Справа: № 2а-1241/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
18 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ТЕХ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКФ Вартек" про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АС ТЕХ" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКФ Вартек" про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2011 року № 0005852303.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «АС ТЕХ» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ТКФ Вартек» за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки № 1872/2303/37026255 від 17 серпня 2011 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 11 961,00 грн. за лютий місяць 2011 року.
На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2011 року № 0005852303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11 961,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 198.1. Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.
Пунктом 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «ТКФ Вартек» (Постачальник) укладено договір № 68 на поставку (виконання робіт) щодо послуг технічної підтримки, витратних матеріалів до оргтехніки та іншого обладнання, комп'ютерних комплектуючих, копіювально-розмножувальної техніки, принтерів, запасних частин та аксесуарів до них тощо.
Відповідно до п. 2.1 договору, приймання-передача товару здійснюється на підставі довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей шляхом оформлення та підписання сторонами товарної накладної (акта приймання-передачі товарів (виконаних робіт).
Так, на підтвердження поставки товару позивачем надано:
- видаткову накладну № 24 від 07 лютого 2011 року на поставку грат розсувних ГРК 12-2,57 у кількості 1 шт. на суму 2970,00 грн., ПДВ 495,00 грн., у зв'язку з чим видано податкову накладну № 23 від 07 лютого 2011 року з тими ж показниками та значеннями;
- видаткову накладну № 22 від 01 лютого 2011 року на поставку комп'ютерних комплектуючих та організаційної техніки на суму 3960,00 грн., ПДВ 660,00 грн., у зв'язку з чим видано податкову накладну № 22 від 01 лютого 2011 року з тими ж показниками та значеннями;
- видаткову накладну № 23 від 07 лютого 2011 року на поставку організаційної техніки та комплектуючих на суму 16638,00 грн., ПДВ 2773,00 грн., у зв'язку з чим видано податкову накладну № 22 від 07 лютого 2011 року з тими ж показниками та значеннями;
- видаткову накладну № 26 від 14 березня 2011 року на поставку організаційної техніки та комплектуючих на суму 43399,20 грн., ПДВ 7233,20 грн., у зв'язку з чим видано податкову накладну № 26 від 24 лютого 2011 року з тими ж показниками та значеннями.
На підтвердження виконання робіт та надання послуг щодо технічної підтримки та обслуговування організаційної техніки, позивачем надано: акт здачі-приймання робіт № 29 від 28 лютого 2011 року, відповідно до якого вартість робіт склала без ПДВ 4000,00 грн., ПДВ 800,00 грн., а разом з ПДВ 4800,00 грн., у зв'язку з чим видано податкову накладну № 29 від 28 лютого 2011 року.
Так, перелік та вид робіт проведених згідно зазначеного акту визначений у специфікації до нього від 28 лютого 2011 року.
Судом встановлено, що між сторонами проведені розрахунки, що підтверджується залученими до справи рахунками-фактурами та банківськими виписками, а розмір грошових сум та сум ПДВ у вказаних розрахункових документах повністю відповідають сумам визначеним у видаткових та податкових накладних укладених позивачем з ТОВ «ТКФ Вартек».
Крім того, позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 по контрагенту з ТОВ «ТКФ Вартек», з якого вбачається, що позивач відобразив у бухгалтерському обліку операції з даним контрагентом.
На підтвердження реальності господарської діяльності, позивачем надано штатний розклад та штатний розпис на підприємстві за 2011 рік, де кількість працюючих визначена - 5 осіб.
Також, позивачем надано договір оренди квартири від 01 травня 2010 року щодо оренди двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1
Судом встановлено, що контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, а тому видача ним податкових накладних є правомірною.
Так, податкові накладні містять повну деталізацію товарів, видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, при цьому, первинні документи відповідають наведеним вище вимогам щодо форми і змісту цих документів.
Крім того, відповідачем не надано рішення суду, яке набрало законної сили щодо фіктивності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "АС ТЕХ" правомірно сформовано суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ТКФ Вартек».
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є помилковими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ТЕХ" є обґрунтованими та правомірно задоволені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Натомість, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірність своїх дій.
Водночас, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 19.09.2014 року
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.