Справа: № 750/7513/14 Головуючий у 1-й інстанції: Сапон А.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
26 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу, -
Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції та просило визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Курилець В.І. та скасування постанови про накладення штрафу від 08.07.2014 за ВП №32385237.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними у матеріалах справи письмових доказів, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилцем В.І. від 28.09.2012 було відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова за № 2-а-4271/10 від 20.04.2012 про зобов'язання УПФУ в м. Чернігові провести перерахунок державної та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_4 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальних пенсій за віком відповідно, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.05.2010 і здійснити відповідні виплати на користь позивача за відрахуванням вже сплаченої суми.
На виконання постанови про відновлення виконавчого провадження, УПФУ в м. Чернігові здійснило перерахунок пенсії та здійснено нарахування коштів до виплати ОСОБА_4 в сумі 5802,85 грн. та 17049,44 грн., однак, фактичні виплати не проведені.
Тобто, кошти стягувачу виплачені не були, а отже рішення суду та вимоги державного виконавця не виконані.
Як зазначає позивач в своїй апеляційній скарзі, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого повноваження на накладення штрафу надаються у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду, однак, у ситуації, що оскаржується, рішення суду виконано в межах наданих повноважень.
На думку апелянта, винятковим випадком невиконання рішення суду в добровільному порядку, є відсутність державного асигнування. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Колегія суддів вважає, що відсутність державного асигнування не є поважною причиною для невиконання пенсійним органом рішення суду, що набрало законної сили, з огляду на таке:
Відповідно до положень ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 89 цього Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Європейським Судом з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначено, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції захист прав і основоположних свобод, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.
Відповідно до п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
На основі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав до задоволення позову. Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 17 грудня 2013 року у справі за № К/9991/4996/12, від 24 жовтня 2013 року у справі за № К/9991/6432/12, від 12 грудня 2013 року у справі за № К/9991/9003/12.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст., 160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від від 12 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.