Справа: № 2а-5620/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
18 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" звернувся до суду з позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року № 0000632301.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області проведено позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» за період вересень, листопад місяці 2008 року та січень місяць 2009 року.
За результатами перевірки складено Акт від 21 вересня 2011 року №331/23-011/00951770.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 1.7. п. 1.8, п.п 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4 і 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.1 ст. 203, 215, 228. 662. 655, 656 Цивільного кодексу України в частині завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень місяць 2008 року в сумі 7000,00 грн., листопад місяць 2008 року в сумі 14000 грн., березень місяць 2009 року в сумі 131560 грн.
На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №0000632301 про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 228 840 грн., з яких 152560 грн. - основний платіж та 76 280 грн. - штрафні санкції.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вищевказаного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2009-2011 р.р. позивач здійснював господарську діяльність з ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки».
Судом встановлено, що на виконання умов укладених угод поставки, ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» виписано податкові накладні №3719 від 11 вересня 2008 року на суму 42000 грн. (ПДВ - 7000,00 грн.); №4810 від 13 листопада 2008 року на суму 84000,00 грн. (ПДВ - 14000,00 грн.); №0233 від 23 січня 2009 року на суму 789 360 грн. (ПДВ - 131 560,00 грн.).
Так, суму податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за період вересень, листопад місяці 2008 року, березень місяць 2009 року.
Матеріали справи свідчать, що транспортування придбаного товару проводилось ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» за власний рахунок.
На підтвердження отримання товару позивачем від контрагента ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» позивачем надано журнал реєстрації зважування надходження вантажів на автомобільних вагах, в якому зазначена дата, час прибуття та вибуття автомобілів на зважування, їх вага та вага товару, постачальник товару, у т.ч. зазначено надходження товару від ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки».
Так, в рахунок оплати отриманих товарів, позивач перерахував на користь ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» грошові кошти в розмірі 915 360, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками.
При цьому, на момент вчинення та виконання господарських угод ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» було належним чином зареєстрованою юридичною особою та на дату здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Крім того, під час проведення перевірки відповідачем взято до уваги матеріали Акту перевірки податковим органом контрагента позивача, однак в даному випадку належним доказом може бути виключно вирок суду щодо даної юридичної особи.
Відповідачем, в свою чергу, не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» недійсними у судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, матеріали справи підтверджують, що факт поставки товарів позивачу з боку ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.
З огляду на те, що позивачем надано первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки», колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" є обгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.