03 вересня 2014 р.Справа № 2а-220/10
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.07.2014р. по справі № 2а-220/10
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області заінтересована особа Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченко С.В.
про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії і щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги,
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області з вимогами про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії і щорічної одноразової допомоги.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.03.2010р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого в ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Забов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії ОСОБА_1 та призначити пенсію відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.01.2005р. за виключенням періоду з 01.01.2006р. по 21.05.2008р. з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 в належному розмірі підвищення пенсії інваліда війни відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та ч. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як інваліду війни ІІІ групи, за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, як інваліду ІІ групи, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14.07.2010р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відхилено, постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.03.2010р. залишено без змін
18.06.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.07.2014р. заяву про роз'яснення судового рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову , якою задовольнити заяву.
З підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.03.2010р., суд першої інстанції виходив з того, що підстави для роз'яснення судового рішення відсутні, оскільки воно є цілком зрозумілим.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З системного аналізу положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що роз'яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо воно є незрозумілим, у зв'язку з чим без такого роз'яснення високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.
Слід зазначити, що в контексті наведеної норми роз'ясненню, перш за все, підлягає резолютивна частина рішення - що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, та як припускають варіанти тлумачення рішення, і як це впливає на його виконання.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Заява позивача про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в розумінні .
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2013 року .
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.07.2014р. по справі № 2а-220/10 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.