Справа: № 826/10488/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
24 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.
Суддів:Кобаль М.І.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення боргу, -
Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення боргу в розмірі 28 900 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовну заяву залишити без розгляду або закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Предметом адміністративного позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» штрафу у розмірі 28 900,00 грн. на підставі постанов про накладення штрафних санкцій від 03.02.2014 №29р, від 27.01.2014 №16р, від 27.01.2014 №21р, актів перевірки характеристик продукції №02/20 від 22.01.2014, №02/18 від 21.01.2014, №02/23 від 21.01.2014. 04.08.2014.
Враховуючи те, що заявлену суму штрафних санкцій відповідач у встановлені строки не сплатив; доказів скасування чи оскарження постанов позивача про накладення штрафних санкцій станом на день розгляду цього спору не надано, а факт розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, відповідачем не заперечується, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.
01.08.2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва TOB «Епіцентр К» надано клопотання про розгляд справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва було повідомлено, що TOB «Епіцентр К» скористалося порядком до судового вирішення спору. У додатках до згадуваного клопотання TOB «Епіцентр К» надало суду скаргу, адресовану Держспоживінспекції України на дії посадових осіб Позивача.
Відповідь Держспоживінспекції України на зазначену скаргу надійшла до TOB «Епіцентр К» 11.08.2014, тобто вже після отримання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва.
Отже, на думку колегії суддів, Окружним адміністративним судом м. Києва належним чином не були досліджені надані відповідачем докази та зроблені хибні висновки про ненадання суду доказів про оскарження постанов позивача про накладення стягнень № 16р., №21р., №29р.
Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Інспекції з питань захисту прав споживачів у сфері ринкового нагляду мають право здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Згідно з абз. 23 п. 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень.
У постанові суду першої інстанції зазначається, що своїми доводами відповідач не спростовує факту наявності порушення щодо неналежного застосування Національного знака відповідності.
Однак з даним висновком колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Відповідно до матеріалів перевірки (акти, протоколи, постанови) Інспекцією встановлено порушення вимог п.2 ч.3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів).
При цьому в матеріалах перевірки відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, що регламентує опис та належне застосування Національного знака відповідності, а саме на Постанову КМУ від 29 листопада 2001 р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності».
При описі порушення щодо неналежного застосування Національного знака відповідності позивач керується вимогами технічних регламентів і посилається на порушення вимог технічних регламентів при застосуванні Національного знака відповідності.
Отже, відповідно до матеріалів перевірки, продукція промаркована Національним знаком відповідності, але не відповідає вимогам технічних регламентів.
Таким чином. Колегія суддів зазначає, що, якщо продукція не відповідає вимогам Технічного регламенту і при цьому промаркована Національним знаком відповідності, застосування штрафних санкцій відповідно до п.2 ч.3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є неможливим, оскільки норма Закону містить саме таке виключення (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів).
З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що за вищезазначене порушення, відповідно до п. 2, ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до відповідальності притягаються не розповсюджувачі, яким є Відповідач, а особи, що вводять продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.