18 вересня 2014 рокусправа № 216/9666/13-а (2-а/216/31/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Кругового О.О.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2014 року у справі №216/9666/13-а(2-а/216/31/14) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 16 грудня 2013 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати, що відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2013 рік протиправною, та такою, що порушує конституційні права позивача;
- зобов'язати відповідача нарахувати позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2013 рік згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІ групи - у розмірі 5 мінімальних заробітних плат у сумі - 5615 грн. з урахуванням отриманих сум за вказаний період;
- стягнути з відповідача щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2013 рік згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІ групи - у розмірі 5 мінімальних заробітних плат у сумі - 5615 грн.;
- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника відповідача відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, у разі не надання у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Суд визнав відмову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2013 року протиправною та зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2013 рік згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням за вказаний період фактичних виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення є неправомірними, оскільки зазначена постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може розглядатися як нормативно-правовий акт, направлений на реалізацію вищезазначених положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», оскільки її було прийнято у 2005 році і не може бути застосовано до спірних відносин.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІI групи.
Положеннями статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу виплата допомоги на оздоровлення позивачу за 2013 рік проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 120 грн. (а.с.18).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із Чорнобильською катастрофою» виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Ураховуючи особливість дії в часі закону про Державний бюджет України на відповідний рік, нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, виданий на його виконання, також діє у межах бюджетного року.
Проте, в 2013 році нормативні акти Кабінетом Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалися.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що у 2013 році нарахування та виплата одноразової допомоги на оздоровлення повинні здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може бути віднесено до реалізації права визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».
Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2013 році в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для її вирішення, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу - залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2014 року у справі № 216/9666/13-а(2-а/216/31/14) - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.О. Круговий