24 вересня 2014 року Справа № 876/9981/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Будівельник" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до Приватного акціонерного товариства "Будівельник" про стягнення заборгованості ,-
11 квітня 2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі звернувся в суд з позовом до відповідача - ПАТ "Будівельник", в якому просив стягнути з останнього заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 3055,71 грн. за період з 01 січня по 26 березня 2013 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року позов задоволено. Стягнено з Приватного акціонерного товариства "Будівельник" в користь управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01 січня 2013 року по 26 березня 2013 року в сумі 3055 (три тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ПАТ «Будівельник» не є правонаступником Городенківської ПМК-255, а тому не зобов'язане відшкодовувати витрати та виплату і доставку пільгових пенсій колишньому працівнику Городенківської ПМК-255 ОСОБА_1 Довідки, видані ВАТ «Будівельник» ОСОБА_1 про підтвердження його стажу роботи на підприємстві, на підставі яких Пенсійним Фондом призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 «Про пенсійне забезпечення», вважають неправильними і такими, що не потрібно приймати до уваги. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Тому з врахуванням вищенаведеного, суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Будівельник» зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області.
Згідно з розрахунком позивача у відповідача наявна заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику ПАТ «Будівельник» ОСОБА_1, якому призначена така пенсія відповідно до п. «б» ст.13 «Про пенсійне забезпечення» (за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36) за період з 01 січня 2013 року по 26 березня 2013 року в сумі 3055,71 грн. (а.с.13-14).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними з наступних підстав.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.п.1,2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1,2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.
Абз.3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.
Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Приписами п.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство отримало розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, а оскільки розрахунки відповідач не оскаржив, вони є обов'язковими для виконання.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на можливу неправомірність призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, оскільки вказане питання виходить за межі предмету даного публічно-правового спору, а доказів скасування рішення про призначення такої пенсії відповідачем не надано.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Будівельник" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі № 809/1146/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик