18 вересня 2014 рокусправа № 804/15260/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Проценко О.А.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі №804/15260/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпрометиз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Публічне акціонерне товариство «Дніпрометиз» 18 листопада 2013 року звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області згідно якого просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.03.2013 року №0000151500.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №133/15/05393145 від 26 лютого 2013 року (далі - акт перевірки) щодо порушення позивачем п. 198.1,п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту, на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000151500.
Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована висновками перевіряючи осіб які зроблено в акті перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по операціях придбання товарів від ТОВ «Укрспецбуд АВ» у листопаді 2012 року, які не підтверджені по ланцюгу постачання на суму 106 467,41 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування публічним акціонерним товариством «Дніпрометиз» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у грудні 2012 року
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №133/15/05393145 від 26.02.2013 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті якого завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів від ТОВ «Укрспецбуд АВ» у листопаді 2012 року, які не підтверджені по ланцюгу постачання, на суму 106 467,41 грн., що в свою чергу призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме позивачем завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті якого завищено залишок від'ємного значення за грудень 2012 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 106 467,41 грн. (а.с.7-19).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000151500 від 14.03.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106 467,41 грн. (а.с. 20).
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
Судом встановлено, що позивач (замовник) у межах своєї господарської діяльності уклав з ТОВ «Укрспецбуд АВ» (підрядник) договір підряду №773/11, додаткові угоди до нього №1 и №2 та специфікацію № 14 від 01.11.2012 року згідно з якими підрядник зобов'язався виконати будівельні роботи, а замовник оплатити їх (а.с. 86 -94).
При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 ст.9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом першої інстанції досліджено питання щодо реального вчинення зазначеного правочину за наявності доказів, які підтверджують вказані обставини, а саме:
акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року; специфікація №16 до договору підряду №773/11 від 14.06.2011 року до додаткової угоди №1 від 30.12.2011 року; специфікація №12 до договору підряду №773/11 від 14.06.2011 року до додаткової угоди №1 від 30.12.2011 року; специфікація №4 до договору підряду №773/11 від 14.06.2011 року додаткової угоди №1 від 30.12.2011 року; специфікація №6 до договору підряду №773/11 від 14.06.2011 року до додаткової угоди №1 від 30.12.2011 року; податкова накладна від 13.11.2012 року на суму 66 651,18 грн.; платіжне доручення №4600 від 13.11.2012 року на суму 66 651,18 грн.; податкова накладна від 27.11.2012 року на суму 229 17470 грн.; платіжне доручення №4793 від 27.11.2012 року на суму 119 761,10 грн.; платіжне доручення №4827 від 27.11.2012 року на суму 109 413,60 грн.; податкова накладна від 28.11.2012 року на суму 216 317,82 грн.; платіжне доручення №5234 від 24.12.2012 року на суму 25 753,02 грн.; платіжне доручення №5275 від 24.12.2012 року на суму 191 284,15 грн.; податкова накладна від 20.11.2012 року на суму 126 660,76 грн.; платіжне доручення №4704 від 20.11.2012 року на суму 126 660,76 грн., на підставі яких Публічним акціонерним товариством «Дніпрометиз» включено до податкового кредиту за листопад 2012 року суму сплаченого ПДВ в розмірі 106 467,41 грн.
Зазначені документи свідчать про те, що ТОВ «Укрспецбуд АВ» проведено позивачуэ: ремонт даху будівлі ЦЛАМ на загальну суму 28 084,02 грн., в т. ч. ПДВ - 4 680,67 грн.; додаткові роботи з реконструкції 1-го поверху АБК (буфет) будівлі СДЦ-2 на загальну суму 223 982,54 грн., в т. ч. ПДВ - 37 330,42 грн.; ремонт побутових приміщень будівлі РМЦ на загальну суму 214 451,15 грн., в. т. ч. ПДВ - 35 741,86 грн.; демонтажні роботи будівлі заводоуправління на загальну суму 45 626,00 грн., в. т. ч. ПДВ - 7 604,33 грн.; загально будівельні та оздоблювальні роботи будівлі заводоуправління на загальну суму 126 660,76 грн., в. т. ч. ПДВ - 21 110,13 грн.
Крім того як вірно встановлено судом першої інстанції акт відповідача №133/15/05393145 від 26.02.2013 року свідчить, що податковий орган дійшов висновку про завищення податкового кредиту по операціях придбання товарів від ТОВ «Укрспецбуд АВ» у листопаді 2012 року, які не підтверджені по ланцюгу постачання, на суму 106 467,41 грн., на підставі акта ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №179/221/34366080 від 28.01.2013 року «Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрспецбуд АВ» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «ВК Віконні системи» за квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року», тобто за відсутності перевірки господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
При цьому постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. у справі №804/3616/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбуд АВ», в результаті яких складено акт від 28.01.2013 р. №179/221/34366080 «Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбуд АВ» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» за квітень 2012 р., травень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р., серпень 2012 р., вересень 2012 р., жовтень 2012 р., листопад 2012 р.».
Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрспецбуд АВ», за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про надання послуг, їх оприбуткування, оплату їх вартості, використання у власній господарській діяльності. Висновок відповідача про безтоварність укладеного між публічним акціонерним товариством «Дніпрометиз» і ТОВ «Укрспецбуд АВ» правочину, а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим, оскільки реальність господарських операцій по укладеним правочинам підтверджена відповідними первинними документами. Всі первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість висновку відповідача про завищення позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 106 467,41 грн.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі №804/15260/13-а - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 19 вересня 2014 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.А. Проценко