22 вересня 2014 р. Справа № 876/8356/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Макарика В.Я., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року про відмову в забезпечені позову у справі №813/2811/14 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі-ГУ ПФ) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ГУЮ), Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі-Управління), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ВПВР), просить визнати дії протиправними державного виконавця та скасування постанови від 17.01.2014р. ВП « 41430749 про відкриття виконавчого провадження.
Одночасно з подачею позовної заяви ГУ ПФ подало клопотання про забезпечення позову, просить заборонити ГУЮ, Управлінню, ВПВР вчиняти будь-які дії по виконанню постанови від 19.03.2014р. ВП №41430749 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн., в тому числі: заборонити накладати арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків ГУ ПФ до набрання чинності судовим рішенням по даному спору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ГУ ПФ подало апеляційну скаргу в якій просить ухвалу від 14 серпня 2014 року в справі №813/2811/14 скасувати та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано факту існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладненні їх захисту, без вжиття заходів забезпечення позову. При цьому вказує, що вчинення дій державним виконавцем відповідно до постанови про накладення штрафу від 19.03.2014р. ВП № 41430749 призведе до неотримання пенсій громадян. До того ж, про заподіяння значної шкоди правам апелянта свідчить виставлення платіжних вимог, згідно постанови про арешт коштів боржника.
Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про розгляд справи, що за таких обставин є можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 статті 117 КАС України передбачено, що суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересна позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття цих заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зауважує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови від 17.01.2014р. ВП №41430749 про відкриття виконавчого провадження, а в клопотанні про забезпечення позову просить заборонити ГУЮ, Управлінню, ВПВР вчиняти будь-які дії по виконанню постанови від 19.03.2014р. ВП №41430749 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн., в тому числі: заборонити накладати арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків ГУ ПФ до набрання чинності судовим рішенням по даному спору.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції враховано пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, підставою для вжиття заходів забезпечення позову Управління вважає наявність існування очевидної небезпеки у вигляді заподіяння значної шкоди правам та інтересам Управління та інтересам пенсіонерів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не подано суду доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача та третім особам, неможливості чи ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.
Окрім того зауважує, що предметом оскарження є постанова про відкриття виконавчого провадження, в той час як позивач просить забезпечити позов в спосіб вчиняти будь-які дії по виконанню постанови від 19.03.2014р. ВП №41430749 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн., в тому числі: заборонити накладати арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків ГУ ПФ до набрання чинності судовим рішенням по даному спору, які не оскаржує позивач, а тому вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є фактичним ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Згідно ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.160, 195, 196, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року про відмову в забезпечені позову у справі №813/2811/14- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді: В.Я. Макарик
М.А. Пліш