24 вересня 2014 року Справа № 876/945/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-
19 грудня 2013 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, зобов'язати відповідача зарахувати в пільговий стаж роботи електрогазозварником з 12 червня 1984 року по 22 серпня 1995 року на Борщівському тютюново-ферментаційному заводі та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах з 26 травня 2013 року.
Постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 січня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області від 01 листопада 2013 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» із 26 травня 2013 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що належними документами не підтверджено, що позивач працював на посадах та роботах, передбачених Списками № 2, затвердженими постановою РМ СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та постановою КМ України від 11 березня 1994 року № 162, зокрема, назва посади в наказі про прийняття на роботу ОСОБА_1 від 12 червня 1984 року №48-К не відповідає назві посади в його трудовій книжці та уточнюючій довідці від 01 липня 2013 року №01/07-13-1. Крім того, професія газоелектрозварювальника не передбачена Списком №2 розділу ХХХІІІ підрозділу «Загальні професії» виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільговому розмірі, затверджених Постановою Ради міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Тому з врахуванням вищенаведеного, суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, після досягнення 55-річного віку, 22 серпня 2013 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Листом №2921/09 від 22 листопада 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено, покликаючись на те, що назва посади в наказі про прийняття на роботу ОСОБА_1 від 12 червня 1984 року №48-К не відповідає назві посади в його трудовій книжці та уточнюючій довідці від 01 липня 2013 року №01/07-13-1, також відсутні первинні документи щодо роботи на посаді електрогазозварника, що підтверджується протоколом засідання комісії з питань відмови у призначенні пенсій від 01 листопада 2013 року № 13, таким чином стаж роботи ОСОБА_1 на момент звернення є недостанім для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач досяг 55 років, його загальний трудовий стаж перевищував 25 років, пільговий стаж становив не менше 12 років та шість місяців, що стверджується записами в трудовій книжці, яка відповідно до вимог ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і доведено факт зайнятості повний робочий день на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 Виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість, в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у спірні періоди.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до Прикінцевих положеннь Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням п. «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України за результатами атестації робочих місць: чоловіки, після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
П.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій або їх правонаступників.
Відповідно до приписів ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 „Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або професіях незалежно від дати внесення цієї професії до списків.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільговому розмірі", посада електрозварювальника відноситься до Списку № 2 виробництв та професій, а саме: розділ ХХХІІ "Загальні професії ", який був чинний до 26 січня 1991 року.
З 26 січня 1991 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів СРСР №10 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення», відповідно до якої професія газоелектрозварювальника відповідає професії, які перелічені в розділі ХХХІІІ «Загальні професії», а саме: позиція 23200000-11618 Газорезчик, позиція 23200000-11620 Газозварювальник.
Таким чином, безпідставними є покликання апелянта на те, що професія позивача не відноситься до переліку професій та посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Покликання апелянта на виявлені неточності щодо характеру виконуваної позивачем роботи та розбіжності в назвах посад, зазначених у трудовій книжці та в уточнюючій довідці і наказі про прийняття на роботу, як на одну з причин відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка й була ним надана Управлінню під час звернення із заявою про призначення пенсії та якою підтверджено право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як останнім досягнуто 55 річного віку, у нього є загальний стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах з шкідливими і важкими умовами праці.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 січня 2014 року у справі №594/1949/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик