04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" вересня 2014 р. Справа№ 910/23990/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,ОТП Банк"
на ухвалу господарського суду м. Києва від 13.12.2013р. про повернення позовної заяви
у справі № 910/23990/13 (суддя Шкурдова Л.М. )
за позовом Публічного акціонерного товариства ,,ОТП Банк"
до АВS ALLIED BUILDING & STEEL LIMITED
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Юністіл"
про стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави,
Публічне акціонерне товариство ,,ОТП Банк" звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до АВS ALLIED BUILDING & STEEL LIMITED, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Юністіл" про стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.12.2013р. позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду на підставі п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 13.12.2013р. позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 13.12.2013р. у справі № 910/23990/13 та повернути справу до господарського суду м. Києва для подальшого розгляду по суті.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що викладені в ст. 63 ГПК України. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було повернуто апеляційну скаргу з підстав, не передбачених нормами ст. 63 ГПК України. Крім того, суд невірно визначив розмір судового збору, що мав бути сплачений за подання позову до суду відповідно до Закону України ,,,Про судовий збір".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 04.02.2014р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. у справі № 910/23990/13 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,ОТП Банк" на ухвалу господарського суду м. Києва від 13.12.2013р. у справі № 910/23990/13, розгляд справи відкладено на 23.09.2014р. з огляду на те, що відповідач - АВS ALLIED BUILDING & STEEL LIMITED є юридичною особою зареєстрованою у Республіці Кіпр, тобто є іноземним підприємством.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги 23.09.2014р., згідно з вимогами Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 04.02.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, представник третьої особи заперечив проти апеляційної скарги.
Заяв про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи належне повідомлення відповідача, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала має бути скасована з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності;
2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися;
6 1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V 1 цього Кодексу;
7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду позивачем не дотримано вимог п.п. 4, 5, ч. 2 ст. 54 ГПК України, оскільки позовна заява не містить обґрунтованих підстав звернення до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості, до позовної заяви не додано жодного документа, який би підтверджував надання кредитних коштів та відповідно наявності заборгованості.
Також судом зазначено, що позивачем заявлена вимога про звернення стягнення на предмет застави, але не вказано, яким саме способом, передбаченим законом або договором, має проводитись таке звернення; не додані докази, які б підтверджували відсутність інших обтяжень на предмет застави на момент розгляду справи в господарському суді.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, позовна заява мотивована тим, що 13.08.2008р. між третьою особою та позивачем був укладений договір про надання кредиту № CR 08-435/29-1. Позивач зазначає, що за вказаним договором виникла заборгованість в розмірі 73 939 004,07 грн. Також 13.08.2008р. між позивачем та третьою особою був укладений договір про надання кредитної лінії № CR 08-437/29-1. Позивач зазначає, що за вказаним договором виникла заборгованість в розмірі 44 124 264, 31 грн. В зв'язку з непогашенням третьою особою заборгованості за вказаними договорами, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на предмет застави - частку відповідача у статутному капіталі (фонді) третьої особи, яка складає 100%, оскільки відповідач є майновим поручителем за укладеними кредитними договорами відповідно до договору застави корпоративних прав № PL 09-056/29-1 від 24.03.2009р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Як роз'яснено п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи. Пунктом 3.5 вказаної постанови роз'яснено, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
За вказаних обставин, суд першої інстанції необґрунтовано повернув позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, посилаючись на невиконання п.п. 4, 5 ст. 54 ГПК України.
Також в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив про недотримання позивачем п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд першої інстанції зазначає, що, враховуючи положення Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2013 рік", максимальний розмір судового збору на день подання позову становить 73 080,00 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно із пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
При цьому, п. 1 ст. 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачем надіслано позовну заяву до суду 06.12.2013р. Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2013 рік" станом на 01.01.2013р. встановлена мінімальна заробітна плата в розмірі 1 147,00 грн.
Відтак, ставку судового збору слід обраховувати виходячи від мінімальної заробітної плати у розмірі 1147,00 грн., встановленої законом на 1 січня 2013р., а не на 1 грудня 2013р.
До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 2901131823 від 28.11.2013р., з якого вбачається, що позивачем за подання позову до суду сплачено 68 820,00 грн. судового збору, що відповідає максимальному розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання у 2013р. позову майнового характеру.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачем не вказано яким чином він вважає за необхідне повідомити відповідача про час та місце проведення судових засідань, оскільки відповідач знаходиться в Республіці Кіпр.
Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що порядок вручення іноземним підприємствам та організаціям судових документів у господарських справах регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (Гаага).
У відповідності до статті 3 зазначеної Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.
Згідно зі статтею 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:
а) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або
b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.
Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Таким чином, питання щодо повідомлення відповідача, який є іноземним підприємством, відноситься до компетенції суду, і не є обов'язком сторони. Витрати ж на його повідомлення можуть покладатись судом на позивача.
Крім того, слід звернути увагу суду першої інстанції на те, що зазначаючи про недотримання позивачем п.п. 4, 5 ст. 54 ГПК України, суд повернув позовну заяву та додані до неї документи позивачеві без розгляду на підставі п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. При цьому, в мотивувальній частині ухвали суду від 13.12.2013р. відсутні посилання на обставини відсутності в позові повного найменування сторін, їх поштових адрес (п. 2 ст. 54 ГПК України).
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, допустив неправильне застосування норм процесуального права, а тому ухвала господарського суду м. Києва від 13.12.2013р. у справі № 910/23990/13 має бути скасована, а справу слід передати на розгляд місцевого господарського суду.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 54, 57, 63, 99, 101, 103 - 106 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,ОТП Банк" на ухвалу господарського суду м. Києва від 13.12.2013р. у справі № 910/23990/13 задовольнити.
2. Скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 13.12.2013р. у справі № 910/23990/13.
3. Справу № 910/23990/13 передати на розгляд місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз
Повний текст складено та підписано 26.09.2014р.