11 вересня 2014 рокусправа № 804/2923/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В..
за участю:
представника відповідача: Мартиненко Ю.О..
представника позивача: Варданян Г.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі №804/2923/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання протиправною та скасування постанови, -
10 листопада 2010 року публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області №15-5/3.12-058 від 21.10.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 04.10.2010 року по 22.10.2010 року відповідачем було проведено планову перевірку стану використання паливно - енергетичних ресурсів. За результатами перевірки було складено акт та ухвалено постанову про сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів. Сума накладених на відповідача фінансових санкцій склала 3 631 412,79 грн. Позивач вважає, що постанова є незаконною, оскільки висновки перевірки базуються на нормативах, встановлених НАК «Нафтогаз України», яка за законом не наділена повноваженнями щодо їх встановлення, та в зв'язку з невідповідністю висновків зазначених в акті про допущення перевитрат природного газу, у зв'язку з недодержанням технологічної дисципліни за підсумками 2009 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012 року в задовленні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012 року по цій справі було скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції із зазначенням про необхідність встановлення наявності або відсутності обов'язку у позивача виконувати приписи наказу НАК «Нафтогаз України» від 10.04.2009 року №141 за нормами передбаченими законодавством України станом на 2009 рік, та перевірити чи дійсно постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.12.2010 року у справі №3 - 6371 встановлено обставини, які мають значення для розгляду та вирішення цієї справи. Окрім того, судом касаційної інстанції було зобов'язано здійснити перевірку наявності чи відсутності факту недодержання позивачем технологічної дисципліни в 2009 році в розумінні положень Постанови №699.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз», позивач, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задовлення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 04.10.2010 року по 21.10.2010 року відповідачем проведено планову перевірку ПАТ «Дніпрогаз» щодо стану використання паливно - енергетичних ресурсів підприємствами газовидобування, газотранспортування та газопостачання, за результатами якої було складено акт №15-5/3.21-76 від 21.10.2010 р. (т.1, а.с.9-13)
За змістом акта №15-5/3.21-76 від 21.10.2010 р. посадовою особою відповідача зазначено про виявлення порушення законодавства, а саме пункту «е» статті 11, ст. 17 Закону України «Про енергозбережння» від 01 липня 1994 року №74/94-Вр (із змінами та доповненнями), розділу 2 додатку до Постанови КМУ від 02.09.1993 р. №669 «Про заходи щодо ефективності використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів в народному господарстві» (із змінами та доповненнями), якими виявлені перевитрати електроенергії, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - відхилення фактичного коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення в електронних мережах), а також, перевитрати природного газу, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування) - понаднормативні витрати на виробничо - технологічні витрати та нормативні витрати (виробничо - технологічні газового господарства) за підсумками роботи у 2009 році.
На підставі висновків акту відповідачем були прийняті заходи, у вигляді застосування економічних санкцій, 21.10.2010 року прийнято постанову №15-5/3.12-057 та постанову №15-5/3.12-58, складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 101-1 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення №ДН001543 від 21.10.2010 р. щодо генерального директора ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_3, надано припис від 21.10.2010 р. (т. 1 а.с.12).
Відповідно до постанови відповідача від 21.10.2010 року №15-5/3.12-058 до ПАТ «Дніпрогаз» застосовано економічні санкції в розмірі 3 631 412,79 грн.
Правомірність та обґрунтованість постанови відповідача від 21.10.2010 року №15-5/3.12-058 про застосування економічних санкцій до ПАТ «Дніпрогаз» є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задовленні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доводено правомірність прийнятого ним рішення, а в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про перевищення позивачем граничних показників питомих витрат паливно - енергетичних матеріалів, установлених НАК «Нафтогаз України» на 2009 рік, через незадовільний стан устаткування. Отже, на думку суду першої інстанції, доводи позивача не знайшли своє підтвердження в наявних матеріалах справи, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідальність у вигляді подвійного розміру плати за перевищення газу та інших паливно - енергетичних ресурсів передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.93 року №669 «Про заходи ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», зокрема абзацом другим розділу ІІ додатка вказаної постанови встановлено, що в разі перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недодержання технологічної дисципліни режимними або технологічними картами, відсутність теплоізоляційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
В свою чергу, Законом України «Про енергозбереження» визначено, що норми питомих витрат палива та енергії - це регламентована величина питомих витрат паливно - енергетичних ресурсів для данного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги, відтак їх перевитрати це перевищення таких норм, що стались внаслідок винних дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для висновку відповідача про наявність факту перевищення ПАТ «Дніпрогаз» допустимих граничних показників питомих витрат паливно - енергетичних ресурсів стала фактична витрата позивачем енергетиних ресурсів у розмірі більшому аніж це встановлено Наказом НАК «Нафтогаз України» від 10.04.2009 року №141 «Про використання підприємствами з газопостачання та газифікації природного газу для виробничо - технологічних потреб у 2009 році», прийнятого на виконання Розпорядження КМУ від 19.02.2009 р. №256-р «Про першочергові заходи щодо скорочення обсягів природного газу у період до 2010 року».
Так, в розділі 7 Акту перевірки зазначено, що встановлені виробничо - технологічні витрати та нормативні витрати (виробничо - технолічні потреби газового господарства) на 2009 рік по ПАТ «Дніпрогаз» затверджені Наказом НАК «Нафтогаз України» від 10.04.2009 року №141 та складють 14 792,0 тис. кубічних метрів природного газу. За результатами роботи у 2009 році фактичні виробничо - технологічні потреби газового господарства) - 15 204,9 тис. кубічних метрів згідно з статистичною звітністю за формою №1 - газ по ПАТ «Дніпрогаз» за 2009 рік, отже, перевитрати складають 712,9 тис. кубічних метрів природного газу.
Проте, з такою позицією перевіряючого органу неможливо погодитись з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про енергозбереження» ( в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері енергозбереження розробляються та приймаються державні цільові, регіональні, місцеві та інші програми. Порядок та умови розробки державних цільових програм енергозбереження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання владних повноважень з метою забезпечення умов для скорочення обсягів споживання природного газу Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження від 19.02.2009 р. №256-р «Про першочергові заходи скорочення обсягів споживання природного газу у період до 2010 року». Пунктом першим вказаного розпорядженням доручено Мінпаливенерго забезпечити скорочення у період до 2010 року обсягів споживання природного газу теплоелектростанціями та теплоелектроцентралями, що належать до сфери його управління, порівняно з 2008 роком не менш як на 30 відсотків, на яких технічно можливо в найкоротший строк провести повне заміщення природного газу альтернативними джерелами енергії та видами палива, передусім вугіллям та мазутом. Пуктом десятим розпорядження доручено схвалити прогнозні показники споживання природного газу у період до 2010 року у відповідності з додатком.
На виконання розпорядження КМУ від 19.02.2009 р. №256-р «Про першочергові заходи скорочення обсягів споживання природного газу у період до 2010 року» НАК «Нафтогаз України» прийнято Наказ від 10.04.2009 року №141 «Про використання підприємствами з газопостачання та газифікації природного газу для виробничо - технологічних потреб в 2009 році, пунктом першим Наказу затверджено граничні технологічні витрати/втрати природного газу в 2009 році для підприємств з газопостачання та газифікації в обсязі 1 050,535 млн. куб. м ( з них: виробничо-технологічні витрати - 9.96 млн. куб. м., нормовані витрати - 1040,575 млн. куб м.). Пунктом другим Наказу доручено керівникам підприємств з газопостачання та газифікації розробити план організаційно-технічних заходів щодо зменшення обсягів виробничо-технологічних витрат/втрат природного газу та суворо дотримування їх граничного обсягу.
Аналізуючи та систематизуючи вищезгадані акти можно зробити висновок, що Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням доручив профільним Міністерствам, у тому числі Мінпаливенерго та департаментам, що належать до сфери його управління, здійснити забезпечення контролю за скороченням обсягів використання природного газу у період до 2010 року, шляхом розроблення керівниками підприємств з транспортування, постачання газу та газифікації заходів щодо зменшення споживання природного газу індивідуально на відповідних підприємствах.
В свою чергу, НАК «Нафтогаз України» своїм Наказом, прийнятим на виконання розпорядження КМУ №141 від 19.02.2009 року, доручила керівникам своїх дочірніх підприємств, та підприємств, акції яких віднесено до її статутного фонду, здійснити визначені Кабінетом Міністрів України заходи щодо зменшення обсягу споживання природного газу у 2009 році.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що затвердження НАК «Нафтогаз України» в п. 1 Наказу загальних граничних обсягів використання природного газу не містить в собі жодних обов'язкових для виконання позивачем приписів, а вказує лише на необхідність вжиття керівниками підприємств заходів щодо зменшення використання природного газу, із зазначенням типового розрахунку економії природного газу для виробничо - технічних потреб у 2009 році, у вигляді розроблення плану відповідних заходів.
Отже, доводи відповідача щодо встановлення граничного обсягу споживання природного газу у 2009 році Наказом НАК «Нафтогаз України» не знаходять свого підтвердження, оскільки зі змісту розпорядження КМУ №141 від 19.02.2009 року та Наказу НАК «Нафтогаз України» вбачається обов'зок саме керівників відповідних підприємств з газопостачання та газифікації здійснити заходи щодо зменшення обсягу споживання підприємствами (в тому числі ПАТ «Дніпрогаз») природного газу із самостійним встановленням граничних об'ємів його витрат/втрат.
Крім того, аналізуючи приписи чинного на момент існування спірних відносин законодавства суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у НАК «Нафтогаз України» відсутні, регламентовані Законом повноваження щодо регулювання суспільних відносин в сфері використання підприємствами природного газу для виробничо - технічних потреб.
Як вбачається зі статуту НАК «Нафтогаз України», затвердженого Постановою КМУ від 25.05.1998 р. №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», НАК «Нафтогаз» за своєю організаціно - правовою формою є публічним акціонерним товариством, метою створення якої є, фактично, координація дій в сфері забезпечення діяльності підприємств паливно - енергетичного комплексу України. НАК «Нафтогаз України» є власником акцій підприємств з газопостачання та газифікації (у тому числі ПАТ «Дніпрогаз»), та покликана здійснювати ефективне забезпечення розвитку та більш повного задоволення потреб у сировині зазначених підприємств, та зберігати корпоративні права держави, передані їй як уповноваженій особі в управління, шляхом внесення до статутного капіталу акцій держав, що знаяться в списках державного сектору економіки.
Частиною восьмою статті 10 Закону України від 21 вересня 2006 року «Про управління об'єктами державної власності» запроваджено підхід щодо права управління державними корпоративними правами, згідно з яким корпоративні права держави, передані уповноваженим особам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.
Тобто, НАК «Нафтогаз України» здійснює керівництво та координацію діяльності підприємств паливно - енергетичного комплексу, лише як юридична особа - власник акцій, та їх зберігач від імені держави, а відтак компанія позбавлена можливості владно від імені держави встановлювати, змінювати або припиняти права та обов'язки інших підприємств в енергетичній сфері.
У відповідності до приписів Господарського кодексу України учасники господарського товариства, в тому числі власники акцій в акціонерному товаристві, мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
Тобто, НАК «Нафтогаз України», як власник акцій ПАТ «Дніпрогаз», фактично наділений правами та обов'язками - учасника аціонерного товариства, а також, з урахуванням свого спеціального статусу, здійснює зберігання корпоративних прав держави на акції товариств державного сектору економіки. Правовідносини НАК «Нафтогаз України» та підприємств, якції яких віднесено до її статутного фонду, є господарськими відносинами, заснованими на принципах рівності учасників між собою та свободи їх волевиявлення. Таким чином, з огляду на приписи чинного законодавства, правовідносини між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Дніпрогаз» насять господарсько - правовий характер, та позбавлені ознак адміністративно - господарського управління, що зумовлює відсутність прав у НАК «Нафтогаз України» встановлювати будь-які граничні обсяги споживання паливно - енергетичних ресурсів.
Вказане підтверджується, також, відсутністю в тексті самого статуту НАК «Нафтогаз України» положень, які б вказували на право компанії встановлювати будь- які граничні обсяги споживання підприємствами паливно - енергетичних ресурсів природного газу, та правил їх обрахування.
Як вже зазначалось, єдиним державним органом центральної влади, що регулює відносини в сфері використання природного газу в Україні є Кабінет Міністрів України, до повановажень якого віднесено виключнє право з формування державної політики в сфері використання природного газу.
Також, судом під час апеляційного розгляду встановлено, що Кабінетом Міністрів України повноваження в сфері координації дій та формування державних, цільових та регіональних програм в енергетичній сфері НАК «Нафтогаз України» делеговано не було.
Таким чином, оскільки чинним Законодавством надано повноваження щодо координації дій та формування державних, цільових та регіональних програм в енергетичній сфері виключно Кабінету Міністрів України, а також з огляду на те, що в 2009 році Кабінетом Міністрів України не було делеговано повноважень НАК «Нафтогаз України» в сфері регулювання політики використання газу підприємствами, підстави вважати, що Наказом НАК «Нафтогаз України» могло бути встановлено обов'язкові для виконання обсяги використання природного газу у 2009 році у суду - відсутні.
Отже, згаданий Наказ НАК «Нафтогаз України» носить інформаційний характер та повідомляє керівників підприємств з газопостачання та газифікації щодо виникнення у них обов'язку у відповідності до розпорядження №141 від 19.02.2009 року самостійно здійснити заходи щодо скорочення обсягів використання природного газу на підприємствах у період до 2010 року.
Натомість, чинним, на момент виникнення спірних відносин, законодавством було передбачено обов'язок кожного окремого підприємства з газопостачання та газифікації, в тому числі ПАТ «Дніпрогаз», по самостійному обчисленню та встановленню граничних обсягів споживання природного газу за рік за методиками, встановленими Законом.
Так, визначення розміру нормованих витрат паливно - енергетичних ресурсів здійснювалось у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок нормування питомих витрат паливно - енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» №786 від 15.07.1997 року, у відповідності до якої відповідальність за розроблення галузевих методик нормування, а також за розроблення і затвердження типових норм питомих витрат паливно - енергетичних ресурсів у суспільному виробництві покладено на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
У відповідності до положень підпункту 32 пункту 4 Положення про Міністерство палива та енергетики України (Мінпаливенерго), затвердженого Указом Президента України від 14 квітня 2000 року №598/2000 (діючого на момент виникнення спірних відносин), Мінпаливенерго здійснює організаційно - методичне забезпечення і координацію робіт з розроблення галузевих стандартів, фінансово - економічних та інших нормативів та затверджує їх у встановленому порядку.
В межах наданих повноважень та з метою реалізації покладених на нього завдань, Мінпаливенерго затвердило своїми наказами №264 від 30.05.2003 р. Методики визначення питомих втрат та виробничо - технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та №595 від 21.10.2003 р. Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов.
Пунтком 4.7 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його траспортування газорозподільними мережами, затвердженої Наказом Мінпаливенерго №264 від 30.05.2003 р. передбачено, що розрахунок виробничо-технологічних витрат газу здійснюється газопостачальним або газорозподільним підприємством самостійно.
Абзацом 3 пункту 1 Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої Наказом Мінпаливенерго №595 від 21.10.2003 року передбачено, що питомі витрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств.
На виконання вищезазначених положень чиного законодавства України, посзивачем, у відповідності до затверджених Методик, було проведено відповідні розрахунки та 17.07.2009 року затверджено зведені розрахунки запланованих на 2009 рік виробничо - технологічних витрат природного газу, виробничо - технологічних втрат природного газу, втрат природного газу при його вимірюванні побутовими лічильниками у разі не приведення об'єму газу до стандартних умов. Заплановані виробничо-технологічні витрати природного газу на 2009 рік склали 113 000 кубічних метрів, заплановані виробничо - технологічні витрати природного газу на 2009 рік склали 6 777 005 кубічних метрів, заплановані витрати природного газу при його вимірюванні побутовими лічильниками у разі не приведення об'єму газу до стандартних умов на 2009 рік склали 13 624 553 кубічних метрів.
Таким чином, втрати на виробничо - технологічні витрати на нормовані втрати (виробничо-технологічні потреби газового господарства) на 2009 рік, розраховані у відповідності до вищезазначених Методик, що затверджені нормативно - правовими актами, набрали чинності та відповідають Методиці визначеній Законом.
Отже, оскільки в результаті роботи у 2009 році фактичні виробничо - технологічні витрати та нормовані втрати (виробничо-технологічні потреби газового господарства) склали 15 504,9 тисяч метрів кубічних природного газу згідно статистичної звітності за формою №1 - газ по ПАТ «Дніпрогаз» за 2009 рік, (що, зокрема, підтверджується Актом перевірки), висновок відповідача про існування перевитрат природного газу, допущених ПАТ «Дніпрогаз» по газопостачанню та газифікації, в зв'язку з недодержанням технологічної дисципліни за підсумками 2009 року є хибним та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
На необґрунтованість доводів відповідача про перевищення витрат ПАТ «Дніпрогаз» природного газу у 2009 році з підстав недотриманя технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування), вказує також той факт, що під час перевірки Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області не було, фактично, досліджено устаткування ПАТ «Дніпрогаз», що зумовлює відсутність підстав для формування перевіряючим органом будь-яких висновків стосовно технічного стану устаткуваня та рівня дотримання технологічної дисципліни на підприємстві. Отже, судом апеляційної інстанції не приймаються доводи відповідача із посиланням на незадовільний стан устаткування ВАТ «Дніпрогаз» у зв'язку з тим, що вони є необґрунтованими та носять характер припущень.
Щодо довідів відповідача про наявність порушень з боку ПАТ «Дніпрогаз» чинного законодавства, а саме перевищення витрат природного газу, із посиланням на Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетроьвска, якою визнано винним керівника ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення в сфері встановлення граничних обсягів питомих витрат природного газу, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.4 ст. 72 КАС України, постанова в справі про адміністративний проступок є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої вона ухвалена, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як вбачається з постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.12.2010 року по справі №3-6371 (2010), ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. Судом під час судового розгляду встановлено, що 21.10.2010 року о 10.15 годин на території ПАТ «Дніпрогаз» в приміщенні було виявлено недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно - енергетичних ресурсів, винним у прушенні вимог Закону визнано ОСОБА_3, а саме у недодержанні вимог щодо ефективного використання паливно - енергетичних ресурсів. Запзначену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Однак, в постанові Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.12.2010 року по справі №3-6371 (2010) не зазначено які саме норми витрат та яких саме паливно - енергетичних ресурсів порушив керівник підприємства ОСОБА_3, вказане унеможливлює прийняття судом зазначеного рішення суду в якості належного доказу в адміністративній справі.
З огляду на викладені обставини та з урахуванням приписів норм чинного на час виникнення спірних відносин законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем, в порушення ст. 72 КАС України, не доводено правомірності прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим, оскаржувану постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області №15-5/3.12-058 від 21.10.2010 року слід скасувати.
У зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову Дніпропетровського окружного адіністративного суду від 09 квітня 2014 року у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вмиог.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі №804/2923/14 - скасувати.
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» - задовольнити.
Постанову територіального управління Державної інпекції з енергозбереження по Дніпропетровській області №15-5/3.12-058 від 21.10.2010 року визнати протиправною та скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко