79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" вересня 2014 р. Справа № 921/256/14-г/6
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Зварич О.В.
суддів Гриців В.М.
Давид Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2) б/н і дати (вх. № 01-05/3262/14 від 11.07.2014р.) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі ФОП ОСОБА_3.) б/н від 05.07.2014р. (вх. № 01-05/3335/14 від 16.07.2014р.)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р.
у справі № 921/256/14-г/6
за позовом: ФОП ОСОБА_3
до відповідача-1: Тернопільської міської ради
до відповідача-2: ФОП ОСОБА_2
до відповідача-3: Тернопільського міського управління юстиції
про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
від позивача: ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській обл. 23.07.2010р.); ОСОБА_4 - представник (договір про надання правової допомоги № 10 від 15.03.2014р.);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській обл. 30.10.2004р.); ОСОБА_5 - представник (довіреність від 14.02.2012р.);
від відповідача-3: не з'явився,
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р. у справі №921/256/14-г/6 (суддя Шумський І.П.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12.07.2011р. між Тернопільською міською радою та СПД ОСОБА_2, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №997. Вирішено скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0178 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053), про що внести відповідний запис до Державного реєстру речовий прав на нерухоме майно. Стягнуто з підприємця ОСОБА_2 на користь підприємця ОСОБА_3 2436,00 грн. сплаченого судового збору та 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката. Відмовлено в задоволенні вимог про зобов'язання підприємця ОСОБА_2 повернути Тернопільській міській раді земельну ділянку площею 0,0178 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053). У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р. повернуто з Державного бюджету судовий збір в сумі 609,00 грн., сплачений квитанцією №5896.331.3 від 17 березня 2014 року.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013р. у справі № 9104/136484/11 визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради від 20 червня 2011 року №6/9/70 "Про продаж суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0178 га. несільськогосподарського призначення для обслуговування продуктового магазину з офісом за адресою АДРЕСА_1", на підставі якого укладено оспорюваний договір, а тому позовна вимога про про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 липня 2011 року, укладеного між Тернопільською міською радою та підприємцем ОСОБА_2 визнана судом такою, що підлягає задоволенню. Як наслідок, підлягає скасуванню державна реєстрація права власності на нерухоме майно, здійснена на підставі договору, недійсність якого встановлена судом, про що Реєстраційна служба Тернопільського МУЮ зобов'язана внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання підприємця ОСОБА_2 повернути Тернопільській міській раді земельну ділянку площею 0,0178 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053) відмовлено з тих підстав, що позивач не є стороною спірного договору купівлі-продажу. Беручи до уваги часткове задоволення позову, зважаючи на ціну позову, розмір сплаченого судового збору, обставини даної справи, співрозмірність, розумну необхідність судових витрат та інші критерії, суд зменшив розмір відшкодування витрат на послуги адвоката до 2000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач-2 подали апеляційні скарги.
ФОП ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вважає, що рішення місцевого господарського суду у даній справі суперечить положенням чинного законодавства. Стверджує про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки, на його думку при укладенні договору не порушено жодного припису ст. 203 ЦК України. Покликається на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 12.07.2011р. рішення Тернопільської міської ради № 6/9/70 від 20.06.2011р. "Про продаж суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0178 га. несільськогосподарського призначення для обслуговування продуктового магазину з офісом за адресою АДРЕСА_1" було чинним, не скасованим, а отже, спірний правочин правомірно укладено за наявності рішення суб'єкта владних повноважень - розпорядника земель м. Тернополя щодо відчуження земельної ділянки. На його думку, скасування рішення Тернопільської міської ради № 6/9/70 від 20.06.2011р., як акта індивідуальної дії, не може впливати на дійсність правочину, укладеного на його підставі. Вказує про необґрунтованість тверджень позивача щодо порушення його прав та інтересів при продажу земельної ділянки ФОП ОСОБА_2, оскільки ФОП ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не виявляв бажання на її придбання. При цьому зазначає, що не відчужував позивачу частину нежитлового приміщення. Вважає, що йому належало переважне право на придбання спірної земельної ділянки, як її землекористувачу, оскільки її придбанню (викупу) передувало укладення договору оренди землі від 05.05.2001р. з Тернопільською міською радою. Просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р. у справі №921/256/14-г/6 в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що місцевий господарський суд, визнавши спірний договір недійсним, помилково відмовив у задоволенні позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину в частині зобов'язання підприємця ОСОБА_2 повернути Тернопільській міській раді земельну ділянку площею 0,0178 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053). Звертає увагу на те, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину заявлена до сторін недійсного правочину заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням спірного правочину, є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та передбаченим законом способам захисту прав та інтересів, оскільки захист порушених прав та інтересів позивача у даній справі, можливий лише шляхом застосування реституції. Просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р. у справі №921/256/14-г/6 в частині відмови в задоволенні позову та зобов'язати ФОП ОСОБА_2 повернути Тернопільській міській раді передану на виконання недійсного правочину земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0178 га, кадастровий номер 6110100000:06:002:0053. В решті оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача-2 вказує, що заперечення ФОП ОСОБА_2 відносно законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог спростовуються постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013р. у справі № 9104/136484/11, а також висновками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними в ухвалі від 05.02.2014р. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р. у справі №921/256/14-г/6.
ФОП ОСОБА_2 не надав витребуваного судом письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3
Відповідачі - 1, 3 не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційних скарг належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 30.07.2014р., не виконали вимог суду щодо надання м письмових, документально обґрунтованих відзивів на апеляційні скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, заслухавши пояснення позивача, відповідача-2 та їх представників, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р. у справі №921/256/14-г/6.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Тернопільського МБТІ за № 17380328 від 16.01.2008р. відповідачу-2 ОСОБА_2. на підставі свідоцтва про право власності від 29.12.2002р. належить на праві приватної спільної часткової власності 991/1000 частини приміщення магазину з надбудовою офісних приміщень по АДРЕСА_1, а позивачу - 9/1000 частки (а.с.30).
Позивач ОСОБА_3 набув у власність частину приміщення магазину з надбудовою офісних приміщень площею 47,9 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 та 9/1000 частки приміщення магазину з надбудовою офісних приміщень площею 4.1 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу часток приміщення магазину з надбудовою офісних приміщень від 11.01.2008р. (а.с.23).
Договір купівлі-продажу часток приміщення магазину з надбудовою офісних приміщень від 11.01.2008р. посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 98.
Право власності позивача на нежитлове приміщення (частина приміщення магазину з надбудовою офісних приміщень) та 9/1000 частки приміщення магазину з надбудовою офісних приміщень, що знаходиться у АДРЕСА_1 зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчать копії витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно №№ 17379446, 17380328 від 16.01.2008р. (а.с.31).
Вищевказане нерухоме майно, яке належить позивачу та відповідачу-2 на праві спільної часткової власності знаходиться на земельній ділянці площею 0,0178 га.
20 червня 2011 року Тернопільська міська рада прийняла рішення за № 6/9/70 "Про продаж земельної ділянки площею 0,0178 га несільськогосподарського призначення для обслуговування продуктового магазину з офісом за адресою АДРЕСА_1 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2" (а.с.78).
На підставі рішення № 6/9/70 від 20.06.2011р. між Тернопільською міською радою (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 12 липня 2011 року, за умовами якого продавець передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_1, загальною площею 0,0178 га, кадастровий номер 6110100000:06:002:0053 (а.с.21-22).
Пунктом 1.3 договору передбачено, що на земельну ділянку накладено сервітути - прохід, проїзду через земельну ділянку транспортними засобами по наявному шляху, прокладання та експлуатації лінійних і інженерних мереж.
В пункті 2.3 договору зазначено, що ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 71200,00 грн., з них покупець сплатив кошти в сумі 35335,62 грн. Решту коштів в сумі 35864,38 грн. покупець оплачує на протязі 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Обов'язок продавця передати земельну ділянку покупцеві вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до покупця після повної сплати вартості даної земельної ділянки відповідно до розділу 2 цього договору, одержання покупцем державного акта на землю на право власності на землю та після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п. 6.1 договору).
Сторонами договору від 12.07.2011р. не заперечується та наявними в матеріалах справи копіями платіжних документів і довідок про зарахування сплачених коштів до бюджету підтверджується сплата покупцем встановленої ціни продажу земельної ділянки (57-62).
07 лютого 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2011р. зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0178 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Тернополі (а.с. 32).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013р. у справі № 9104/136484/11 за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради, за участь третьої особи ОСОБА_2, визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради № 6/9/70 від 20.06.2011р. "Про продаж земельної ділянки площею 0,0178 га. несільськогосподарського призначення для обслуговування продуктового магазину з офісом за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_1 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2" (а.с.24-27).
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що продажу підлягала частина земельної ділянки, необхідна для обслуговування розміщеного на ній майна та з врахуванням частки права власності ОСОБА_3 на цей об'єкт.
Згідно з висновками апеляційного адміністративного суду, при прийнятті Тернопільською міською радою рішення № 6/9/70 від 20 червня 2011 року (яке стало підставою для укладення спірного договору) не враховано земельних прав позивача, чим порушено вимоги ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.
В силу вимог ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В матеріалах справи міститься копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 05 лютого 2014 року про скасування рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.07.2013р. та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 01.10.2013р., якими ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову, заявленого до ФОП ОСОБА_2, Тернопільської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання вчинити дії з поверненню земельної ділянки (а.с.37-40).
У ухвалі від 05.02.2014р. Вищий спеціалізований суд України зазначив, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12.07.2011р. між підприємцем ОСОБА_2 та Тернопільською міською радою, зачіпає земельні права ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_3 є співвласником приміщень по АДРЕСА_1, розташованих на відповідній земельній ділянці, а ст. 377 ЦК України встановлює пріоритет будівлі або споруди над земельною ділянкою та унеможливлює роз'єднання права на будівлю та права на земельну ділянку.
Цією ж ухвалою цивільну справу скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з'ясування характеру правовідносин між сторонами (чи є вони цивільними чи господарськими).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.05.2014р. закрито провадження у справі № 607/1869/13ц за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_2, Тернопільської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання вчинити дії по поверненню земельної ділянки у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.85-86).
Місцевий господарський суд встановив, що станом на 17.06.2014р. вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що продаж підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки, необхідної для обслуговування нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, порушує право ФОП ОСОБА_3 як співвласника нерухомого майна (будівлі), на частину спірної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі №9104/136484/11, якою визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради від 20.06.2011р. за № 6/9/70 "Про продаж суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0178 га. несільськогосподарського призначення для обслуговування продуктового магазину з офісом за адресою АДРЕСА_1", що було покладено в основу оспорюваного правочину. Позивач вказує, що оспорюваний договір суперечить вимогам чинного законодавства і є недійсним, оскільки його було укладено на підставі протиправного і скасованого рішення власника земельної ділянки.
17.06.2014р. ФОП ОСОБА_3 звернувся в місцевий господарський суд з заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 16.06.2014р., в якій просив визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 12.07.2011р., укладений між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_2; зобов'язати ФОП ОСОБА_2 повернути Тернопільській міській раді передану на виконання недійсного правочину земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0178 га (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053); скасувати державну реєстрацію та зобов'язати Реєстраційну службу Тернопільського міського управління юстиції внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0178 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053); стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (а.с.101-102).
При винесенні постанови колегія суддів враховує наступне.
Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із виникненням права власності на землю, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом.
Земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону (ст. 13 Конституції України).
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
В силу вимог ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до матеріалів справи предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 12.07.2011р., укладеного між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_2
Згідно з ч. 6 ст.128 Земельного кодексу України (в редакції, чинній з 05.02.2011р.) рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
В ході розгляду апеляційних скарг ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 колегією суддів встановлено, що спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2011р. укладено на підставі рішення Тернопільської міської ради № 6/9/70 від 20.06.2011р. "Про продаж земельної ділянки площею 0,0178 га несільськогосподарського призначення для обслуговування продуктового магазину з офісом за адресою АДРЕСА_1 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2", яке в подальшому визнано протиправним та скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі №9104/136484/11.
В силу вимог ст. 254 КАС України вищевказане судове рішення набрало законної сили, є чинним станом на момент прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та на час апеляційного провадження у даній справі.
Відповідно до положень ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України, які тісно переплітаються між собою за змістом, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Враховуючи вищенаведені правові норми та висновки судів у цивільній і адміністративній справах, апеляційний господарський суд констатує, що, оскільки земельна ділянка, яка є предметом договору купівлі-продажу від 12.07.2011р., була відчужена на підставі визнаного протиправним і скасованого судом рішення її власника, відтак правочин, який було укладено на підставі цього рішення, є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує земельні права позивача, як співвласника частини нежитлових приміщень в будинку по АДРЕСА_1.
В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частинами першою - п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З аналізу вказаних норм чинного законодавства, колегія суддів, вважає вірним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 12.07.2011р., укладеного між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_2
Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації та зобов'язання Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0178 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053) слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п. 1 ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
В силу вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Враховуючи те, що право власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку було зареєстроване на підставі спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 12.07.2011р., тому враховуючи рішення суду у даній справі, структурний підрозділ відповідача-3 - Реєстраційна служба Тернопільського міського управління юстиції зобов'язаний внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,0178 га (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_3 в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути Тернопільській міській раді земельну ділянку площею 0,0178 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6110100000:06:002:0053) враховуючи те, що в даному випадку позивач не є стороною спірного договору купівлі-продажу. Натомість, повернення земельної ділянки може бути здійснене за вимогою самої Тернопільської міської ради як її власника при наявності спору з приводу застосування наслідків недійсності даного правочину.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано частково задоволив позовну вимогу про стягнення 3000,00 грн. витрат на правову допомогу, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
В частині 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.
Витрати, пов'язані з наданням правової допомоги в даному спорі (3000,00 грн.) позивач підтверджує копіями наступних документів: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000013 від 02.08.2013р., договору про надання правової допомоги № 10 від 15.03.2014р., прибуткових касових ордерів № 2 від 20.03.2014р. та №5 від 12.05.2014р. на суму 3000,00 грн. (а.с.43, 72, 91).
Враховуючи вищевказане, складність даної справи, часткове задоволення позову та інші критерії колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно частково задоволив вимогу позивача та стягнув з відповідача 2000,00 грн. вказаних витрат.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційних скарг слід покласти на скаржників згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р. у справі №921/256/14-г/6 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Головуючий суддя Зварич О.В.
судді Гриців В.М.
Давид Л.Л.