Справа: № 756/15030/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тітова М.Ю. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
18 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, третя особа Державне підприємство «Будівельне управління Служби Безпеки України», Галузевий державний архів Служби Безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію,-
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.08.13 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком за списком №2, до заяви ним було надано відповідні довідки та копію трудової книжки, однак листом відповідача від 06.09.13 року йому було відмовлено у призначенні пільгової пенсії, що і стало підставою для звернення до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт роботи позивача на посаді муляра, що дає право на пільгову пенсію, підтверджено записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками, а отже, відповідач при вирішенні спірного питання не врахував ряд обставин, які в сукупності підтверджують право позивача на пільгову пенсію
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з довідки Адміністративно-господарського управління СБУ від 29.12.08 №19/12-774 вбачається, що позивач дійсно працював в Будівельному управлінні АГУ СБ України муляром з 22.12.1979 року (наказ про прийом на роботу №313 від 27.12.1979 року) по 18.03.2008 року (наказ про звільнення №25 від 03.03.2008 року). Муляр ОСОБА_2 входив до складу спеціалізованої ланки мулярів комплексної бригади і працював на новому будівництві житлових, адміністративних та об'єктів соціально-культурного призначення. Цією роботою був зайнятий повний робочий день, іншої роботи не виконував. ОСОБА_2 має право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, розділ ХХУІІ, будівництво, 27 а. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. Підстава для видачі довідки: книги наказів, відомості про заробітну, плату, особиста картка Ф 1-2.
Разом з тим, з трудової книжки позивача вбачається, що він 22.12.1979 року прийнятий на роботу «каменщика 5 розряда», 04.01.1988 року присвоєно «каменщика 4 розряду», 01.12.1995 року присвоєно 5 розряд муляра, 18.03.08 року звільнений у зв'язку із скороченням штату.
Згідно п. б ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Частина 3 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачений законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону,
Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Вказаною статтею не передбачено, що умовою нарахування пенсії є те, що працівник після вступу Закон' в дію, не повинен був працювати на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.1 1.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/ 11731, при визначенні права на пенсію за віком, на пільгових умовах, застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом 6 «Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за № 383, визначено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт роботи позивача на посаді муляра, що дає право на пільгову пенсію підтверджено записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
ОСОБА_3