Справа: № 826/3353/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
11 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 14 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БААК Інтернешнл» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та визнання відсутності компетенції, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «БААК Інтернешнл» звернулося до Окружного адміністративного суду м Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві, в якому просило (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної податкової звірки, яка оформлена Актом від 10 грудня 2013 року №606/3-26-50-22-03-11-33934955, скасувати рішення відповідача від 31 грудня 2013 року №157/26-50-18-06-19 про анулювання свідоцтва платника ПДВ та встановити відсутність компетенції податкового органу на визнання правочинів нікчемними.
Постановою Окружного адміністративного суду м Києва від 14 травня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві стосовно проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БААК Інтернешнл» та скасовано рішення відповідача від 31 грудня 2013 року №15/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем у період із 09 по 10 грудня 2013 року здійснено відповідні заходи з метою проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2013 року, за результатами яких 10 грудня 2013 року відповідачем складено Акт № 606/3-26-50-22-03-11-33934955 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Сантафек СГ» за грудень 2010 року, ТОВ «Меріком ТЛ» за період із 01 січня по 29 лютого 2012 року, ТОВ «Константабудсервіс» за період із 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року, ТОВ «Росар-Трейд» за квітень, травень та вересень 2011 року, ТОВ «Ріал-Груп» за період із 01 червня по 31 липня 2011 року та із 01 вересня по 31 грудня 2011 року, ТОВ «Маркет-Про» за жовтень 2011 року, ТОВ «Фороп Системс» за період із 01 квітня по 31 липня 2013 року, ПП «Київський будинок тканин» за період із 01 по 30 вересня 2012 року та із 01 січня по 31 березня 2013 року.
31 Грудня 2013 року відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача не надано суду доказів наявності в ЄДРПОУ відомостей про відсутність юридичної особи - позивача за її місцезнаходженням, так само як і не підтверджено таку відсутність фактично, а тому дійшов висновку про необґрунтованість та передчасність рішення податкового органу про анульовання реєстрації позивача як платника ПДВ. В решті позовних вимог дійшов висновку про їх необґрунтованість.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог, які були задоволенні судом першої інстанції та стали підставою до звернення апелянта зі скаргою.
Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на час прийняття спірного рішення визначено розділом V ПК України, зокрема, ст.ст. 180 - 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно п. 5.2.11 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 978 від 22 грудня 2010 року (далі - Положення) рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Таким документом, зокрема, є повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи-підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2013 року податковим органом прийнято оскаржуване рішення, яким анульовано реєстрацію позивача як платника ПДВ. Вказане рішення прийняте відповідачем на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України та з посиланням на запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність ТОВ «БААК Інтернешнл» за місцезнаходженням від 30 грудня 2013 року №10681430007009963.
Разом з тим, як в ході судового розгляду справи судом першої інстанції так і в ході апеляційного перегляду справи, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності своїх рішень, не надано доказів, які б підтвердили правомірність прийняття відповідного рішення.
Зокрема, представником відповідача не надано суду доказів наявності у ЄДРПОУ відомостей про відсутність юридичної особи - позивача за її місцезнаходженням. Також, не підтверджено фактичну відсутність цієї особи належними засобами доказування.
Так, в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено, що юридичною та фактичною адресою позивача є: 03083, м. Київ, Голосіївський район, пр-т Науки, 54-Б, кв. 12.
У повідомленні про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 18 грудня 2013 року № 266-18-05-20 також зазначено вказану адресу позивача.
При цьому, відповідно до інформації, яка міститься у ЄДРПОУ, місцезнаходженням позивача є: 03039, м. Київ, Голосіївський район, пр-т 40-річчя Жовтня, 6.
Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено жодними належними та допустимими доказами правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 14 травня 2014 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 16 вересня 2014 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.