18 вересня 2014 р. Справа № 815/2199/14
Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.
за участю секретаря - Півень М. О.
за участю представника апелянта - Санжарук О.О.
за участю представника відповідача - Пашкової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Усатівської сільської ради про зобов'язання виконати п.п. 6,12,13,15 вимоги
Позивач - Державна фінансова інспекція в Одеській області, звернувся з позовом до Усатівської сільської ради, в якому просив зобов'язати виконати вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 11.09.2013 року за № 810-27/1781, а саме: п.п.8, 12, 15 та 13, посилаючись на те, що в ході проведення ревізії позивачем було встановлено ряд порушень, які призвели до необґрунтованого використання бюджетних коштів.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - позов задоволено частково.
Зобов'язано Усатівську сільську раду вчинити дії по виконанню вимоги Одеської об'єднаної ДФІ Державної фінансової інспекції в Одеській області від 11.09.2013 року за № 810-27/1781 в частині п.12, 15,13 в частині відображення дебіторської заборгованості по газопостачанню за КЕП «УСС», щодо якого здійснено безпідставні витрати; стягнути з КЕП «УСС» суму спожитих комунальних послуг «газопостачання» у розмірі 8859 грн. 64 коп.; у разі пропуску встановленого строку відшкодувати кошти за рахунок керівника (Усатівський сільський голова - ОСОБА_4), що допустив зайві грошові витрати (ст.133 КЗпП України). В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі, Державна фінансова інспекція в Одеській області , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 13.05.2014 року -скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що позивач обрав вірний спосіб захисту порушеного права, та діяв в межах своєї компетенції.
Однак з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконання п.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції Держфінінспекції в Одеській області на 2 квартал Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено планову виїзну ревізію сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності Усатівської сільської ради Біляївського району за період з 01.02.2010 року по 30.04.2013 року, за результатами якої складено акт від 28.08.2013 року (а.с. 19-39).
У зв'язку із виявленими порушеннями державною фінансовою інспекцією в Одеській області Усатіському сільському голові ОСОБА_4 надіслано вимоги про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни № 810-27/1781 від 11.09.2013 року (а.с. 40-49), якими визначено наступне.
Відповідно пункту 8 вимоги, у зв'язку із порушенням ст. 215, 216 Кодексу законів про працю України, ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96-ВР та листа Мінпраці від 06.09.2005 року №09-402 «Про надання навчальної відпустки», що виразилось в тому, що в ревізійному періоді проведено оплату відпустки у зв'язку з навчанням ОСОБА_5 без наявності довідки, яка надається навчальним закладом про участь в навчально-екзаменаційній сесії, що призвело до необґрунтованих витрат бюджетних коштів в загальній сумі 1092,5 грн. та зайвого нарахування та перерахування грошових коштів до Державних цільових фондів в сумі 396,57 грн., необхідно: відрахувати (у разі отримання заяви про згоду) зайво нараховану та виплачену заробітну плату з працівника ОСОБА_5 в сумі 1092,50 грн., яка її отримала безпідставно в порядку та розмірах встановлених ст. ст. 127, 136 КЗпП України; в іншому випадку стягнути з винної особи (головний бухгалтер ОСОБА_6), яка здійснила невірне нарахування заробітної плати; у разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок керівника (Усатівський сільський голова ОСОБА_4), що допустив зайві грошові виплати (ст. 133 КЗпП України); провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Державних цільових фондів та зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти в сумі 396,57 гривень.
Згідно пункту 12 даної вимоги перевіркою правильності розрахунків, визначення вартості виконаних по актах виконаних робіт ф.КБ-2в у порушення вимог п.3.1.18.2, п.3.2.12.1, п.3.1.10.4, 3.2.7, п. 1.4.2, п.1.4.7, п.3.2.1, п.3.3.9, п.3.3.10.1, п.3.1.10.7 ДБН Д.1.1-1-2000 та п.2.2 ДБН Д. 1.1-4-2000, затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174 (із змінами та доповненнями), встановлено відхилення вартості та кількості матеріалів, які включено до актів виконаних робіт, що є порушенням пунктів 1, 3, 5 статті 9, пунктів 3, 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» відбулось завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 139 803,45 грн., що призвело до зайвої сплати 4-м підрядним організаціям та відповідно до збитків, завданих сільській раді на вказану суму, а саме: КЕП „УСС"- на 97 526,87 грн.; TOB „Софтсервіс" - на 8 331,00 грн.; МКП „Праця" - на 22 694,98 грн.; TOB «Альтер.А» - на суму 11 250,60 грн. В ході ревізії відшкодовано порушень у сумі 16876,60 грн. (КЕП «УСС» - 5 626,0 грн., TOB «Альтер.А» в сумі 11250,6 грн.). В зв'язку з чим необхідно: провести взаємозвірку розрахунків з виконавцями робіт; стягнути зайво виплачені кошти підрядній організації КЕП «УСС» у розмірі 91 900,87 грн.; стягнути зайво виплачені кошти підрядній організації TOB «Софтсервіс» у зозмірі 8 331,00 грн.; стягнути зайво виплачені кошти підрядній організації МКП «Праця» у розмірі 22 694,98 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, кошти у сумі 122 926,85 гривень (Усатівський сільський голова ОСОБА_4, головний бухгалтер ОСОБА_6).
У відповідності до пункту 13 вимоги в частині, яку вимагає виконати позивач, ревізією повноти відшкодування спожитих комунальних послуг орендарями встановлено, що у порушення п.3 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного і комунального майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 № 786, сільською радою проведено видатків на оплату комунальних послуг по газопостачанню, спожитих орендарями приміщень згідно укладених договорів оренди приміщень, сума яких по бухгалтерському обліку сільської ради в регістрах бухгалтерського обліку не відображена. Заборгованість за спожиті комунальні послуги (газопостачання) за орендарем КЕП «УСС» складає 8 859,64 грн., в зв'язку з чим необхідно відобразити дебіторську заборгованість по газопостачанню за КЕП «УСС» та стягнути з КЕП «УСС» суму спожитих комунальних послуг (газопостачання) у розмірі 8 859,64 грн.; у разі пропуску встановленого строку відшкодувати кошти за рахунок керівника (Усатівський сільський голова - ОСОБА_4), що допустив зайві грошові витрати (ст..133 КЗпП України).
Згідно пункту 15 вимоги ревізією повноти сплати юридичними та фізичними особами орендної плати за користування нежитловими приміщеннями встановлено, що орендна плата за орендовані приміщення згідно укладених договорів оренди нежитлових приміщень на рахунок сільської ради надійшла не в повному обсязі на загальну суму 12863,75 грн., зокрема по КЕП «УСС» - 8211,11 грн., що призвело до недоотримання власних надходжень спеціального фонду місцевого бюджету Усатівської сільської ради. Прийнятими заходами в ході ревізії на рахунок сільської ради надійшла сума орендної плати в розмірі КЕП «УСС» - 1500,0 грн., у зв'язку з чим необхідно відобразити дебіторську заборгованість по орендній платі згідно укладених договорів оренди нежитлових приміщень за КЕП «УСС»; стягнути з КЕП «УСС» суму орендної плати у розмірі 6 711,11 грн.; в іншому випадку відшкодувати за рахунок винних осіб (головний бухгалтер сільської ради ОСОБА_6) в порядку та розмірах встановлених ст. ст. 127,136 КЗпП України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року N 2939-XII.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993р. № 2939-XII (надалі по тексту Закон №2939-XII) органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно ст.2 Закону № 2939-ХІІ порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушені, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Згідно пункту 49 Порядку, коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкту контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкту контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
Пункт 50 Порядку передбачає, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущених порушеннях працівників об'єкту контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Виходячи з вищенаведеного, органам Державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів приходить до висновків, що способом захисту порушеного права держави є звернення органу Державної фінансової інспекції до суду в інтересах держави з відповідним позовом до керівників та інших службових осіб підконтрольної установи, які безпідставно отримали та використали державні активи (кошти). В своїх позовних вимогах органи Держфінконтролю повинні чітко визначити, які саме дії має вчинити відповідач, а не ставити загальну вимогу щодо виконання вимоги про усунення порушень, які є обов'язковими до виконання, але не містять посилань на вчинення конкретних дій конкретними особами та спосіб вчинення цих дій.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведенного, колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу від 11.09.2013 року за № 810-27/1781 про усунення порушень, виявлених під час ревізії Усатівської сільської ради.
При цьому оскаржувані пункти вимоги Інспекції вказують на виявлені збитки та їхній розмір.
Разом з тим, позивач в даних спірних правовідносинах ставить саме загальні вимоги щодо виконання вимоги про усунення порушень від 11.09.2013 року за № 810-27/1781, без зазначення винних осіб у допущених порушеннях та конкретних сум стягнення, що унеможливлює визначитися у способі захисту порушеного права та інтересів держави.
Окрім цього, слід зазначити, що відповідач, обираючи спосіб усунення порушення, перевищив визначені законом повноваження. Права державної контрольно-ревізійної служби встановлено статтею 10 Закону № 2939-ХІІ. Вказана правова норма не містить положень щодо права відповідача зобов'язувати підконтрольну установу проводити претензійно-позовну роботу (звертатись до суду із позовом) з метою відшкодування вартості робіт. Відсутність положень щодо примусу звернутись до суду із позовом узгоджується із положеннями ст.8 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 13 травня 2014 року з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, яка підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Усатівської сільської ради про зобов'язання виконати п.п. 6,12,13,15 вимоги - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Одеській області - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2014 року.
Головуючий:
Судді: