24.09.2014 року Справа № 16/5005/237/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.
Секретар судового засідання: Литвин А.П.
За участю представників сторін:
від позивача: Журавель І.П. представник, довіреність №442/12 від 11.10.12;
від відповідача: Базилевич Ю.О. представник, довіреність №б/н від 01.06.14;
від третьої особи: ОСОБА_7 представник, довіреність №371 від 21.07.14.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", м. Нікополь Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.12 р.
у справі №16/5005/237/2012:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", м. Нікополь
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, м. Нікополь
про звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю 1 612 346 грн. 25 коп., -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року у справі №16/5005/237/2012 (суддя Загинайко Т.В.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 року у справі №16/5005/237/2012.
Ухвала господарського суду обґрунтована тим, що обставина, на яку посилається заявник щодо необхідності звільнення приміщення орендарями, з огляду на положення ст.770 Цивільного кодексу України, не є тим винятковим випадком, за наявності якого можливе надання відстрочки; заява з доданими до неї документами не містить інших доказів, які б підтверджували саме неможливість чи ускладнення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. у справі №16/5005/237/2012.
Не погодившись з оскарженою ухвалою, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення від 27.03.2012 року у справі №16/5005/237/2012.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. у справі №16/5005/237/2012 звернено стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 237 074 грн. 75 коп. (1155009грн. 82 коп. - заборгованості по кредиту, 52 310 грн. 13 коп. - процентів, 12924грн. 99коп. - пені за порушення строків сплати кредиту та 16 829 грн. 81коп. - пені за порушення строків сплати процентів), а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 193,3 кв.м., що знаходиться по проспекту Трубників, буд. 17, кв. 119 у м. Нікополі Дніпропетровської області, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши його початкову ціну у розмірі 1 951 060 грн. 48 коп.; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 24 741 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. у справі №16/5005/237/2012 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 25.06.2012р., було видано відповідні накази від 06.07.2012р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013р. у справі №16/5005/237/2012 відновлено строк для пред'явлення до виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2012р. у справі №16/5005/237/2012, обчислюючи його з 02.12.2013р. по 03.12.2014р., видано дублікати наказів господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2012р. у справі №16/5005/237/2012.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014р. у справі №16/5005/237/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014р. у справі №16/5005/237/2012 залишено без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" до господарського суду подано заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.12 р., в якій відповідач просив відстрочити виконання наказів по справі №16/5005/237/2012 на три місяці.
Вказана заява ТОВ "Мода і Ми" обґрунтована наступним: частина приміщень, на які звернено стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. у справі №16/5005/237/2012, орендовані іншими суб'єктами, а саме ПАТ "Державний ощадбанк України", ФОП Кандиба, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6 За умовами договорів оренди у випадку їх розірвання, звільнення приміщення відбувається протягом трьох місяців, у зв'язку з чим для розірвання договорів та звільнення приміщень потрібен деякий час.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року ТОВ"Мода і Ми" відмовлено у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 року.
Відповідно до вимог ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, поставно господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зазначена процесуальна норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, але визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на можливість виконання судового рішення.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинні довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Колегія суддів вважає, що заявником не надано відповідних доказів та не доведено наявність виняткових обставин, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду згідно ст. 121 ГПК України. Обставина, на яку посилається заявник щодо необхідності звільнення приміщення орендарями, з огляду на положення ст.770 Цивільного кодексу України не є винятковим випадком.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення господарським судом вимог ст..64 ГПК України та розгляду заяви про відстрочку виконання рішення без участі представника відповідача спростовуються наступним.
Відповідно до п.п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
З матеріалів справи вбачається, що господарським судом було додержано вимоги ст.ст.64, 87 ГПК, сповіщено сторони про час та місце розгляду справи. Зазначене підтверджується відміткою канцелярії про направлення сторонам копій ухвали від 07.07.14р., якою прийнято заяву відповідача до розгляду та призначено дату та час судового засідання.
Відповідно до п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З огляду на наведене, судова колегія вважає викладені в апеляційній скарзі доводи безпідставними, відповідно, ухвалу господарського суду - такою, що прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому, підстав для її скасування не знаходить.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року у справі №16/5005/237/2012 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 29.09.2014 року
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна