16 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1423/258/2011
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Батченко О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотніков О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2014 року по справі №1423/258/2011 за заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та встановлення судового контролю за виконанням постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2012р., -
У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва із позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про захист прав на пенсійне забезпечення.
16.03.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва по справі №1423/258/2011 винесено постанову про задоволення вимог ОСОБА_1 , якою на ГУ ПФУ у Миколаївській області покладений обов'язок здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , обрахувавши її, виходячи з розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань - 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
02.10.2013 року вказана вище постанова суду першої інстанції від 16.03.2012р., відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013р., набрала законної сили.
02.12.2013 року постановою державного виконавця було відкрите виконавче провадження ВП №41406715 з примусового виконання постанови суду 1-ї інстанції від 16.03.2012р.
20.02.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій, посилаючись на вимоги ст.267 КАС України, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, просив:
- визнати бездіяльність ГУ ПФУ щодо невиконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2012р. про перерахунок пенсії такими, що порушують його право на отримання належного пенсійного забезпечення;
- встановити судовий контроль за виконанням цієї постанови від 16.03.2012р.;
- застосувати до відповідача штрафні санкції, передбачені ст.267 КАС України.
05.06.2014 року ОСОБА_1 подав уточнену заяву, згідно якої виключив вимоги про встановлення судового контролю та застосування фінансових санкцій.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2014 року вказану вище заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 11.07.2014 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального і матеріального права та просив скасувати ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.07.2014 року та направити справу для продовження її розгляду.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність законних підстав для її задоволення.
Так, приймаючи рішення про залишення даної заяви позивача без розгляду з підстав п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивач, відповідно до ст.267 КАС України, без поважних причин пропустив строк звернення до суду із даними вимогами.
Однак, колегія суддів, уважно дослідивши матеріали справи, не може погодитися з таким висновком суду 1-ї інстанції і вважає його передчасним та необгрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду 1-ї інстанції від 16.03.2012р. та ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.10.2013р. по справі №1423/258/2011 на ГУ ПФУ в Миколаївській області було покладено обов'язок провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись з вказаними вище судовими рішеннями судів обох інстанцій, ГУ ПФУ, скориставшись своїм правом, оскаржило їх в касаційному порядку до ВАС України і одночасно, своїм листом від 27.11.2013р. №1701-Г-07 повідомило позивача про цей факт, а також про зроблені додаткові запити до уповноваженого органу МО України - Миколаївського ОВК.
Таким чином, в листі ГУ ПФУ від 27.11.2013р. №1701-Г-07, на який посилається суд 1-ї інстанції в обґрунтування своєї позиції, лише тільки вказувалось, що відповідач скористався правом на касаційне оскарження та правом на отримання додаткових роз'яснень від Миколаївського ОВК.
Крім того, зі змісту даного листа боржника вбачається, що після отримання витребуваних документів, відповідач буде виконувати судове рішення щодо проведення позивачу перерахунку пенсії.
Як встановлено з матеріалів справи та фактично визнано позивачем, цей лист ГУ ПФУ у Миколаївській області від 27.11.2013 року, копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови суду 1-ї інстанції від 16.03.2012р. та ухвалу ВАС України від 08.11.2013р. про відмову у відкритті провадження за касаційною скаргою УПФУ на ухвалу суду 2-ї інстанції від 02.10.2013р., останній реально отримав лише наприкінці грудня 2013 року.
Однак, одночасно, необхідно взяти до уваги той факт, що у лютому 2014р. відділ ДВС звертався до суду із заявою (поданням) про відстрочення виконання рішення суду до отримання ГУ ПФУ певних документів. При чому, на цей період виконавче провадження призупинялось, але, як видно з матеріалів справи, позивач дізнався про даний факт лише у квітні 2014р.
Як слідує з ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.04.2014р., судом (у тому же складі) було відмовлено у задоволенні подання ВДВС та зазначено, що будь-яких перешкод або складностей у виконанні судового рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2012р. не вбачається.
Згідно із ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Тобто, у даному випадку це виконавче провадження фактично повинно бути закінчено 02.02.2014р. (т.б. через 2 місяці з моменту відкриття в/провадження), але до цього часу так і не закінчено.
Як встановлено по справі, станом на 02.02.2014р. позивач не мав жодних відомостей щодо виконання судового рішення від 16.03.2012р., але і на 03.02.2014р. перерахунок пенсії позивачу так і не був здійснений, про що, позивач, в свою чергу, фактично міг дізнатись лише тільки під час отримання пенсії, т.б. 6-7 лютого 2014р.
Також, ще необхідно зазначити й про те, що заява та додаткові матеріали направлялись позивачем до суду поштою рекомендованим листом, але канцелярія суду зареєструвала ці матеріали 20.02.2014р., т.б. без врахування поштового штемпелю та дати відправки.
Відповідно до приписів ч.9 ст.267 КАС України, заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем або порушення прав позивача може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
Таким, чином, на підставі досліджених вище доказів та конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, позивач, в даному випадку, виконав всі вимоги, передбачені абз.2-6 ч.9 ст.267 КАС України та не пропустив встановлений цією нормою Кодексу 10-денний строк для звернення до суду із такою заявою.
Крім того, ще необхідно зазначити, що зі змісту абз.7,8 ч.9 та ч.10 ст.267 КАС України, слідує, що у разі відповідності заяви всім необхідним вимогам, викладеним в абз.2-6 ч.9, дана заява підлягає розгляду та вирішенню по суті протягом 10 днів з дня її отримання судом. В подальшому ж, за відсутності обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення прав особи - позивача, суд залишає цю заяву без задоволення. А у разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну з постанов, що передбачені ч.2 ст.162 КАС України.
Отже, за таких обставин, на думку колегії суддів, у суду 1-ї інстанції на той час не було ніяких законних підстав залишати даний позов без розгляду, посилаючись на п.9 ч.1 ст.155 КАС України.
Крім того, судова колегія при прийнятті остаточного рішення з цього питання, також вважає за необхідне зазначити та врахувати наступне.
Відповідно до ч.1 статті 6 «Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997р.), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом - тобто право на доступ до суду.
А згідно із ч.1 ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню і направити справу для продовження розгляду.
Отже, на підставі вказаного вище та, приймаючи до уваги конкретні обставини, колегія суддів, діючи в межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне скасувати ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.07.2014 року та направити дану справу до того ж суду 1-ї інстанції для продовження розгляду цієї заяви позивача по суті.
Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2014 року - скасувати та направити дану справу №1423/258/2011 до суду 1-ї інстанції - для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко