28 серпня 2014 р.Справа № 820/9051/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ємельянової Світлани Володимирівни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/9051/14
за позовом ОСОБА_2
до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ємельянової Світлани Володимирівни третя особа ОСОБА_3
про скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №3035420 від 11.06.2013 р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий 29.03.2002 р. Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, країна громадянства Україна, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на 1/4 частину квартири розташованої, за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 1253730 від 11.06.2013 р.).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/9051/14 позов задоволено.
Відповідач не погодився з судовим рішенням, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 28.08.2014 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 11.06.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ємельяновою С.В. прийнято рішення №3035420 про державну реєстрацію права спільної часткової власності за ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1, на 1/4 частину квартири розташованої, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18).
З реєстраційної справи на вищезазначену квартиру слідує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2013 року у цивільній справі №643/2116/13-ц, яке набрало законної сили (а.с. 10).
Вказаним судовим рішенням задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Визнано право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 1/2 частину вищезазначеної квартири та визнано за ОСОБА_3, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на 1/4 цієї квартири.
Проте, не погодившись із заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2013 року у цивільній справі №643/2116/13-ц, ОСОБА_2 оскаржила його.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.07.2013 року у цивільній справі №643/2116/13-ц (а.с. 11-13) рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2013 року змінено, скасовано його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 27.11.2013 року (а.с. 14-15) рішення апеляційного суду Харківської області від 24.07.2013 року змінено в частині застосування норм матеріального права на підставі яких вирішено спір, а саме зазначено правовою підставою вирішення спору про поділ майна подружжя ст.ст. 112, 113 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року та ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР від 20 червня 1969 року.
Відповідно до ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Згідно з ст. 349 Цивільного процесуального кодексу України рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.
Отже, рішення апеляційного суду Харківської області від 24.07.2013 року у цивільній справі №643/2116/13-ц в частині скасування рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2013 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, набрало законної сили.
21 березня 2014 року ОСОБА_2 з метою реєстрації за собою права власності на спірну квартиру звернулась до Реєстраційної служби з відповідною заявою.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Михайловою І.В. 26.03.2014 року прийнято рішення №11924728 про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована, за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_2
Як на підставу для прийняття рішення про відмову, державний реєстратор послався на те, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2013 року по справі №643/2116/13-ц та рішення апеляційного суду Харківської області від 24.07.2013 року по справі №643/2116/13-ц не містять відомостей щодо виникнення, переходу або припинення права власності на квартиру за вищезазначеною адресою у заявника. Також, повідомлено, що право власності в актуальному стані на 1/4 зазначеної квартири за ОСОБА_3 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2013 року по справі №643/2116/13-ц, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3035420 від 11.06.2013 р. Інформація щодо скасування рішення реєстратора №3035420 від 11.06.2013 р. в рішенні апеляційного суду Харківської області від 24.07.2013 року по справі №643/2116/13-ц відсутня (а.с. 16).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.06.2013 року №4680945 (а.с. 19) у Державному реєстрі наявний запис про право власності на 1/4 зазначеної квартири за ОСОБА_3.
Позивач звернулась з вказаним позовом про скасування рішення №3035420 від 11.06.2013 р. про державну реєстрацію права власності на 1/4 зазначеної квартири за ОСОБА_3 з тих підстав, що воно фактично перешкоджає їй оформити право власності на вказану квартиру за собою.
Перевіряючи на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України юридичну та фактичну обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
При цьому, пунктом 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, які набрали законної сили.
Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 22.06.2011 року №703, передбачено: документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Отже, на момент прийняття рішення від 11.06.2013 року №3035420 про державну реєстрацію права спільної часткової власності за ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1, на 1/4 частину квартири розташованої, за адресою: АДРЕСА_2 державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ємельянова С.В. діяла правомірно, оскільки існувало судове рішення, яке набуло законної сили щодо визнання за ОСОБА_3, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на 1/4 цієї квартири.
Колегія суддів вважає за потрібне відмітити, що за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Таким чином, скасування державної реєстрації прав проводиться на підставі рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що підстава для прийняття рішення державного реєстратора №3035420 від 11.06.2013 р. про державну реєстрацію права власності на 1/4 квартири за ОСОБА_3 (рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2013 року у цивільній справі №643/2116/13-ц) скасована судовим рішенням, яке набуло законної сили і наявність такого рішення державного реєстратора фактично перешкоджає позивачу - ОСОБА_2 оформити право власності на вказану квартиру за собою, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ємельянової Світлани Володимирівни залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/9051/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.