Справа: № 825/2626/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
18 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Чернігівського геріатричного пансіонату про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року у справі за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року за адміністративним позовом Чернігівського геріатричного пансіонату до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та про визнання незаконними та скасування пунктів вимоги, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області задоволено, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року скасовано, та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
14.08.2014 року Чернігівський геріатричний пансіонат звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року за нововиявленими обставинами, аргументуючи свою позицію в тим, що на час розгляду справи існували обставини, які не були та не могли бути відомі суду та сторонам, проте вони суттєво можуть вплинути на рішення суду. Вимогами заявника було скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014року, та залишення без змін постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року.
Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Проаналізувавши положення КАС України, нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.
Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленими є обов'язковою.
Таким чином, на підставі п. 1 ч. 2 с. 245 КАС України рішення може бути переглянуто за наступних умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення після прийняття рішення зі спору.
Вказана заява обґрунтована тим, що автором наказу, який регулює порядок підвищення посадових окладів певним категоріям осіб - Міністерством соціальної політики України - було надано роз'яснення від 12.05.2014 року за №657/13/84-14, щодо переліку робітників та професій проводиться підвищення посадових окладів в розмірі 25%.
Проаналізувавши подану заяву та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що підстави на які посилається заявник є нововиявленими, оскільки не були та не могли бути відомі суду при вирішенні спору, а отже, подана заява підлягає частковому задоволенню, а постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року та Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року скасуванню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.2.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на I квартал 2013 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 21.02.2013 року №109-111 та від 28.02.20132 №2013 року, виданих виконуючим обов'язки начальником Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, від 18.03.2013 року №159, виданого начальником Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату за період з 01.05.2010 року по 01.03.2013 року.
За результатами ревізії складено акт №04-21/06 від 30.04.2013 року
На підставі висновків акту ревізії позивачу було направлено вимогу щодо усунення порушень №25-04-18-14/3977 від 10.06.2013 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року адміністративний позов було задоволено частково, зокрема, визнано незаконними та скасовано п.п.2.1 п.2 та п.4 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10 червня 2013 року №25-04-18-14/3977. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Враховуючи те, що в апеляційному порядку було оскаржено лише п.п.2.1 п.2 та п.4 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10 червня 2013 року №25-04-18-14/3977, колегія суддів не вважає за необхідне переглядати за нововиявленими обставинами інші вимоги Держфінінспекції.
Отже, щодо п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10 червня 2013 року №25-04-18-14/3977 колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Так, п. 4 вимоги Держфінінспекції про правильність списання продуктів харчування, під час ревізії встановлено випадки збільшення (порівняно з затвердженими технологічними картками) норм закладки основного складового продукту страви, вага готової страви не збільшувалась, що є порушенням п.22 Методичних вказівок про порядок обліку продуктів харчування та тари в установах соціального забезпечення Української РСР, затверджених наказом Міністерства соціального забезпечення Української РСР № 158 від 04.11.1987, а саме: на приготування перших страв супів та борщів, за меню - вимогами списувалось картоплі на 9-50 грам на порцію більше, ніж передбачено технологічними картками
Згідно інвентаризаційного опису інших необоротних матеріальних активів та запасів від 04.03.2013 року не встановлено нестачі картоплі.
Судом першої інстанції встановлено, що сестра медична з дієтичного харчування щодня при складанні меню - вимог закладку картоплі у перші страви (суп, борщ) здійснювала з урахуванням відсотку відходу картоплі в залежності від сезону згідно з таблицею № 32 збірника рецептур страв та кулінарних виробів, який є нормативним виданням для підприємств громадського харчування, а в технологічних картах даний відсоток не був врахований у брутто закладки картоплі на приготування даних страв. Меню - вимога підписувалась у бухгалтера та затверджувалась у директора.
Позивач готував продукцію відповідно до Збірника рецептур страв і кулінарних виробів. У збірнику рецептур страв про продукцію наводяться такі дані: - найменування компонентів, необхідних для виготовлення страви (сировинний набір); - норма вкладення продуктів вагою брутто (вага необробленої сировини); - норма вкладення продуктів вагою нетто (вага сировини після її механічної і кулінарної обробки);- норма виходу готового виробу в грамах (літрах). Норми маси в рецептурах ґрунтуються на постійних нормах виходу готових виробів (50, 75, 100, 150 г. тощо). Залежно від цих норм встановлюють масу нетто і масу брутто продуктів.
Норми вкладення, зазначені в рецептурах, встановлено тільки для основних сортів (кондицій) продуктів. У разі якщо для приготування страв використовують сировину інших кондицій, то норму вкладення продуктів коригують за таблицями, наведеними в Збірнику рецептур страв.
Згідно пп. 2 п. 56 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України № 125 від 08.12.2000 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) меню-вимога на видачу продуктів харчування, яка призначена для видачі продуктів харчування зі складу. Меню-вимога складається щодня на підставі даних про кількість людей, що харчуються, та натуральних норм розкладки продуктів харчування. Меню-вимога з підписом осіб про видачу і одержання продуктів харчування передається в бухгалтерію в строки, встановлені графіком документообігу, але не рідше як п'ять раз на місяць. Приймаючи меню-вимогу бухгалтерія обов'язково проводить звірку кількості осіб, що харчувались згідно даних меню-вимоги, з фактичною наявністю на певну дату осіб, яким призначене харчування.
Пунктом 22 Методичних вказівок про порядок обліку продуктів харчування та тари в установах соціального забезпечення Української РСР, затвердженої наказом Міністерства соціального забезпечення Української РСР № 158 від 04.11.1987 передбачено, що при складанні меню - вимоги у чисельнику проставляється кількість продуктів харчування для приготування однієї порції кожної страви, а в знаменнику - кількість продуктів для приготування всіх порцій страви, виходячи з кількості осіб, що отримують харчування.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком про те, що оскільки кількість продуктів, необхідних для приготування однієї страви, визначені технологічними картками, затвердженими керівником Пансіонату, отже закладка картоплі на приготування страв у кількості, що перевищує затверджені керівником установи норми цієї закладки є безпідставним, а отже п.4 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10 червня 2013 року №25-04-18-14/3977 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Однак, колегія суддів не може погодитись із п.п.2.1 п. 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10 червня 2013 року №25-04-18-14/3977, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, аргументуючи свою позицію наступним.
Так, даним пунктом було зобов'язано позивача відшкодувати збитки у сумі 284356,32 грн., пов'язані із безпідставним нарахуванням заробітної плати у сумі 212437,37 грн. - за рахунок винних осіб, шляхом стягнення збитків та притягнення їх до відповідальності у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України та Цивільного кодексу України (до повного відшкодування завданих збитків); провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 71918,95 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів), або за рахунок винних осіб.
Даний висновок оснований на тому, що ревізією було встановлено, що в період з 01.05.2010 року по 01.03.2013 року за тарифікаційними списками проводилось підвищення посадових окладів на 25 відсотків за роботу у важких та шкідливих умовах праці працівникам Пансіонату, які відносяться до категорії «Робітники» та згідно з посадовими інструкціями безпосередньо не обслуговують підопічних Пансіонату, що призвело до безпідставного нарахування та виплати заробітної плати.
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» № 3356-ХІІ від 01.07.1993 року, умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Згідно з Колективним договором на 2009-2013 роки, укладеним профспілковим комітетом та адміністрацією пансіонату, схваленого загальними зборами колективу 23.04.2009 року, зареєстрованим Новозаводською районною радою м. Чернігова 04.06.2009 року №58/НВ, зі змінами і доповненнями від 04.05.2011 року, які зареєстровані Новозаводською районною радою м. Чернігова 20.05.2011 року №63/НВ, за списками посад з шкідливими та важкими умовами праці, яким проводиться підвищення посадових окладів в розмірі 25%, які є додатками до договору і затверджені директором Чернігівського геріатричного пансіонату Симоненком А.О. та профспілковим комітетом, підвищення нараховувалось 56 працівникам, що виконували свої обов'язки згідно посадових інструкцій, затверджених директором Чернігівського геріатричного пансіонату Симоненком А.О.
Працівники виконували свої обов'язки, згідно посадових інструкцій, а оплата проводилась згідно штатного розпису працівників Чернігівського геріатричного пансіонату з 01.01.2011 року, затвердженого Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.
Відповідач зазначає, що протягом травня 2010 року - червня 2011 року проводилось нарахування заробітної плати, підвищення посадових окладів на 25 відсотків за роботу у важких та шкідливих умовах праці було затверджено працівникам Пансіонату, які відносяться до категорії «Робітники» та згідно з посадовими інструкціями безпосередньо не обслуговують підопічних Пансіонату, зокрема, які обіймали посади сторожа, підсобного працівника, електрика, слюсаря -сантехника, муляра та електрогазо-зварювальника, що призвело до безпідставного нарахування та виплати заробітної плати 35 особам, та, як наслідок, до зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів.
Згідно листа від 22.06.2011 №04-26/5255 Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації було зобов'язано керівників інтернатних установ, обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів скасувати з 1 червня 2011 року доплату у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці робітникам, для яких кваліфікаційними характеристиками не передбачено виконання обов'язків з обслуговування хворих (слюсар-сантехнік, столяр, двірник, тощо).
Зазначена вказівка Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації була виконана позивачем з 1 червня 2011 року, а отже у позивача, по вказаним 35 особам, відсутні підстави для повернення підвищення посадових окладів в розмірі 25 відсотків.
Крім того, відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.
Також суд зазначає, що для притягнення працівника до матеріальної відповідальності необхідно наявність чотирьох юридичних фактів, а саме, порушення працівником трудових обов'язків, наявність прямої дійсної шкоди, причинний зв'язок між порушенням і шкодою та вина працівника. Відсутність хоча б одного з цих фактів виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності. Працівник не може бути притягнений до матеріальної відповідальності, якщо він не порушував свої трудові обов'язки. Враховуючи, що порушення працівниками трудових обов'язків не було, а тому підстави для покладення на них матеріальної відповідальності - відсутні.
П. п. 1 п. 2.4.5 Умов оплати праці працівників установ соціального захисту населення, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 05.10.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 р. за № 1209/11489 (далі Умови), встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3 (із числа керівників - головний бухгалтер, завідуючий господарством, завідуючий коморою; із числа професіоналів, технічних службовців - бухгалтер, економіст, інженер, секретар-друкарка) підвищуються на 25 та 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, а підпунктом 12 пункту 2.4.5 передбачений конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, що затверджується керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці. При цьому, пп.1.13 додатку 3 не вимагає для зазначених категорій обов'язкової роботи у відділеннях та обслуговування хворих, не залежить від терміну їх контакту з підопічними, а враховує лише особливість діяльності закладу та конкретні умови праці, що підтверджується роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України № 657/12/84-14 від 12.05.2014 року.
Щодо решти працівників за різними видами діяльності, які входять до списку посад із шкідливими та важкими умовами праці Чернігівського геріатричного пансіонату, зокрема: працівників ритуальних послуг, інженера, інженера з охорони праці, агента з постачання, завідуючого господарством, завідуючої пральнею, головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера, економіста та бухгалтера та ін., то згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 року №327, зазначені посади відносяться до категорії: керівних працівників, професіоналів та технічних службовців, а отже, враховуючи норми п. 1.13 додатку 3 до Умов, вони мають право на підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у зв'язку із шкідливими та важкими умовами праці. Даний висновок
Умови оплати праці працівників установ соціального захисту населення, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 р. N 308/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 р. за N 1209/11489 (із змінами) (далі Умови).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при підвищенні посадових окладів посадові особи позивача правомірно керувались п.п.1 п.2.4.5 Умов, відповідно до якого посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3, підвищуються на 25 та 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці.
Конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, затверджується керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці (підпункт 12 пункту 2.4.5 Умов).
Разом з тим, законною підставою підвищення посадових окладів є Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 №3356-ХІІ, статтею 5 якого встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Таким чином, Міністерства охорони здоров'я України видало наказ № 308/519 від 05.10.2005 року, відповідно до додатку 3 якого встановлені категорії осіб яким посадовий оклад підлягає підвищенню
Відповідно до п.п. 79 п. 4 «Положення про Міністерство соціальної політики України», затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року №389/2011 передбачено, що Мінсоцполітики України відповідно до покладених на нього завдань інформує у межах своїх повноважень надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, тощо.
Наданим заявником листом Мінсоцполітики України від 12.05.2014 року №657/13/84-14, автор наказу роз'яснив порядок підвищення посадових окладів та вказав на коло осіб щодо яких проводити підвищення посадових окладів. Цей перелік осіб співпадає з тим, яким здійснювалося позивачем підвищення.
Отже, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності підвищення посадових окладів (тарифних ставок) на 25% працівникам зі шкідливими і важкими умовами праці, тому що воно здійснювалось на підставі законів та відповідних нормативно-правових актів, колективного договору у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів установи, що фінансується з бюджету, а відповідно відсутні підстави для притягнення до матеріальної відповідальності. Виходячи з наведеного, пп.2.1. п.2 вимоги є незаконним і підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно приписів ст.. 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Відповідно до ст.. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 205, 207, 245, 252, 253 КАС України, суд
Заяву Чернігівського геріатричного пансіонату про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року - задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року - скасувати.
Винести нову постанову, якою позовні вимоги Чернігівського геріатричного пансіонату - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати п.п. 2.1 п. 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10.06.2013 року №25-04-18-14/77.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 23.09.2014 року.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.