496,00 грн. та витрати пов'язані з перебуванням на навчанні у розмірі 13 745,00 грн.
Актом перевірки сформульовано висновок, що в порушення п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, з урахуванням п.п. 140.1.3, 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ ДП «Центр ДЗК» неправомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати на фінансування особистих потреб фізичної особи всього у сумі 47 459,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2013 року у сумі 47 459,00 грн., за півріччя 2013 року у сумі 47 459,00 грн.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з правомірністю даного висновку, виходячи з такого. Відповідно до підпункту 140.1.3 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації; витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, в тому числі, але не виключно вищих та професійно-технічних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.
При цьому, позивачем не надано жодних доказів законодавчо встановленої обов'язковості або необхідності для ведення господарської діяльності вивчення співробітником позивача менеджменту, англійської мови та її професійного використання. У зв'язку з цим судом не визнається правомірність включення позивачем зазначених витрат до складу витрат виробництва.
Також актом перевірки було встановлено, що позивачем включено до складу витрат суми, сплачені ТОВ «Парк тур». Зокрема, перевіркою було встановлено, що для участі у виїзному засіданні колегії направлено у відрядження 16 осіб керівного складу (авансові звіти №252-267 від 27.12.2011). ДП «Центр ДЗК» сплачено за проживання вищезазначених осіб у готелі «Буковель». Відповідно до рахунку-договору з ТОВ «ПАРКТУР» №GR050727l від 11.11.2011 замовлені номери категорії DBL (на дві особи), тип харчування - ВВ (сніданок) на загальну суму 63006,00 грн. Відповідно до пп. 140.1.7 ПК України та пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПК України, витрати на проживання у готелях відшкодовуються з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу проживання. Таким чином, сума надміру витрачених коштів склала 30303,00 грн.
Актом перевірки сформульовано висновок, що в порушення п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 та з урахуванням п.п.140.1.7 ПК України, позивачем неправомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати на організацію відпочинку працівників у кількості 16 осіб з 22 по 25 грудня 2011р. у с.Поляниця Івано-Франківської області всього у сумі 52505,00 грн.
У порушення п. 198.3, ст.198 ПК України, з урахуванням ст. 199 ПК України, та пояснень наданих у запереченні, підприємством завищено податковий кредит у сумі 7 287,00 грн. за оплату проживання керівного складу у готелі «Буковель» с. Поляниця, Івано-Франківської області.
Не можливо погодитися з правомірністю віднесення позивачем до витрат сум, сплачених за проживання в готелі, виходячи з наступного.
Згідно з підпунктом 140.1.7. пункту 14.1 статті 140 ПК України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема, як витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
При цьому, згідно з абзацом 14 вказаної правової норми, будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що проведення в грудні 2011 року виїзного засідання в готелі «Буковель» 16 співробітників позивача не містить ознак будь - якого зв'язку з господарською діяльністю позивача, тому включення таких витрат до складу витрат виробництва є протиправним. При цьому позивачем не надано жодних доказів неможливості проведення зборів 16 працівників позивача в приміщеннях, належних позивачу.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 30 вересня 2014 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 25 вересня 2014 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.