Справа: № 823/1838/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
24 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівКобаль М.І.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, -
ФОП ОСОБА_5 пред'явив позов до Міністерства доходів і зборів України (правонаступник - Державна фіскальна служба України), в якому просив: визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо прийняття рішення від 30.05.2014 №000163 про застосування фінансових санкцій в розмірі 43381,06грн. та скасувати це рішення.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
18.09.2014 року на адресу суду від Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про заміну відповідача на правонаступника у зв'язку із тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 160 реорганізовано Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення та утворено Державну фіскальну службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Наказом Державної фіскальної служби України від 18.07.2014 року № 2 на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 року № 651-р «Питання Державної фіскальної служби України» та Положення про Державну Фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, розпочато виконання ДФС покладених функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів, що припиняється.
Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача у справі на Державну фіскальну службу України, яка є правонаступником Міністерства доходів і зборів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами відповідача 20.01.2014 проведено фактичну перевірку складу, що використовував позивач для зберігання алкогольної продукції. За наслідками складено акт перевірки від 22.01.2014 №56/10-36-21/НОМЕР_1, згідно з висновком якого позивач допустив порушення вимог ст.11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - ЗУ №481/95-BP).
В акті перевірки зафіксовано, що позивач зберігав напої плодово-ягідні зброджені тихі (міцністю 14%, місткістю 0,5л кожна пляшка) виробництва Кременчуцького лікеро-горілчаного заводу, марковану марками акцизного податку із зазначенням сплати акцизного податку за одиницю маркованої продукції 0,250грн., хоча повинен маркуватися з сумою сплаченого податку 3,464грн., а саме: «Стигла горобина» за ціною 9,09грн. за пляшку на загальну суму 5454,00грн. 19.01.14 розливу; «Стигла клюква» за ціною 9,09грн. за пляшку на загальну суму 4545,00грн. 10.01.2014 розливу; «Стигла лісова ягода» за ціною 9,09грн. за пляшку на загальну суму 4517,73грн. 13.01.2014 розливу; «Стигла ожина» 05.11.2013 розливу за ціною 9,09грн. за пляшку на загальну суму 3636,00грн. та 13.11.2013 розливу за ціною 9,80грн. за пляшку на загальну суму 254,80грн.; «Стигла горобина» 16.09.2013 розливу за ціною 9,80грн. за пляшку на загальну суму 735,00грн.; «Стигла вишня» 18.12.2013 розливу за ціною 9,80грн. за пляшку на загальну суму 1029,00грн.; «Стигла лісова ягода» за ціною 9,80грн. за пляшку на загальну суму 49,00грн.; «Стигла клюква» 18.12.2013 розливу за ціною 9,80грн. за пляшку на загальну суму 1470,00грн.
Висновок про неналежне маркування алкогольної продукції ґрунтується на тому, що відповідно до пояснень УКТ ЗЕД та ДСТУ 4836:2007 «Сидри. Загальні технічні умови», затвердженого наказом Держспожив стандарту №255 від 10.10.2007, а також з огляду на міцність напоїв (14%), виявлені алкогольні плодово-ягідні напої: «Стигла ожина», «Стигла горобина», «Стигла клюква», «Стигла лісова ягода», - не належать до сидрів за кодом УКТ ЗЕД 2206005100, у зв'язку з чим згідно з пп.215.3.1 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі - ПК України) слід застосовувати більшу ставку податку.
У зв'язку з виявленим зроблено висновок про зберігання алкогольної продукції в кількості 2358 пляшок без марок про сплату акцизного податку. Як наслідок, відповідач прийняв оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 43381,06грн.
Позивач вважає таке рішення необґрунтованим та протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до абз.1 ст.16 ЗУ №481/95-BP контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Статтею 11 цього Закону передбачено маркування алкогольних і тютюнових напоїв. При цьому в абз. 3 ч. 4 вказаної статті визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку раніше закуплені платником акцизного податку марки попереднього зразка застосовуються таким платником для маркування вироблених, ввезених на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів протягом 12 місяців з дати запровадження марок нового зразка.
Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, встановлено, що для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Згідно цього ж пункту, алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, вважаються такими, що немарковані.
По друге, суд із матеріалів податкової фактичної перевірки встановив, що зафіксовані службовими особами відповідача порушення стосувалися алкогольної продукції, яку позивач не виробляв. Виробником на етикетках пляшок зазначено Кременчуцький лікеро-горілчаний завод.
Ані ЗУ №481/95-BP, ані ПК України не покладають на суб'єктів господарювання, які не є виробниками алкогольних напоїв та платниками акцизного податку, обов'язок та контрольні функції щодо перевірки правильності зазначених сум акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Більше того, згідно з приписами ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини. Ст. 217 ПК України визначає, що суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.
По-третє, колегія суддів критично ставиться до висновків відповідача про те, що зазначена в наявних акцизних марках сума сплаченого акцизного податку не відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, оскільки, як вбачається з ТУ У 15.9-14216689-044:2009 «Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови» та експертного висновку №К-4-У від 05.02.2010 Черкаської торгово-промислової палати, вищевказані алкогольні напої виробляються без додавання спирту етилового ректифікованого шляхом зброджування підсолодженого сусла, виготовленого із соків концентрованих, плодів (ягід) або екстрактів з подальшим додаванням цукрового сиропу, лимонної кислоти, води питної підготовленої, цукрового колеру, натуральних барвників, натуральних ароматизаторів та іншої сировини з дозволу центральної виконавчої влади України. Технологія виробництва вказаних алкогольних напоїв виключає можливість додавання до їх складу спирту етилового ректифікованого або інших спиртів для досягнення відповідно міцності, яка досягається за рахунок зброджування вищевказаних компонентів.
Згідно з пп.215.3.1 п.215.3 ст. 215 ПК визначальною умовою, що розмежовує різні види алкогольних напоїв, які згідно УКТ ЗЕД належать до товарної групи 2206 00, для цілей оподаткування акцизним податком є наявність у їх складі доданого спирту.
Відповідно до експертного висновку №К-4-У від 05.02.2010 Черкаської торгово-промислової палати напої плодово-ягідні зброджені в асортименті («Стигла ожина», «Стигла горобина», «Стигла клюква», «Стигла лісова ягода»), що виготовляються відповідно до ТУ У 15.9-14216689-044:2009, відповідно до вимог УКТ ЗЕД класифікуються у товарній підкатегорії під кодом 2206 00 51 00.
Тому, висновки відповідача, що сума акцизного податку за пляшку, має визначатися, виходячи з іншої ставки, ніж сплачена, не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що свідчить про відсутність законних підстав для застосування фінансових санкцій.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.